Доступність посилання

ТОП новини

Лариса Івшина: «Після агресії Росії Україна має переосмислити себе»


Лариса Івшина
Лариса Івшина

Як Росія ставиться до України й чому анексувала Крим? Які політики потрібні Києву всередині країни й на міжнародній арені? Які уроки з історії України допомогли б упоратися з нинішніми викликами? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розмірковує головний редактор газети «День» Лариса Івшина.

‒ Росія досі ставиться до України як до Курської області, втручається в наші справи. Чи можна сказати, що Київ точно так само ставився до Криму ‒ як до частини Херсонської області?

Ми маємо не просто створити канон, а окреслити версії історичного бачення

‒ Ми як країна не звертали уваги на самих себе й поготів на Крим. Потрібно було щось, що підняло б нас на рівень вище, якийсь державний домкрат, щоб з нової позиції побачити Крим. На жаль, у нас немає звички рефлексувати після якихось історичних подій, вчитися на помилках. Ще гетьман Петро Скоропадський бачив і Крим, і Кубань у складі України. У головах наших політиків уроки його правління не осіли. Якщо зараз попросити студентів розповісти про синхронні процеси на розділених у минулому українських територіях, вони не зможуть. З приводу Криму краще взагалі не питати. Загалом, саме час надолужувати згаяне та проводити роботу над помилками.

‒ У Росії є офіційна версія історії, причому ще з часів Російської імперії. Україні потрібне щось подібне?

‒ Ми маємо не просто створити канон, а окреслити версії історичного бачення. Добре, щоб українські політики в прямому ефірі складали іспит з історії. Ну й ще не виявлялися б російськими ставлениками, як майже вся українська еліта, починаючи з Леоніда Кучми та його оточення. Адже, по суті, Віктор Янукович був не єдиним кандидатом у президенти, з точки зору Кремля. Просто він виграв, що називається, тендер.

‒ По-вашому, уроки історії однозначно утримають когось від зради?

‒ Буде все ж краще, ніж зараз. Подивіться, які несусвітні речі наші політики зараз говорять про польсько-українські відносини. Я застерігала своїх журналістів, щоб вони не ретранслювали заяви на кшталт «Польща ‒ наш адвокат». Вона не адвокат, ми не підсудні, не потрібно перетворювати віктимність на товар. Зокрема віктимною поведінкою Україна привела Росію в цей дикий стан.

‒ Тепер і польські політики відкрито виступають проти України, посилаючись на свої трактування історичних подій.

Звідусіль Україна отримує шокову терапію, яка має змусити нас осмислити себе

‒ Це велика помилка поляків в історичній перспективі. Вони дали досить хороший пас Україні, якби вона була здатна його прийняти. Росія, Польща, Угорщина ‒ звідусіль Україна отримує шокову терапію, яка має змусити нас осмислити себе, піднятися від народницької історичної правди до нової парадигми. При цьому Україна цілком здатна послідовно гнути свою лінію на дипломатичній арені. Сподіваюся, у відносинах з Польщею після всіх випробувань ми теж знайдемо правильну тональність і переосмислимо себе: кого ми маємо плекати як політиків, на кого ми маємо ставити, від якої спадщини ми нарешті маємо відмовитися. Українцям я раджу багато читати та голосувати не за популістів, а за тих, хто подає ознаки адекватності. Тоді у нас буде щонайменше нормальна Верховна Рада. Тимчасово окуповані території ‒ це великий стрес для країни, з цього треба шукати оптимістичний вихід.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG