Доступність посилання

ТОП новини

Спеціально для Крим.Реалії

Європейська комісія оголосила про амбітний план подальшого розширення ЄС за рахунок країн західних Балкан ‒ простіше кажучи, колишніх югославських республік та Албанії. Дві з колишніх республік СФРЮ вже в ЄС ‒ це Хорватія та Словенія. З інших найбільші шанси мають Чорногорія та Сербія, за ними підтягнуться Македонія, Боснія і Герцеговина, Косово та Албанія.

На перший погляд, українці мали б тільки вітати це розширення ‒ адже за ним можуть піти й інші країни континенту. Але хотілося б запитати себе про подвійні стандарти, з якими європейці підходять до майбутнього континенту. І зрозуміти, чи буде ефективним Євросоюз, який керується такими подвійними стандартами.

Нам нерідко говорять, що Україна не може наблизитися до стандартів ЄС і їй не може бути надана перспектива членства через проблеми з корупцією. Смішно було б заперечувати ці проблеми ‒ як і проблеми з корупцією в низці нових країн Евросоюза, що не завадило створити для них і перспективу членства, і саме членство. Ну, можливо, прогледіли. Але про проблеми з корупцією, організованою злочинністю, злиттям бізнесу та влади в країнах Західних Балкан не говорить тільки ледачий. Так, це не просто корупція у верхах, це те саме загальнонаціональне толерування корупції, яке робить уклад у цих державах надзвичайно схожим на Україну. Але ось тільки це не заважає їхній перспективі членства до 2025 року, а ось Україна має чекати ще кілька десятиліть. Можна було б дізнатися ‒ чому?

Державні інститути тієї ж Боснії і Герцеговини далекі від ефективності українських

Нам говорять про недосконалість наших державних інститутів. Не буду заперечувати те, що заперечувати неможливо. Але державні інститути тієї ж Боснії і Герцеговини далекі від ефективності українських, країна досі перебуває під фактичним протекторатом Заходу. Нам кажуть про невирішені територіальні проблеми з Донбасом і Кримом. Але в тій же Боснії Республіка Сербська поводиться ‒ і все більше з кожним роком ‒ як самостійний суб'єкт, націлений на вихід з конфедерації. Так, і кантон Брчко, яким керує західний адміністратор. Так, і невизнання Сербією державності Косова. Так, і нерозуміння керівництвом Косова автономних претензій косовських сербів і сепаратистські настрої в районах, які ними населені. Переговори на цю тему йдуть, але ще незрозуміло чим закінчаться. Але європейській перспективі це якось не дуже заважає.

Ця неврегульованість не завадила вступити до Євросоюзу розділеному Кіпру

Нам кажуть, що перспективі членства в ЄС заважає неврегульованість наших відносин з сусідами. Ця неврегульованість не завадила вступити до Євросоюзу розділеному Кіпру. Більше того, відразу ж після вступу греки-кіпріоти успішно провалили референдум про об'єднання острова ‒ і нічого. Неврегульованість є й у стосунках можливого кандидата в ЄС Македонії з Грецією, між іншим, членом Євросоюзу. Греція не визнає конституційне ім'я сусідньої країни. Зараз робляться спроби врегулювати суперечку ‒ але враховуючи, що на останній антимакедонський мітинг вийшли, на хвилиночку, 15 відсотків населення Греції, ці спроби можуть привести не до врегулювання, а до краху самого грецького уряду, як це вже один раз, в 90-і роки, сталося. Однак європейській перспективі Македонії це не заважає.

А європейській перспективі України ‒ заважає. Тому що у нас конфлікт не з Грецією. У нас конфлікт з Росією. Я вважаю, з цього й потрібно починати. Корупція, слабкі інститути, гібридна війна ‒ все це факти, які може заперечувати тільки сліпий. Однак найголовніший ‒ і, по-моєму, мабуть, єдиний фактор, який впливає на європейську перспективу України ‒ це Росія. І ще європейська нечесність ‒ бюрократи з Брюсселя й керівники країн ЄС просто не хочуть це визнати навіть тоді, коли говорять про можливість прийняття в Євросоюз країн зі схожими проблемами. Тому що відновити економічні відносини з Росією й знову відкрити західним корпораціям доступ до «легких» російських сировинних прибутків, я вважаю, ‒ набагато важливіше, ніж підтримати європейські настрої українців.

Єдиний фактор, який впливає на європейську перспективу України ‒ це Росія

Цілком очевидно, що саме тому ми не отримали План для членства при Ющенку. Саме тому Європейський Союз виявився нездатним гідно відреагувати на проєвропейські демонстрації 2013-2014 років. Саме тому дехто на Заході поспішає погодитися з думкою, що українці живуть у країні-інваліді, «державі, яка не відбувся» ‒ виродку, який не може з немитим рилом сунутися до панського маєтку. Але на місці цих наших західних друзів я б задумався в першу чергу про викорінення балканської корупції ‒ бо скоро вона може опинитися вже не зовні, а всередині Євросоюзу.

Але, схоже, ці проблеми не дуже хвилюють самих європейців. І не дивно. Зрештою, чим корупція в країнах Західних Балкан відрізняється від румунської корупції? Або від грецької? Або від італійської? Або від мальтійської? Або від кіпрської? Плавали ‒ знаємо.

До влади прийдуть ті, хто й про європейський вибір не забуде, й інтереси російської влади та олігархату забезпечить

Чим вся ця нечесність може закінчитися, теж уже зрозуміло. Рано чи пізно прихильники західного вибору України потерплять природну поразку на тлі зростаючого розчарування більшості населення країни в перспективі європейського майбутнього. І буде як у Сербії. До влади прийдуть ті, хто й про європейський вибір не забуде, й інтереси російської влади та олігархату забезпечить. І ось таку Україну від вступу в ЄС Кремль відмовляти не буде. Таку Україну він до Європейського Союзу буквально запхне. І вона, допускаю, буде в цьому ЄС черговим «троянським конем» Росії, яким вже стала Угорщина, яким цілком може стати Сербія. Я навіть більше скажу ‒ вже на президентських і парламентських виборах 2019 року таке може статися, чому б і ні.

І ось такій Україні Єврокомісія перспективу з полегшенням надасть. Тільки ось «Ода до радості» на церемонії оприлюднення цієї перспективи звучатиме якось знущально.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG