Після виборів президента Росії в Криму стають відомі факти примусу місцевих жителів до голосування. За відмову йти на вибори на межі звільнення опинилася вчителька з Красноперекопського району Лілія Нурлаєва. Про примусову виписку з лікарні після відмови голосувати повідомляє жителька села Чапаєвка Совєтського району Февзіє Куртмеметова.
Історія Февзіє Куртмеметової стала відома відразу ж після виборів російського президента, які відбулися в Криму 18 березня. Кримський активіст Рустем Меннанов оприлюднив відео, на якому жінка розповідає, що лікарі Совєтської районної лікарні, де вона перебувала під час виборів, примушували її голосувати. А коли вона відмовилася, медики поспіхом виписали її вже наступного дня.
«Не можу через себе переступити, але іноді переступаю»
За словами Февзіє Куртмеметової, до Совєтської районної лікарні її привезли 16 березня каретою «швидкої допомоги» зі скаргами на біль у нирках. Її поклали в хірургічне відділення.
«У неділю, 18 березня, до нас в палату зайшов завідувач відділення Василь Дорошенко. Він звернувся до хворих, які не встигли написати заяви про те, щоб до них прийшли на голосування члени виборчої комісії. Підійшов до мене й питає: а ви поїдете на голосування? Я йому сказала, що ні. Він запитав причину. Я сказала: я вас як лікаря і як людину ціную й поважаю, але через себе я переступити не можу. Він мені відповів: у такому випадку і я через себе переступати не буду», ‒ розповідає жінка.
В усьому відділенні говорять, що мене виписують, через те що я не була на виборах. Ось мене виписали через три дніФевзіє Курмеметова
Вже наступного дня, 19 березня, лікарі ініціювали виписку пацієнтки. «В усьому відділенні говорять, що мене виписують, через те що я не була на виборах. Ось мене виписали через три дні», ‒ говорить вона.
Ця історія отримала резонанс у Криму. І після того, як її почали активно обговорювати в соцмережах, Февзіє Куртмеметова стала героїнею блогера Анатолія Шарія, який живе в Європі й активно критикує українську владу.
У блозі Шарія подані коментарі завідувача хірургічного відділення Совєтської районної лікарні Василя Дорошенка, який заперечує слова пацієнтки. Він розповів, що госпіталізував Февзіє Куртмеметову з нирковими кольками, після призначеного лікування її стан покращився. Дорошенко також не став заперечувати, що пропонував пацієнтці проголосувати на виборах президента Росії: «Хворим я всім абсолютно пропонував проголосувати. Цій жінці я теж запропонував. Вона сказала, що не може через себе переступити й не поїде. Я відповів, що теж не можу через себе переступити, але іноді переступаю. Більше у нас розмови жодної не було. У понеділок я лікарю сказав, що якщо у неї аналізи нормальні, можна її виписати. Стан у неї на той момент покращився, болю не було».
Дорошенко стверджує, що хвора сама попросила лікарів її виписати вранці 19 березня. Його слова підтверджує лікар-хірург лікарні Катерина Бєлова.
У блозі також подане інтерв'ю з Февзіє Куртмеметовою, яку крім обставин з випискою з лікарні розпитують про російське громадянство та позицію щодо російської анексії Криму.
«Багато хто пішов на вибори, щоб не втратити роботу»
За інформацією Крим.Реалії, Февзіє Куртмеметова ‒ пенсіонерка, в минулому педагог. Багато років відпрацювала вчителем російської мови та літератури в Ленінському районі, а після переїзду в Совєтський район влаштувалася в місцеве аграрне училище. Згодом потрапила під скорочення і вийшла на пенсію. Тепер живе з дітьми й займається домашнім господарством у селі Чапаєвка.
Жінка зізналася, що не очікувала стати героїнею відеоблогу Шарія. За її словами, прийшов до її будинка журналіст, вів зйомку на телефон, але не просив узгодження й не попереджав, для кого знімає.
