Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв запропонував столицю своєї країни як майданчик для переговорів про мир на Донбасі. За його словами, цю пропозицію він обговорив під час свого візиту до Вашингтона. Як заявляє Назарбаєв, президент США Дональд Трамп сказав, що варто перенести з Мінська в інше місце переговори щодо врегулювання конфлікту на сході України. У Києві часто критикували Мінськ за надто близькі відносини з Москвою, та чи дійсно успіх переговорів залежить від місця?
Казахстан відповів на критику голови Міністерства закордонних справ Білорусі, який висміяв пропозицію президента Нурсултана Назарбаєва перенести переговори щодо України з Мінська в Астану. Заступник міністра закордонних справ Казахстану Ержан Ашикбаєв сказав журналістам в Астані 22 січня, що Казахстан «не ставить під сумнів важливість мінського майданчика» і поважає мінські угоди про врегулювання ситуації в Україні.
Минулого тижня президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв повідомив, що мав розмову з президентом США Дональдом Трампом. За словами Назарбаєва, керівник США сказав, що треба проводити переговори про мирне врегулювання на Донбасі в іншому місці. І тут Назарбаєв запропонував, щоб це було «в Казахстані, як спочатку мало бути».
Хоч в Антарктиду – Макей
Вже наступного дня міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей в інтерв’ю агентству Associated Press сказав, що Білорусь «не напрошувалася на роль майданчика для проведення переговорів щодо України, а керівники країн «нормандської четвірки» висловили прохання до президента (Білорусі Олександра) Лукашенка прийняти у себе учасників зустрічей щодо врегулювання українського конфлікту».
«На відміну від інших, Білорусь за лаврами миротворця не женеться. Але: це конфлікт в нашій родині, в нашому регіоні, і ми кровно зацікавлені в його вирішенні. Навряд чи що-небудь залежить від місця проведення переговорів. Переговори щодо України можна перенести хоч в Антарктиду, якщо буде впевненість у їхньому успіху», – зауважив голова білоруської дипломатії.
Треба поки що заспокоїтися – Клімкін
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю телеканалові «Інтер» фактично підтримав позицію свого білоруського колеги про те, що не місце визначає зміст та результат перемов, і закликав «поки що заспокоїтися».
«Чому обрали Мінськ? Це відносна нейтральність Білорусі, це добра логістика, менше ніж година (польоту літаком – ред.). Звичайно, є певні проблеми з безпекою, проте більш-менш можемо їх контролювати. Якщо це Астана – ну подивіться, де це є? І Мінськ чи інше місто – це абсолютно не важливо. Важливо, що ми, на жаль, не просуваємося в нашому процесі. Не просуваємося ми тому, що Росія принципово не хоче виконувати будь-які зобов’язання, і причина дуже проста: зберегти в окупованому Донбасі те, що є, як російську колонію, і більше нічого не робити», – сказав він.
Україна втратить лише логістично – Кизим
Посол України у Мінську Ігор Кизим вважає, що якщо для України однаково, де проводити переговори, з погляду впливу місця на результат, то для Мінська втрата статусу майданчика для важливих міжнародних переговорів було б болючим ударом по престижу Білорусі.
«Для України ми втратили б, можливо, тільки логістично, у нас було б менше часу для спілкування, більше часу для подорожей. Що стосується Білорусі, то мені здається, що їй важливо, щоб таки переговори проходили саме тут, і щоб вони були завершені і привели до якогось результату саме у Мінську. Не кажучи про престиж, що Білорусь позиціонує себе як країну-миротворця, надає майданчик, намагається бути донором безпеки у нашому регіоні», – каже посол.
Щодо організації переговорного процесу з білоруської сторони, то посол України не має претензій до офіційного Мінська.
«Ми дуже задоволені організаційними питаннями, як це робиться, логістичним забезпеченням. Тому я думаю, що для всіх було б добре, щоб ці переговори продовжилися в Мінську та завершилися виключно позитивним результатом», – каже він.
Ігор Кизим переконаний, що коли б міжнародний тиск на Росію з самого початку був таким сильним, як він тепер набирає обертів, а зокрема вимоги до Москви відмовитися від імперського ставлення до колишніх республік СРСР, то ситуація була б іншою.
«Коли вони зрозуміють це, то ситуацію буде врегульовано дуже швидко. А для того, щоб російська сторона це зрозуміла, треба посилювати тиск наших міжнародних партнерів, насамперед США, ЄС, бути єдиним фронтом, доказувати, доводити до Росії, що так у 21-му столітті поводитися не можна. Це головне. І тоді мінські перемови будуть приречені на успіх», – сказав посол України у Білорусі Ігор Кизим.
