Українські суди в анексованому Криму й на тимчасово окупованих територіях Донбасу мають припинити свою роботу. Про це повідомили у Вищій раді правосуддя України. На офіційному сайті відомства вже з'явилося рішення, згідно з яким призупинена робота 36 судів у Криму, 31 суду ‒ в Донецькій області та 17 судів ‒ у Луганській.
Голова комітету із законодавства російського парламенту Криму Сергій Трофимов наголосив, що припинення роботи судів нібито говорить про визнання Києвом російської приналежності Криму.
За інформацією Верховного суду України, у березні 2014 року на півострові працювали 492 українських судді. Після анексії 276 з них переприсягнули Росії. В Україні їх позбавили суддівського імунітету й почали звільняти в масовому порядку.
Спікер Вищої ради правосуддя України Оксана Лисенко стверджує, що українські судді, які присягнули Росії, були звільнені більше ніж два роки тому.
Понад 400 суддів звільнили за порушення присягиОксана Лисенко
‒ Призупинення роботи судів стало можливим після змін законодавства в 2016 році, так званої судової реформи. До цього, коли стало зрозуміло, що через бойові дії на Донбасі суди не можуть працювати, саме Вища рада правосуддя ухвалила рішення про те, щоб прикріпити їхніх працівників до судів на контрольованій території України. Однак виникали юридичні проблеми з оплатою, тому й затвердили механізм призупинення роботи судів. Що до тих, хто присягнув Російській Федерації в Криму, то ще в 2015 році Вища рада правосуддя дала дуже жорстку оцінку діям суддів, які почали співпрацювати з так званими судами на території анексованого Криму та інших окупованих територіях. Понад 400 суддів звільнили за порушення присяги.
Український юрист-міжнародник, колишній суддя Міжнародного кримінального трибуналу щодо Югославії Володимир Василенко вважає, що кримчани можуть захищати свої права в місцевих російських судах, перед тим як звертатися до міжнародних інстанцій.
На окупанта лягає відповідальність за забезпечення прав людини й життєзабезпечення на окупованих територіяхВолодимир Василенко
‒ Я не маю інформації про кількість позовів від громадян, які опинилися в Криму й окремих районах Донецької та Луганської областей. Однак відповідно до міжнародного права на окупанта лягає відповідальність за забезпечення прав людини й життєзабезпечення на окупованих територіях. Якщо він порушує ці зобов'язання, тоді громадяни з цих територій мають право звертатися до місцевих судів. Звичайно, українська судова система так не працює, так що я рекомендую подавати позови в суди, які реально працюють в окупації. І якщо громадяни отримують відмову в захисті своїх прав, тоді варто звертатися до Європейського суду з прав людини, а також до Верховного комісара з прав людини ООН в Женеві. Окрім того, український омбудсмен зобов'язаний моніторити ситуацію на окупованих територіях і координувати дії щодо захисту громадян.
Радіослухачка з Криму нарікає, що Європейський суд з прав людини не поспішає захищати її права:
«Я не оформляла після 2014 року жодні документи в Криму, тому що я вважаю те, що сталося, незаконним. Я пенсіонерка, інвалід і не можу навіть до поліклініки звернутися, мені не виплачують пенсію, не видають поштові перекази за українським паспортом. Я ніхто й звати мене ніяк. Я зверталася в 2016 році до суду, відбулася апеляція, і в січні 2017 року документи мали відіслати в ЄСПЛ. Але досі жодного руху немає!»
Варто зазначити, що, судячи з практики, швидкість судочинства в ЄСПЛ досить низька. До того ж, ця інстанція віддає пріоритет позовами, в яких йдеться про безпосередню загрозу життю та здоров'ю заявника.
Російський правозахисник, керівник організації «Русь сидящая» Сергій Шаров-Делоне називає припинення роботи українських судів у Криму важливою міжнародною декларацією.
Україна знімає з себе відповідальність за неправосудні рішення, які можуть ухвалювати її колишні судді на території анексованого КримуСергій Шаров-Делоне
‒ Росія прагне довести, що Крим ‒ її територія, тому справи, де обвинувачені виявляли хоч якусь громадську активність, стають політичними. У Москві та інших містах далеко не всі справи про порушення на мітингах доходять до суду, тобто вибірково, а в Криму, наскільки мені відомо, буквально всі. Звичайно, формальне припинення роботи українських судів на півострові для самих кримчан нічого не означає. Однак на міжнародному рівні ‒ це правильний крок. Це однозначна декларація того, що Україна знімає з себе відповідальність за неправосудні рішення, які можуть ухвалювати її колишні судді на території анексованого Криму. Так що казуїстика тепер виключена: не можна запитати, чому хтось не звертався до українських судів на півострові.
(Текстову версію матеріалу підготував Владислав Ленцев)