«Подзвонили в двері, я відчиняю ‒ стоїть такий високий хлопець. Каже: я журналіст, хочу поставити вам запитання. Моя гостинність не дозволила мені його відштовхнути. Я була сама вдома, тому попросила сусідку побути зі мною. І ось так я запросила його. Чи можна знімати мене на відео, він не питав, просто знімав, а я розгубилася й не стала заперечувати», ‒ розповідає Февзіє Куртмеметова.
Я попросила цього журналіста з'їздити до сімей політв'язнів, поговорити з ними. Але цього чомусь у цьому інтерв'ю не показалиФевзіє Куртмеметова
Вона стверджує, що в інтерв'ю значно скоротили її слова, в яких вона пояснювала, чому відмовляється голосувати на виборах президента Росії: «Я сказала, що з приходом Росії до Криму стали зникати наші молоді хлопці. Багатьох знайшли закатованими, багато кого досі не знайшли. А скільки політв'язнів! Нагадала про кримінальні справи «Хізб ут-Тахрір», коли хлопців несправедливо називають терористами. Це мене дуже турбує та обтяжує. І тому я не пішла на вибори. Я попросила цього журналіста з'їздити до сімей політв'язнів, поговорити з ними. Але цього чомусь у цьому інтерв'ю не показали».
Февзіє Куртмеметова каже, що з 2014 року намагається не спілкуватися з односельцями, оскільки багато з них проросійськи налаштовані й засуджують її за неприйняття «референдуму». А після того, як історія про її відмову голосувати на виборах президента Росії потрапила в ЗМІ, жінка й зовсім опинилася в непростій ситуації. Підтримують її зараз тільки активісти.
Зараз Февзіє Куртмеметова готує звернення до російської влади. «Я надішлю листа до Москви, поки не можу вам сказати, куди саме. Знаю, що це мені не допоможе, але я хочу отримати відповідь. Мої знайомі, які працюють в бюджетній сфері, кажуть, що їх теж змусили голосувати 18 березня. Дуже багато пішли на вибори, щоб не втратити роботу. І тепер вони мовчать, бо не хочуть неприємностей. Я мовчати не можу», ‒ наголосила вона.
«У людей страх, вони мовчать»
Держслужбовців під підпис змушували під великим пресингом йти на вибори. Просто у людей страх. Вони намагаються мовчати, не афішуватиРустем Меннанов
Про приклади використання адмінресурсу в Криму говорить і Рустем Меннанов. За його словами, з тиском напередодні 18 березня зіткнулися багато працівників бюджетної сфери, але вони мовчать, бояться неприємностей: «Історія з Февзіє Куртмеметовою ‒ це один маленький епізод того, що творилося в Криму під час виборів. Повсюдно держслужбовців під підпис змушували під великим пресингом йти на вибори. Просто у людей страх. Вони намагаються мовчати, не афішувати, не інформувати про це, щоб не було неприємностей. З вчителів, медиків багато хто не пішов на вибори й, думаю, вони в майбутньому ще розкажуть про це».
Кілька фактів тиску на кримчан, пов'язаних з виборами президента Росії 18 березня, зафіксувала Кримська правозахисна група. За її інформацією, керівництво «Жовтневого пансіонату для людей похилого віку та інвалідів» погрожувало звільненням співробітникам, якщо вони не підуть голосувати на вибори.
«Ще одне джерело Кримської правозахисної групи в одній зі шкіл Криму повідомило про проведення батьківських зборів, на яких директор школи дала розпорядження всім вчителям організувати виставку малюнків про вибори. Усним розпорядженням директор зобов'язала всіх вчителів брати участь у виборах. В іншому місті Криму учнів однієї зі шкіл примушували малювати плакати до виборів президента Росії», ‒ стверджують правозахисники.
Підконтрольна Росії кримська влада, у свою чергу, стверджує, що вибори на півострові відбулися чесно й без порушень.
Тим часом голосування в Криму не визнане владою України та окремими країнами. Про невизнання виборів російського президента на півострові йдеться також у декларації Високого представника Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Федеріки Моґеріні.
