Доступність посилання

ТОП новини

Спеціально для Крим.Реалії

«Кримська» пропаганда Москви в Євросоюзі тепер грає проти влади Росії. Намагаючись легалізувати анексований півострів або хоча б пом'якшити режим санкцій, Кремль «засвічує» своїх активних прихильників у політичних структурах ЄС.

Незважаючи на показну байдужість Кремля, російська влада стурбована тим, що з весни 2014 року їм не вдалося домогтися навіть неформального визнання «Кримнаша» з боку європейців та американців. Спочатку розрахунок будувався на тому, що Захід насварить Москву, але все одно збереже ділові й політичні контакти. Саме так було після російсько-грузинської війни 2008 року, коли Москва фактично окупувала Південну Осетію та Абхазію. Кремль відбувся легким переляком. З Кримом вийшло зовсім інакше. Захід «врубав» точкові, а потім секторальні санкції проти російської економіки. Москву систематично «штовхають» за війну проти України, вимагаючи забратися з Криму. Американці та європейці обіцяють росіянам пом'якшення санкцій у разі повного припинення війни на Донбасі, але ніхто не гарантує президенту Володимиру Путіну, що після цього йому пробачать анексію півострова. Так само як Вашингтон і Брюссель не мають наміру гарантувати росіянам невступ України до НАТО.

Від початку анексії Кремль узяв на озброєння тактику «політичних десантів». На півострів привозили лояльних європейських політиків, депутатів, журналістів або просто цікавих громадян (одного разу завезли навіть порно-режисера). Гості, немов під копірку, захоплювалися красою «російського» півострова, критикували санкції та обіцяли, що незабаром Крим офіційно буде визнаний частиною Російської Федерації. Не допомогло. «Кримнаш» визнає тільки жменька кремлівських сателітів.

Від початку анексії Кремль узяв на озброєння тактику «політичних десантів»

Москва та влада Криму змінили тактику. Тепер республіканське начальство намагається особисто презентувати себе в Брюсселі. Доводиться робити це дистанційно, з використанням сучасних технологій. Наприклад, нещодавно російський голова Криму Сергій Аксенов (Аксьонов) повідомив на своїй сторінці у Facebook, що «розповів про економічний потенціал Криму» в Європарламенті. За його відомостями, там відбулася зустріч з депутатами Європарламенту, присвячена контактам ЄС з російськими регіонами. «Запланована конференція «Європейський союз і регіони Росії» великою мірою торкнулася питання впливу антиросійських санкцій на Крим та інші регіони Росії. Оскільки сам я, з об'єктивних причин, приїхати на конференцію не зміг, на прохання організаторів ми надіслали відеозвернення», ‒ зазначив Аксенов. Він наголосив, що Крим, незважаючи на санкції та блокади, «відроджується», а економічний тиск Заходу тільки «стимулює» керівництво Криму на плідну роботу.

«У відповідь ми теж запрошуємо всіх учасників конференції приїхати й на власні очі побачити ті позитивні зміни, що відбулися в регіоні за період антиросійських санкцій. Окрім того, особисто запрошую своїх колег, організатора конференції, депутата Європарламенту Яромира Кохлічека, депутата Європарламенту Андре Еліссена, а також наших друзів з Італії», ‒ сказав Аксенов.

Про зазначені збори першими написали російські видання, назвавши захід «конференцією». Російська газета Известия повідомила, що пан Кохлічек був головним організатором зустрічі. Він і вищезгаданий Андре Еліссен активно підтримують політику російської влади, виступають із заявами, що збігаються з позицією Кремля. На думку Кохлічека, санкції завдали шкоди європейській економіці, тому їх потрібно скасувати. Обидва євродепутати восени минулого року відвідали Росію і були спостерігачами на виборах до Держдуми. Еліссен, спілкуючись із московськими журналістами, позитивно відгукувався про досягнення російської демократії. Навесні 2016 року Яромир Кохлічек з групою європейських депутатів відвідав Крим. Судячи з його інтерв'ю для видання Lenta.ru, він залишився задоволений візитом. «Треба визнати, люди, звичайно, дійсно раді, що вони тепер у Росії. Крим був, є і буде російським. Переважна більшість місцевих жителів, як я бачу, хочуть бути росіянами», ‒ наголосив депутат Європарламенту. Він запевнив, що його не турбує офіційна позиція ЄС щодо невизнання підсумків «референдуму».

У цій історії важливе інше. Зараз не 2014 рік, коли таку відверту підтримку дій Москви можна було видати за «свободу слова» або «захист» демократичних цінностей. Європейські політики, які відвідали півострів під час «референдуму» й після нього, пояснювали свої візити бажанням особисто ознайомитися з умовами життя в Криму. Вони не помічали порушень прав людини, фактів дискримінації українців і кримських татар за національною ознакою, натомість критикували владу США за санкції та тиск на Москву.

Після агресії Кремля в Україні та спроб втрутитися у внутрішні справи Заходу, Росія стала «токсичною» державою

Тепер, як зазначають експерти, після агресії Кремля в Україні та спроб втрутитися у внутрішні справи Заходу, Росія стала «токсичною» державою. Європейським і американським політикам доводиться виправдовуватися за будь-які контакти з росіянами. У нинішній ситуації будь-які публічні реверанси в бік Москви виглядають, як мінімум, підозріло й дають привід для невтішних припущень. Наприклад, лідер французького «Народного фронту» Марін Ле Пен, балотуючись у президенти країни, обіцяла визнати Крим російським. При цьому з'ясувалося, що її партія отримувала пільгові кредити від російських банків, пов'язаних з друзями президента Путіна.

Не виключено, що деякі учасники зазначеної конференції в березні приїдуть до Криму як спостерігачі на виборах президента сусідньої Росії. За інформацією російських видань, влада має намір запросити понад 150 іноземних депутатів. Частина з них прибуде на півострів. «Будуть політики найрізноманітнішого спектра: ліві, праві, центристи. Вони спостерігатимуть за виборчим процесом у всіх регіонах країни, включаючи Крим, куди поїде близько десяти парламентарів», ‒ розповів один зі співрозмовників «Известий».

Іронія ситуації в тому, що Україні частково вигідно, щоб росіяни завезли цих спостерігачів. Захід все одно не визнає підсумків «голосування» в Криму, проте Київ та його партнери отримають автентичний список путінських прихильників за кордоном. Росіяни в гонитві за міжнародним піаром самі собі роблять ведмежу послугу, виставляючи напоказ весь свій іноземний «фан-клуб».

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG