«Музика аполітична, але виконавець має громадянство» – Тополя про артистів, які виступають у Росії

Оцінку артистам, які дають концерти в Росії, має давати мистецьке середовище й слухачі, вважає представниця Міністерства культури Юлія Даценко. Водночас вона зазначає, що Мінкульт не має компетенції їм забороняти, хоча раніше віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко пропонував запровадити спеціальний реєстр та окремий грошовий збір для таких митців. Науковець Сергій Здіорук розкритикував цю позицію, заявивши, що вона суперечить здоровому глузду.

Провідний науковий співробітник відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук зазначив, що пропозиція Кириленка нічим не виправдана і є недоцільною.

«По-перше, вона йде врозріз зі здоровим глуздом. По-друге, вона йде врозріз із моральними переконаннями українських громадян. По-третє, певною мірою вона є аморальною. Це якась така фантасмагорійна ситуація, яка важко вкладається в здорову, ясну картину політики. Така пропозиція, що ось їдьте, але платіть гроші – не зовсім те, чого сподівались. І я надіюсь, що це в нормативні документи ніякі в українській державі не виллється», – сказав Здіорук.

Натомість він пропонує прописати чіткі санкції для артистів, що виступають у Росії.

Дипломат та шоумен Дмитро Чекалкін вважає адміністративні заходи другорядними, порівняно з моральною оцінкою, яку отримують українські гастролери, що працюють на території країни-агресора.

«Наші артисти, які інтенсивно гастролюють у Росії, свідомо чи несвідомо підіграють путінським стереотипам про те, що в нас просто в країні «громадянська війна», а Росія як була «братерською», так і залишається», – зазначає Чекалкін в ефірі «Ранкової Свободи».

Не виправдовує артистів, на думку їхнього колеги, і місія культурної експансії.

«Поки активна фаза бойових дій на Донбасі не припинилася, я думаю, що це недоречно – виступати в Росії, коли російські десантники беруть активну участь у нашому конфлікті на сході, а в той самий час Ані Лорак на День ВДВ в Санкт-Петербурзі на центральній площі витанцьовує», – стверджує він.

Керівниця прес-служби Міністерства культури України Юлія Даценко також відводить вирішальну роль суспільству й самим митцям. Вона вважає, що чиновники не повинні втручатись у проблему гастролей між країнами, що воюють.

«Це має бути слово самого мистецького середовища. Якщо до України приїжджають російські артисти, українці можуть просто не йти на ці концерти і гривнею говорити: ми проти чи ми за. Так само йде мова і про українських артистів у Росії. Це етика, питання до кожного з цих артистів – як вони себе оцінюють», – говорить вона.

Даценко зауважує, що забороняти гастролі – це питання безпеки, яким Міністерство культури не опікується: «Говорити, що Міністерство культури заборонило когось чи мусить заборонити, чи підписати щось – ми не маємо такої компетенції, ми займаємось іншими справами».

Натомість чиновниця наголошує на важливості промоції української культури як всередині, так і за кордоном.

«Гурт ONUKA на відкритті «Євробачення». Це був просто фурор, європейці дивилися український етно-фольк у електронній обробці. Це було надзвичайно круто. Це європейське обличчя нашої України, про яке ми маємо говорити. Ми не маємо говорити про заборони, ми маємо говорити про те, щоб український артист виступав в Україні, щоб українці любили свого кумира», – переконана представниця Мінкульту.

Фронтмен гурту «Антитіла» Тарас Тополя розповідає: має знайомих колег-артистів, які їздять до Росії, але судити про мотиви не береться.

«Мотив можна завуалювати під якісь красиві слова, а що насправді рухає людиною, щоб здійснювати певні вчинки, ми це навряд чи колись дізнаємось. Єдине лишається фактом: дехто дозволяє собі гастролі там, дехто, в силу особистих переконань цього не робить», – констатує він.

«Я належу до тієї категорії людей, яка робить свою справу, виходячи зі своїх переконань, а спостерігаючи за іншими людьми, просто приймає це як даність: ну окей, ці гастролюють, ці не гастролюють. Їхня справа, дорослі люди, мають клепку в голові», – каже Тополя.

Він нагадує, що на заробітки до Росії їдуть не тільки артисти, а й українці інших спеціальностей, і закон їм цього не забороняє.

«Якщо ви вже хочете врегулювати, то потрібно це робити комплексно, якщо дійсно ви знаходите якісь аргументи для того, що це необхідно. Якщо ж робити це вибірково, до якихось сфер застосовувати регламентацію, до якихось ні, то це буде викликати логічне суспільне обурення: чому ми повинні, а хтось інший не повинен? Тому я ставлюсь насторожено до таких ініціатив, якщо вони не комплексні», – зізнається Тополя.

Водночас він вказує на те, що хоча музика може бути поза політикою, людина в будь-якому разі має батьківщину.

«Музика є аполітична, тому що музика не персоніфікована, це певне фізичне явище. А виконавець, ким би він не був, має громадянство, – каже співак. – Можна сказати, що «плитка, яку я кладу, аполітична», можна сказати: я не маю якихось політичних поглядів. Але громадянство, земля, на якій ти народився, кров, яка в тобі тече – навіть якщо людина космополітична, як я, все одно я відчуваю своє коріння».

Відповідальність артиста, на його думку, вимірюється впливом, який має його творчість.

«Єдине, що відрізняє того, хто кладе плитку, і того, хто виходить на сцену, – це аудиторія. Тобто артист зі сцени впливає на величезні маси людей, залежно від того, наскільки він є популярним, і це потрібно враховувати. А наш північний сусід уміє маніпулювати на цьому», – вважає Тарас Тополя.