Астана не краща за Мінськ – українська делегація у ТКГ
Усередині української делегації, яка два рази на місяць приїздить до Мінська на переговори з Росією з участю підтримуваних нею бойовиків щодо врегулювання на Донбасі, немає бажання поміняти Мінськ на Астану.
Там визнають, що на початку конфлікту на Донбасі Казахстан дійсно пропонував посередницькі функції. Але тепер такі розмови не ведуться, хоча час від часу з Астани йдуть сигнали про готовність до організації миротворчого майданчика, повідомила Радіо Свобода особа, близька до української частини Тристоронньої контактної групи.
На її думку, перенесення майданчика переговорів з Білорусі до Казахстану не має принципового сенсу.
«Казахстан, як і Білорусь, входить до Євразійського економічного союзу. Крім того, ця країна так само негативно, а не нейтрально, голосує в ООН за резолюції, що стосуються, наприклад, порушень прав людини в окупованому Криму», – додав співрозмовник Радіо Свобода.
ТКГ – єдиний постійний формат – Сайдік
Посередник на переговорах від ОБСЄ у роботі Тристоронньої контактної групи посол Мартін Сайдік також не пропускає можливості похвалити Мінськ за добрі умови для роботи переговірників і наголошує, що саме в його ділянці роботи було досягнуто важливих результатів.
«Хочу зазначити, що ТКГ залишається єдиним постійним форматом для вирішення конфлікту на сході України, який працює над рішенням, але і вирішує актуальні проблеми, такі, як, наприклад, обмін утримуваними», – заявив він.
Головними досягненнями ТКГ за останній час Мартін Сайдік, крім обміну полоненими, назвав покращення захисту цивільного населення Донбасу, його складної долі та проблем щоденного життя: вода, робота Донецької фільтрувальної станції, пунктів перетину лінії розмежування, безпеки дітей у школах тощо.
Білорусь хоче бути миротворцем – експерт із Мінська
У Білорусі в українських переговірників на початку були певні проблеми, як, наприклад, коли одного разу білоруські прикордонники не пустили у Мінськ віце-спікера Верховної Ради України Ірину Геращенко, яке бере участь у засіданнях гуманітарної підгрупи. Але тепер ситуація налагодилася.
Для Білорусі дійсно важливі переговори щодо Донбасу та роль посередника у них, переконаний мінський політолог Олександр Класковський.
«Мінськ свого часу отримав великі політичні дивіденди на своєму посередництві в обговоренні кризи в російсько-українських взаєминах. Піком слави для Лукашенка була зустріч «нормандської четвірки» у Мінську. З того часу якихось яскравих подій у цій сфері не було. Але це був імпульс, коли Білорусь одержала можливість вести досить динамічну нормалізацію відносин із Заходом», – вважає політолог.
У ситуації, коли стосунки авторитарного білоруського керівництва та Заходу продовжують залишатися напруженими, для Мінська важливо позиціонувати себе як донорів стабільності та миротворців, тут пропонують провести у Мінську форум «Хельсінкі-2», тобто зробити тут рестарт Хельсінкського процесу.
Миротворчий імідж потрібен Білорусі і для власної безпеки, каже Олександр Класковський. Він вважає, що саме те, що Мінськ має імідж нейтральної території, дає можливість Мінську дистанціюватися від політики Росії, не бути її повним сателітом, наприклад, відмовитися від розміщення на своїй території російських військових баз.
«Я думаю, що цей аргумент допомагає Мінську зручніше почувати себе в делікатних ситуаціях у відносинах з Москвою. Можна гадати, що Москва роздратована такою відносною самостійністю Мінська у закордонній політиці та в українському питанні зокрема», – каже мінський політолог.
Для Мінська також важливо підтримувати прагматичні конструктивні відносини з Києвом заради економіки, торговельних зв’язків, каже Олександр Класковський.
Майданчик чи плацдарм?
Іншій мінський політолог Євген Прейгерман також вважає, що у разі, якби переговори контактної групи про врегулювання конфлікту на Донбасі перенесли з Білорусі в іншу країну, в Мінська буде менше можливостей гарантувати сусідній країні недоторканність і безпеку з боку білорусько-українського кордону з військової точки зору.
«Якщо Білорусь позбудеться статусу переговірного майданчика, то країні – і це цілком об’єктивно – буде набагато важче аргументувати Росії, чому Білорусь для самої Росії вигідна саме як цей майданчик, а не як плацдарм для російських військових – з урахуванням всіх тих зобов’язань у сфері оборони й безпеки, які між нашими країнами є», – заявив в інтерв’ю «Єврорадіо» близький до білоруської влади політолог Євген Прейгерман.
