Чотири роки тому відбулися події, які круто змінили історію Криму. Ми вирішили пригадати, які заяви робили тоді нинішні перші особи півострова ‒ Сергій Аксенов (Аксьонов) і Володимир Константинов, а також російські сенатори від Криму Сергій Цеков і Ольга Ковітіді. Ці політики далеко не відразу виступили за «приєднання» до Росії і спочатку навіть засуджували цю ідею.
Біля стін парламенту Криму 26 лютого 2014 року відбулося два масштабні мітинги ‒ проукраїнський і проросійський, які мало не переросли в масові зіткнення. Увечері цього ж дня в студії телеканалу ИТВ ці події коментував Сергій Цеков. Зараз він обіймає посаду сенатора в Раді Федерації Росії, тоді ж був депутатом кримського парламенту й одним з лідерів партії «Русское единство». Цеков критикував лідерів Меджлісу, які влаштували проукраїнський мітинг. Але при цьому політик засудив ідею відокремлення Криму від України.
Серйозні політики штовхнути свій власний народ на такі втрати й випробування не можутьСергій Цеков
«Ось ці всі територіальні питання, це усвідомлюють всі, зокрема і я ‒ це серйозний конфлікт, це кров. Це загибель людей, розумієте, це страждання великі. Це довгий час може бути невизнання того, що сталося. Знаєте, серйозні політики та серйозні громадські організації штовхнути свій власний народ на такі серйозні втрати й випробування не можуть», ‒ сказав тоді Сергій Цеков.
Аксенов: «У мене український паспорт»
У минулому ідею «приєднання» півострова до Росії засуджував і підконтрольний Кремлю голова Криму Сергій Аксенов. Наприклад, в 2012 році в телеефірі він кілька разів наголошував, що час для входження півострова до складу Росії минув.
Сьогодні ми живемо в Україні. У мене український паспорт, українське громадянствоСергій Аксенов 2 квітня 2012 року
«Я думаю, час для цього процесу вже минув. Сьогодні ми живемо в Україні. У мене український паспорт, українське громадянство. Тому обговорювати всі проблеми необхідно тільки в дружніх братніх взаєминах між нашими країнами», ‒ сказав Аксенов в ефірі телеканалу ATR 2 квітня 2012 року.
26 лютого 2014 року Аксенов ще не закликав до входження Криму до Росії. Він говорив, що його завдання ‒ «не допустити зіткнень і заспокоїти людей». Наступного дня російські військові без розпізнавальних знаків захопили будівлю парламенту АРК, після чого депутати Верховної Ради Криму проголосували за призначення Аксенова новим прем'єр-міністром. Перше, що він зробив на цій посаді, ‒ оголосив про перепідпорядкування собі всіх силових відомств на півострові й звернувся за фінансовою допомогою до Росії.
Спікер парламенту Криму Володимир Константинов також не відразу оголосив про необхідність виходу півострова з України. Навіть після того, як російські військові зайняли адміністративні будівлі, він наполягав, що на референдумі стоятиме питання тільки про розширення повноважень Автономної Республіки Крим. За це 27 лютого його навіть освистали учасники протесту й обізвали «націоналістом».
А в минулому Константинов, як і Аксенов, публічно засуджував сепаратистські ідеї і тих, хто їх транслює. Наприклад, у 2012 році на сторінках газети «Крымские известия» він виступив з жорсткою критикою представників організації «Севастополь ‒ Крим ‒ Росія».
«У своїх вимогах ці маргінали, які не мають за собою нікого в республіці, дійшли до того, що наполягають не тільки на скасуванні Конституції АРК 1998 року, але й на початку переговорів про передачу Криму під юрисдикцію Російської Федерації. Судова система України функціонує таким чином, що навіть подібні абсурдні позови мають пройти відповідну процедуру», ‒ сказав тоді нинішній голова російського парламенту Криму.
Ковітіді проти введення військ
Яскраві заяви про територіальну цілісність України робила також Ольга Ковітіді, яка зараз обіймає посаду сенатора в російській Раді Федерації. 26 лютого 2014 року вона говорила, що виступає за «єдність автономії в складі України».
Ми сьогодні за єдність ‒ за єдність автономії в складі УкраїниОльга Ковітіді, 26 лютого 2014 року
«Ми, парламентарі Криму, маємо почути голос кримчан. Ми сьогодні за єдність ‒ за єдність автономії в складі України. Ми сьогодні за те, щоб у Криму був мир. За те, щоб ніхто не міг ввести свої війська», ‒ говорила Ковітіді журналістам.
Через чотири дні, вже після захоплення адміністративних будівель, вона знову озвучила ту саму тезу й сказала, що референдум не означає виходу Криму зі складу України.
«Жодних питань, що стосуються територіальної цілісності, не було. Ця інформація розпускається сьогодні провокаторами», ‒ сказала вона.
Ковітіді та нинішніх керівників півострова постійно критикує за непослідовну позицію перший та єдиний президент Криму Юрій Мєшков і його політичні соратники. Один з них, екс-депутат кримського парламенту Вадим Мордашов, вважає, що політики, які зараз очолюють Крим, підтримали «приєднання» до Росії не через любов до цієї країни, а через кон'юнктурні міркування.
Їм головне бути біля годівниці, а решта все ‒ дрібниціВадим Мордашов
«Це люди, які вскочили на підніжку потягу. Причому, я впевнений, що багато хто з них, якщо, припустимо, Крим би переходив до Туреччини, вони точно так само б говорили: «Туреччина ‒ наша батьківщина». І в кабінетах у них був би портрет Ердогана. Це просто такі люди, їм головне бути біля годівниці, а решта все ‒ дрібниці», ‒ сказав Вадим Мордашов у коментарі для Крим.Реалії.
На його думку, нинішні перші особи Криму бояться таких політиків, як він ‒ тих, хто раніше боровся за приєднання півострова до Росії. За словами Мордашова, про це свідчить те, що депутати від Криму в Держдумі Росії досі не ухвалили закон про реабілітацію політиків, які виступали за вихід півострова зі складу України й засуджені за сепаратизм до 2014 року.
