Наприкінці лютого в Криму з'явилася проросійська «Рада кримськотатарського народу». Її очолив підконтрольний Москві муфтій Криму Еміралі Аблаєв, який назвав головним завданням органу «забезпечення зв'язку між владою та населенням». Така ініціатива виникла в розпал виборчої кампанії перед виборами президента Росії, коли місцева влада всіляко переконує кримчан прийти на виборчі дільниці 18 березня. Що означає поява цієї ради, з'ясовували Крим.Реалії.
«Рада кримськотатарського народу» була заснована на «Курултаї мусульман Криму» 17 лютого. До неї увійшли 15 членів ‒ представники різних сфер, зокрема духовенства, спорту, культури, медицини та освіти. Чимало з них сьогодні публічно агітують кримчан взяти участь в майбутніх виборах.
15 помічників влади
Головою «Ради кримськотатарського народу» був обраний муфтій мусульман Криму Еміралі Аблаєв, який з 2014 року підтримує політику підконтрольної Росії кримської влади. До ради увійшли ще три представники Муфтіяту: Айдер Ісмаїлов, Руслан Баїров та Айдер Аджимамбетов.
Серед членів також засновник і президент Кримського інженерно-педагогічного університету, герой України Февзі Якубов з сином Дженгізом Якубовим (ректором цього вишу), олімпійський чемпіон, президент Кримської федерації національної боротьби куреш Рустем Казаков, член ради при президенті Росії з міжнаціональних відносин Ескендер Білялов, гендиректор фірми «Індустрія розвитку» Енвер Еміраджиєв (його фірма будує соборну мечеть у Сімферополі), засновник ювелірного будинку «Дюльбер», віце-президент ремісничої палати Криму Мехті Ісламов.
У «раді» опинилися й кілька менш відомих діячів культури та науки Криму: професор кафедри кримськотатарської філології факультету кримськотатарської та східної філології КФУ Лемара Селендили, художній керівник кримськотатарського ансамблю пісні й танцю «Хайтарма» Ельміра Налбантова, директор Кримськотатарського музею культурно-історичної спадщини Сафіє Емінова, головлікар інкерманської лікарні №6 Гайде Дегірменджи та філолог, публіцист Айдер Еміров.
Кілька членів створеної «ради» наразі публічно закликають кримчан прийти на виборчі дільниці 18 березня. Наприклад, Еміралі Аблаєв, Февзі Якубов, Енвер Еміраджиєв та Мехті Ісламов нещодавно знялися у відповідному відеоролику для підконтрольного кримській владі кримськотатарського телеканалу «Міллет».
А Рустем Казаков у січні й зовсім став довіреною особою Володимира Путіна в Криму.
Рада на раді
За словами Еміралі Аблаєва, «Рада кримськотатарського народу» працюватиме при кримському Радміні, «щоб вивести на більш якісний рівень взаємини між кримськими татарами та владою».
«У Духовне управління приходить величезна кількість звернень нерелігійного характеру, люди йдуть до нас з різними проблемами, й ці проблеми треба вирішувати. Цей факт послужив передумовою для створення цієї ради, до якої увійшли професіонали в різних сферах. Вони займатимуться вирішенням цих питань», ‒ пояснив він.
Муфтій зазначив, що підконтрольна Росії «Рада кримськотатарського народу» виконуватиме свою функцію, поки не буде скликаний «Курултай кримськотатарського народу».
Появу ради активно вітає голова кримського Радміну Сергій Аксенов (Аксьонов). Він навіть пообіцяв створити на її основі «Консультативну раду кримських татар при голові Криму», яка вестиме роботу в межах реалізації указу президента Росії про «реабілітацію народів Криму, репресованих за національною ознакою».
«Ставка на Муфтіят»
Необхідно нагадати, що упродовж попередніх років підконтрольна Росії кримська влада намагалася мінімізувати вплив кримських татар на суспільно-політичні процеси. Тому така активна співпраця може свідчити про зміну тактики.
У Меджлісі кримських татар розцінюють ці ініціативи як спробу підкупити співвітчизників перед виборами. Особливо після того, як голова Меджлісу Рефат Чубаров закликав кримчан всіх національностей бойкотувати процес голосування 18 березня.
Поява проросійської «Ради кримськотатарського народу» також може стати спробою створення клону Меджлісу кримських татар, який в російських реаліях опинився під забороною з 2016 року.
Ця нова «Рада кримськотатарського народу» ‒ чергова спроба створення альтернативи МеджлісуГаяна Юксель
«Всі спроби (створення альтернативи Меджлісу кримських татар ‒ КР), які робилися до цього, виявилися провальними. Спочатку була зроблена ставка на громадські організації, дві основні з них ‒ «Къырым» і «Къырым бирлиги». Нічого вдалого з цього не вийшло. Далі кола своїх прихильників вони не пішли, потім пересварилися один з одним. Друга спроба ‒ це ставка на Муфтіят, який контролюється ФСБ і сприяє каральній політиці щодо кримських татар. Ця нова «Рада кримськотатарського народу» ‒ чергова спроба створення альтернативи Меджлісу кримськотатарського народу», ‒ сказала Крим.Реалії член Меджлісу Гаяна Юксель.
Вона нагадала, що створення підконтрольного владі півострова органу кримських татар може бути використане як аргумент у зв'язку з необхідністю виконання проміжного рішення Міжнародного суду ООН у Гаазі за позовом «Україна проти Росії». У квітні минулого року суд зобов'язав російську владу відновити діяльність Меджлісу й утриматися від обмежень для кримських татар в представництві своїх інтересів.
Тепер вони розповідатимуть про цю «Раду кримськотатарського народу» на міжнародних майданчиках і говоритимуть, що права кримських татар в Криму не порушуютьсяГаяна Юксель
«Жодного авторитету серед кримськотатарського народу ці «ради» не мають. Виняток становить тільки певна частина їх прихильників. Тепер вони (російська влада ‒ КР) розповідатимуть про цю «Раду кримськотатарського народу» на міжнародних майданчиках і говоритимуть, що права кримських татар в Криму не порушуються», ‒ зазначила Юксель.
Створення на півострові альтернативних представницьких органів кримських татар може бути зумовлене ще однією проблемою. Восени нинішнього року завершиться каденція чинного Меджлісу. Обрати новий його склад має Курултай, зібрати який в нинішніх умовах проблематично.
«Якби не було окупації нашої батьківщини, цього року восени мали б провести Курултай, але з огляду на обставини, я думаю, що це виключено. Якщо до осені не відбудеться деокупація Криму та повернення його до складу України, то провести вибори делегатів наступного Курултаю буде неможливо», ‒ сказав виданню QHA заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров.
Як розв'язати цю проблему, в Меджлісі поки не вирішили. І не виключають, що ця ситуація може бути використана підконтрольною Росії владою Криму в спробах закрити для себе кримськотатарське питання.
