Доступність посилання

ТОП новини

Міфи Майдану, з якими досі живе Україна


Алея Героїв Небесної сотні

20 лютого 2014 року. Масовий розстріл у центрі столиці. Вбито 45 людей. Але що сталося насправді? Хто першим натиснув на гачок? Хто спровокував загострення? Перевіряються різні версії. А міфи про Майдан поширюються вже чотири роки. Саме вони відвертають увагу від фактів.

Загиблі учасники Революції гідності на майдані Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 року
Загиблі учасники Революції гідності на майдані Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 року

20 лютого. 00:07

Майдан пережив штурм. Ситуація ‒ стабільно напружена. Будинок профспілок ‒ згорів. Периметр оточений. Напередодні загинули 28 протестувальників та четверо правоохоронців. Влада й опозиція домовилися про перемир’я. Вранці оголошені переговори з главами МЗС Німеччини, Польщі та Франції.

20 лютого. 5:40 ранку

По правоохоронцях починають стріляти. Перші поранені. Близько 8-ї години ранку вбивають першого силовика. Слідство досі не знає, хто стріляв. Але знає звідки.

«Стрільба була зафіксована з Консерваторії й передніх барикад, що ближче до неї», – каже начальник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. (Тоді Консерваторію силовики не контролювали).

До 9-ї години ранку вбитих правоохоронців вже четверо. Силовики починають відступати. Майданівці йдуть вперед. Невдовзі беззбройних протестувальників масово відстрілює «Чорна рота».

Революція гідності. Київ, майдан Незалежності, 20 лютого 2014 року
Революція гідності. Київ, майдан Незалежності, 20 лютого 2014 року

Хто ж почав ескалацію конфлікту 20 лютого?

Версія 1. Провокатори. Третя сторона

ФСБ-ники консультували українську владу. Допомагали й радили, як протидіяти протестам. Це підтвердили в ГПУ.

«Було постачання ніби «гуманітарної допомоги» – великої кількості спецзасобів посиленої дії – світлошумових гранат, газових гранат. Були приїзди представників адміністрації російського президента», – зазначає Горбатюк.

Крім того, 20 лютого 2014 року влада зі складів МВС роздала тітушкам понад 400 автоматів.

«Перед ними стояло завдання масової ескалації протистояння. Ми впевнені, що це робилося під так званий з’їзд 22 лютого в місті Харкові. Щоб рівень протистояння та насильства в Києві був максимально значний. Щоб була змога в Харкові певне рішення провести», – пояснює прокурор департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Олексій Донський.

ГПУ перевіряє, чи могли саме тітушки спровокувати насилля, почавши стрілянину. А от спростувати або підтвердити участь ФСБ у провокаціях конфлікту слідство наразі не може. Бо силовики, які контактували з ФСБ-никами не сприяють розслідуванню, кажуть у прокуратурі.

Складно отримувати докази, якщо ми не отримуємо показань від тих працівників СБУ, які контактували з представниками ФСБ
Сергій Горбатюк

«Складно отримувати докази, якщо ми не отримуємо показань від тих працівників СБУ, які контактували з представниками ФСБ. Вони продовжують працювати й не сприяють розслідуванню. Керівництво СБУ не ставить за завдання, щоб ці особи допомогли слідству. Сам факт ненадання показань може свідчити про те, що особа не повинна займати посаду в правоохоронному органі, основним завданням якого є розкриття злочину», – наголошує начальник департаменту спецрозслідувань ГПУ Горбатюк.

В СБУ звинувачення відкидають.

Загиблі учасники Революції гідності на майдані Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 року
Загиблі учасники Революції гідності на майдані Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 року

ВЕРСІЯ 2. Голосні заяви Бубенчика спростовані? Підозра іншій людині

Львів’янин Іван Бубенчик запевняє: вранці з консерваторії стріляв він. Хотів деморалізувати силовиків. На його думку, Майдан у той момент не мав засобів для подальшої боротьби.

«На свій професійний досвід я вибрав командирів двох. Спочатку одного, потім другого… А більше мені не треба було стріляти нікого, було достатньо цілитися в ноги», – розповідає чоловік.

Бубенчик підтвердив свою розповідь слідству. Однак у ГПУ кажуть: його слова суперечать встановленим фактам.

«Для перевірки показань (бо вони не вкладались у канву встановлених обставин злочину) ми мали з ним провести слідчий експеримент. Від нього він ухилився. Хоча мав прийти – не прийшов. Зараз нема інформації, де він є. Шукатимемо».

Водночас, ГПУ висунула підозру іншій людині «з-посеред протестувальників».

«Саме з її зброї було вбито двоє правоохоронців і поранено одного. З цією особою слідчі дії почалися. Однак надалі вона не прийшла на обрання запобіжного заходу… І надалі була оголошена в розшук».

Версію про те, що вранці 20-го числа першими пораненими з вогнепальної зброї були майданівці, в ГПУ спростували.

Революція гідності. Київ, майдан Незалежності, 20 лютого 2014 року
Революція гідності. Київ, майдан Незалежності, 20 лютого 2014 року

20 лютого. 8:56

Беркут відступає. Майдан іде в наступ.

9:01 До Жовтневого палацу прямує озброєна спецрота «Беркута». Її потім назвуть «чорною».

Пам'ятник засновникам Києва на майдані Незалежності під час Революції гідності. Київ, 20 лютого 2014 року
Пам'ятник засновникам Києва на майдані Незалежності під час Революції гідності. Київ, 20 лютого 2014 року

Хто ж розстрілював людей на Майдані? Звична відповідь: снайпери. Але чи так це?

Снайпери були. На дахах по периметру майдану Незалежності. Це УДО, «Альфа», ГУБОЗ, «Сокіл». Вони стверджують: мали контрснайперське завдання. Але інших стрілків не бачили й самі не стріляли. Слідство підтверджує це висновками балістичних експертиз.

9:11 Спецрота відкриває вогонь. Перші вбивства майданівців.

Насправді, 45 людей того дня вбили бійці «Чорної роти». Вони мали автомати Калашникова. Так, серед них було двоє снайперів. Однак снайперів, які б ховалися десь та стріляли в людей, ‒ не було. Більшість вбитих – із автоматів.

Спецпризначенці з автоматом Калашникова і снайперською гвинтівкою використовують вогнепальну зброю проти протестувальників, Київ, вулиця Інститутська, 20 лютого 2014 року
Спецпризначенці з автоматом Калашникова і снайперською гвинтівкою використовують вогнепальну зброю проти протестувальників, Київ, вулиця Інститутська, 20 лютого 2014 року

9:15 ‒ 9:22 Бійці «Чорної роти», відстрілюючись, відступають. Ховаються за барикаду навпроти виходу з метро Хрещатик на Інститутську. І саме звідти вбивають більшість майданівців.

Під час атаки «Чорної роти» на відео зафіксували сім озброєних мисливською зброєю. Однак усі вбиті майданівці були беззбройними.

Беркутівці за барикадами були повністю захищені. Та продовжували стрілянину. Основною метою таких дій слідство називає залякування через вбивство. Й інкримінує «Чорній роті» «Беркуту» вчинення терористичного акту.

19 бійців «Чорної роти» втекли. Зараз суд триває над п'ятьма підозрюваними. Саме їх звинувачують у вбивстві майданівців 20 лютого.

Революція гідності. Київ, майдан Незалежності, 20 лютого 2014 року
Революція гідності. Київ, майдан Незалежності, 20 лютого 2014 року

XS
SM
MD
LG