Доступність посилання

ТОП новини

«Екстремістські» пісні та картинки: як кримчан карають за фото та відео в соціальних мережах


Підконтрольний Росії Кіровський райсуд, в якому слухалася справа Гірая Куламетова. 18 січня 2018 року

У Криму продовжують штрафувати та заарештовувати активістів за пости в соцмережах, зроблені, зокрема, до російської анексії півострова. Окрім зображень символіки забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір», кримчан карають за зберігання в списках відтворення соцмереж пісень чеченського барда Тимура Муцураєва. Крим.Реалії зібрали добірку таких фактів.

18 січня російські силовики затримали двох кримськотатарських активістів – учасників одиночних пікетів проти переслідувань мусульман півострова 14 жовтня минулого року. Але приводом стали не акції протесту, а пости в соцмережах.

Арешт за фото «перехрещених чорно-білих прапорів»

Рано вранці, 18 січня, силовики прийшли з обшуком до будинку жителя Старого Криму Гірая Куламетова. Він був одним із тих, хто виходив на одиночний пікет 14 жовтня минулого року з плакатом: «Мусульмани ‒ не терористи».

За словами батька активіста Зеккії Куламетова, 18 січня силовики прийшли до будинку сина з закритими обличчями й будь-що пояснювати відмовлялися.

Після обшуку Куламетов був затриманий. Правоохоронці забрали його з дому на «оперативно-слідчі дії», не уточнивши, куди саме. Активісти кілька годин не могли отримати інформацію про місце його перебування та стан здоров'я. Рідним і захисникам вдалося побачити його тільки в залі Кіровського районного суду, де йому визначали покарання.

Вони повідомили, що до Гірая Куламетова не застосовували силу й він «у доброму здоров'ї».

У результаті суд визнав його винним у поширенні забороненої в Росії символіки й заарештував на десять діб.

Під Кіровським райсудом, де слухалася справа Гірая Куламетова, 18 січня 2018 року
Під Кіровським райсудом, де слухалася справа Гірая Куламетова, 18 січня 2018 року

За словами громадського захисника активіста Мустафи Сейдалієва, в матеріалах звинувачення фігурували пости нібито Гірая Куламетова в соцмережах, а також відеоролики, датовані 2012 роком. Але основне звинувачення торкнулося фотографії «схрещених чорно-білих прапорів».

Гірай Куламетов нібито виставив пост з фотографією перехрещених чорно-білих прапорів. Спеціаліст прийшов до висновку, що це відноситься до забороненої в Росії атрибутики
Мустафа Сейдалієв

«Звинувачення ґрунтується на тому, що 26 жовтня минулого року Гірай Куламетов нібито виставив пост з фотографією перехрещених чорно-білих прапорів (символіка «Хізб ут-Тахрір», забороненої в Росії ‒ КР). Спеціаліст, на якого вони послалися, прийшов до висновку, що це відноситься до забороненої в Росії атрибутики. Також надали в матеріалах справи фото цих схрещених прапорів, але на ньому не було дати публікації. Слідство нібито подало запит до адміністрації сайту, але справжність відповіді сумнівна. Суд цього не врахував і схвалив постанову», ‒ повідомив Мустафа Сейдалієв Крим.Реалії.

Куламетов провину не визнає й має намір оскаржувати постанову суду.

Заборонений бард

Того ж дня, 18 січня, російські силовики провели обшук у Білогірську ‒ ще в одного учасника одиночних пікетів проти репресій щодо кримських татар Кемала Сеїтьяєва. Він був доставлений спочатку до Білогірського РВВС, а потім ‒ до місцевого суду.

За результатами засідання Сеїтьяєва визнали винним у порушенні статті 20.29 Кодексу про адміністративні порушення Росії (масове поширення екстремістських матеріалів).

Активіста оштрафували на одну тисячу рублів «за збереження в соціальній мережі «Вконтакте» пісні Тимура Муцураєва». Як стало відомо Крим.Реалії, йдеться про пісню «Ісламська Умма», що заборонена в Росії з грудня 2014 року рішенням Першотравневого райсуду Ростова-на-Дону.

Творчість 41-річного чеченського автора-виконавця Тимура Муцураєва відома далеко за межами Чечні, але переслідуванням він піддається тільки в Росії.

У рідному місті Грозному Муцураєв спочатку був відомий як спортсмен. На початку 1991 року він став чемпіоном Чечено-Інгушської АРСР по карате. Того ж року почався збройний конфлікт у Чечні, й Муцураєв вирушив воювати на стороні Збройних сил Ічкерії.

Після закінчення активних бойових дій у Чечні він був змушений залишити свою батьківщину. Де Муцураєв живе зараз, достеменно невідомо. Однак він активно пише російськомовні вірші й пісні про іслам, джихад, Чечню, сенс життя та інше.

Багато з його композицій заборонені російською владою як екстремістські. Зокрема, в квітні 2010 року Юргінський міський суд Кемеровської області визнав екстремістськими й заборонив 21 пісню Тимура Муцураєва.

2014 року різними російськими судами були заборонені аудіоролик «Тимур Муцураєв _‒_ ІншаАллаh Сади нас чекають», тексти пісень та відеоролики «Тимур Муцураєв ‒ Ісламська Умма», «Ми життя істину пізнали», аудіофайли «Рай під тінню шабель», «Тримайся, Росія! Ми йдемо!», інші пісні та відео.

Претензії у російської влади виникли не до всіх пісень Муцураєва, всього їх більше сотні. Але за демонстрацію заборонених композицій російські суди виносять громадянам різні стягнення та адмінарешти. Тепер ця практика торкнулася й кримчан.

Кримські кейси

За публікацію пісень Тимура Муцураєва в соцмережах минулого року відбував адміністративний арешт кримськотатарський активіст Сейран Салієв. Бахчисарайський райсуд визнав його винним одразу за двома статтями адмінкодексу Росії: 20.3 (публічна демонстрація символіки екстремістських організацій) і 20.29 (виробництво й розповсюдження екстремістських матеріалів).

Сейран Салієв
Сейран Салієв

Тоді Салієв пробув під арештом 12 діб. А через дев'ять місяців ‒ в жовтні минулого року ‒ його повторно заарештували за звинуваченням у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої на території Росії. Салієва досі утримують у СІЗО Сімферополя.

Системно російські силовики застосовують до кримчан згадану вище адміністративну статтю 20.29. За нею одночасно з Сейраном Салієвим був заарештований його адвокат Еміль Курбедінов. За розміщення в соцмережі ще до російської анексії Криму відео з мітингу «Хізб ут-Тахрір» Залізничний райсуд Сімферополя заарештував адвоката на 10 діб.

Після звільнення його зустрічали десятки людей.

За аналогічними звинуваченнями під арештами опинилися ще кілька кримчан: 11 діб в ізоляторі перебував Мерлен Мустафаєв, 12 діб ‒ Сейдамет Мустафаєв і три доби ‒ Мідат Муждабаєв. Штрафом у дві тисячі рублів вдалося обійтися Сейтумеру Сейтумерову.

Три доби під арештом за «екстремістські пости» в соцмережах провів у березні минулого року кримськотатарський активіст Ремзі Бекіров. Його затримали в будівлі Центру МВС Росії з протидії екстремізму, куди він напередодні був запрошений, щоб забрати особисті речі, вилучені під час попереднього затримання в Кам'янці під час обшуку в будинку ще одного активіста ‒ Марлена Мустафаєва.

Ремзі Бекіров
Ремзі Бекіров

Того ж дня стосовно Бекірова склали адмінпротокол за розміщення в соцмережі «ВКонтакте» відеоролика про «приморських партизанів». Так у Росії називають групу молодих жителів Приморського краю, які на початку 2000-х років боролися з місцевою корумпованою правоохоронною системою радикальними методами ‒ нападали на поліцейських, викрадали автомобілі тощо. Вони були засуджені за низкою статей Кримінального кодексу Росії, включаючи бандитизм і вбивства правоохоронців.

Ремзі Бекіров заперечує, що поширював про них відео, й стверджує, що видалив свою сторінку з соцмережі «ВКонтакте». Проте Сімферопольський райсуд визнав його винним і призначив йому адмінарешт.

XS
SM
MD
LG