Доступність посилання

ТОП новини

«Атмосфера репресій нагнітається»: що відбувається з кримськими політв'язнями


Акція в Москві, 18 жовтня 2017 року

У 2017 році російська влада посилила переслідування кримських татар на півострові, повідомила Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch в підсумковому щорічному звіті. За інформацією Кримської правозахисної групи, 25 осіб перебувають в ув'язненні у так званій «справі кримських мусульман»: їх звинувачують нібито в причетності до забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір». Разом з тим в межах справ про так званих «українських диверсантів» у Криму позбавлені волі 11 осіб.

Скільки політично мотивованих справ з'явилося в Криму в 2017 році? Що відбувається з заарештованими та засудженими у цих справах? Яким має бути механізм звільнення кримських політв'язнів?

На головні питання про репресії в Криму в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідає член Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова, брат заарештованого Євгенія Панова ‒ Ігор Котелянець і батько заарештованого Павла Гриба ‒ Ігор Гриб.

‒ На які аспекти російських репресій у Криму ви б в першу чергу звернули увагу в 2017 році, Ірино?П

Просто моніторять соцмережі й вихоплюють звичайних людей за нібито екстремістські пости
Ірина Сєдова

Сєдова: Якщо говорити в цілому, то з кожним роком атмосфера репресій у Криму посилюється. Раніше переслідували відомих журналістів і правозахисників, а тепер просто моніторять соцмережі й вихоплюють звичайних людей за нібито екстремістські пости. У 2017 році з'явилося кілька таких кримінальних справ. Наприклад, звинувачують Ігоря Мовенка за те, що він писав у групі «Крим ‒ це Україна». Був приклад, коли засудили учасника дискусії в соцмережі, який нібито розпалював ненависть проти росіян, а його опонента, який писав страшні речі про українців, не покарали. Через одні лише коментарі «ВКонтакте» можна влаштувати новий виток масових репресій.

‒ Як щодо української символіки в Криму?

Сєдова: Демонструвати її небезпечно, і не тільки на вулиці, але й у власному домі. Ми знаємо це зі справи Володимира Балуха, яка багато в чому стала показовою. Є інший політв'язень, який знає тільки українську мову, й за це його гнобили співкамерники в СІЗО Сімферополя. Ми дуже розраховуємо на ухвалення українського закону про політв'язнів, який дозволить створити фонд для їхньої юридичної підтримки й не тільки. Політичний тиск також не потрібно послаблювати, адже Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза відпустили не за допомогою юридичних механізмів, а саме з політичної волі.

Ірина Сєдова
Ірина Сєдова

‒ Що робити з проблемою кримського призову до російської армії?

Через соцмережі співробітники кримських військкоматів знаходять тих молодих людей, які виїхали на материк, і погрожують їм розшуком
Ірина Сєдова

Сєдова: Ситуація тільки погіршується: у 2017 році незаконно призвали вже близько 5 тисяч жителів Криму, й у 2018-му цифри ще збільшаться. Крім того, стали з'являтися кримінальні справи про ухилення від служби в російській армії. Ми зараз якраз розробляємо рекомендації, як діяти в подібних ситуаціях. Головна лазівка ‒ не ставати на військовий облік, тоді відкриють лише адміністративну справу. Щоправда, зробити це складно, тому що на облік масово ставлять і школярів, і студентів. Так, в колишньому ТНУ, так званому Кримському федеральному університеті, навіть не видають дипломи без військового обліку. Мало того, через соцмережі співробітники кримських військкоматів знаходять тих молодих людей, які виїхали на материк, і погрожують їм розшуком. У самому Криму призов до армії виставляють як свято, і багато хто обманюється, а потім страждає від нестерпних умов.

‒ Який стан справ на адмінкордоні?

Сєдова: Характерно, що ми отримуємо інформацію про зловживання не тільки російських, а й українських прикордонників і митників. Так, мати політв'язня Євгена Панова була змушена витягнути всі речі на українському пункті пропуску, та її залишили в спокої, тільки коли дізналися, хто вона така. А якби це був хтось інший? Всі мають дотримуватися законів, а кримчани не повинні відчувати себе на материку як недогромадяни.

Ваш прогноз на 2018 рік.

Тенденція ‒ арешти тих, хто приходить підтримати людей під час незаконних обшуків
Ірина Сєдова

Сєдова: Думаю, що кількість кримінальних справ, зокрема й за пости в соцмережах, збільшиться. Ще одна тенденція, яка, швидше за все, отримає продовження, ‒ арешти тих, хто приходить підтримати людей під час незаконних обшуків. Росія й надалі буде прагнути придушити громадянське суспільство в Криму, не важливо яке ‒ проукраїнське, мусульманське, проросійське тощо. Їм важливо придушити будь-яку активність у Криму. Навіть Свідки Єгови потрапили під репресії! Такими темпами скоро доберуться в кожну сферу життя. Тому так важливо документувати всі зловживання та злочини Росії в Криму, щоб потім притягнути до відповідальності винних, аж до вищого керівництва країни.

‒ Дякую, пані Ірино. Наскільки у 2017 році збільшилася кількість політв'язнів, Ігоре?

Упродовж останнього року в'язнів було близько 40, а зараз вже 60
Ігор Котелянець

Котелянець: У нас є об'єднання родичів політв'язнів Кремля, і ми ведемо свою статистику. Упродовж останнього року в'язнів було близько 40, а зараз вже 60, навіть з урахуванням звільнених лідерів Меджлісу. На жаль, про допомогу з боку української держави говорити поки не доводиться. У нас немає якогось одного відомства для вирішення подібних проблем. Підкреслюю: політв'язні зовсім не те ж саме, що військовополонені, якими дійсно займаються. Поки що ні МЗС, ні інші державні структури навіть не зобов'язані нічого робити для політичних в'язнів, зараз це швидше добровільна допомога.

Ігор Котелянець
Ігор Котелянець

‒ Дякуємо. Нагадайте історію полону вашого сина, Ігоре.

Гриб: Павла затримали на території Республіки Білорусь. По суті, його туди виманили російські спецслужби через дівчину в соцмережі й потім вивезли на свою територію. Потім вони підробили все так, ніби його насправді затримали в Смоленській області. Ми вже кілька місяців аналізуємо, навіщо Павло знадобився росіянам, й дійшли висновку, що їм просто потрібно показувати свою роботу, що вони не даремно отримують величезні бюджетні гроші, та й просто необхідно отримувати нові звання. Так що особистості, мабуть, випадкові. Сьогодні Павло знаходиться в СІЗО №5 міста Краснодара, йому не дозволяють бачитися з родичами й, швидше за все, катують і б'ють, а медичну допомогу не надають.

‒ У чому саме його звинувачують?

Гриб: У тому, що він нібито хотів здійснити теракт на шкільній лінійці. Абсурдність подібних звинувачення навіть складно коментувати. Але якщо у них екс-прем'єр Арсеній Яценюк нібито воював в Чечні, то про що тут говорити? Суди закривають очі на фальсифікації і штампують вироки. Так що кожному громадянину України я б радив гарненько подумати перед тим, як виїжджати в Росію чи Білорусь. Спецслужби цих країн явно працюють спільно.

Ігор Гриб
Ігор Гриб

‒ А як Євген Панов потрапив до рук ФСБ?

Котелянець: Він постраждав за свою громадянську активність. Нагадаю, що Євген жив в Енергодарі Запорізької області й у 2014 році був одним з тих, хто організував проукраїнську самооборону в надії захистити місцеву атомну електростанцію. У місто дійсно намагалися зайти проросійські бойовики, але Євген і його соратники відстояли Енергодар. Далі, до 2015 року він служив добровольцем в армії і воював на Донбасі. На громадянці заснував громадську організацію «Захисники України» ‒ їздив країною, збирав допомогу для Збройних сил. Загалом, в Запорізькій області Євген став помітною фігурою.

‒ І після цього він поїхав до Криму?

Котелянець: У 2016 році хтось попросив його допомогти з виїздом сім'ї, якій нібито погрожували в Криму. Одного разу Євген вже вивіз декількох людей з Алчевська і тому погодився. На російському КПП його вдарили по голові, викрали й потім довго катували. Вони змушували його зізнатися в диверсійній роботі на українську владу. Провели навіть імітацію розстрілу, і тільки тоді Євген прочитав на камеру потрібний текст. Все це потрібно було лише для того, щоб Володимир Путін потім оголосив міжнародній спільноті про «тероризм» з боку України. В результаті Євгену так і не дали термін, тому що справа пуста й у ній немає ніяких доказів. Однак вони не знають, що з ним робити, й продавлюють угоду зі слідством років на п'ять в'язниці замість двадцяти, якими йому загрожують.

Гриб: Дуже характерно: російські спецслужби беруть в оборот тих, хто активно виявив себе під час Революції Гідності й подальших за нею подій, причому навіть якщо це пости в соцмережах. Так що в російські «чорні списки» може потрапити будь-хто ‒ такі реалії останніх років, і надалі, на мій погляд, буде тільки гірше.

XS
SM
MD
LG