Доступність посилання

ТОП новини

Сергій Висоцький: «У 2014 році влада в Україні була не українською, а російською»


Сергій Висоцький

Як змінилася влада в Україні за чотири роки? Хто і як ухвалює основні рішення в країні? Чи варто Україні створити Міністерство Криму? Чи потрібна країні конституційна реформа?

На ці та інші запитання в проекті «Денне шоу» в ефірі Радіо Крим.Реалії в бесіді з ведучим Павлом Казаріним відповідає народний депутат України Сергій Висоцький.

‒ Чим відрізняється українська влада 2018 року від української влади 2014?

У 2014 році українська влада була не українською владою, а російською

‒ Я не буду вдаватися в подробиці щодо безлічі реформ, проведених з того часу. Головна глобальна відмінність полягає в тому, що в 2014 році українська влада була не українською владою, а російською. Це не був якийсь суб'єкт, який діяв у незалежних інтересах. На жаль, в оточенні Віктора Януковича, зокрема й у спецслужбах були російські громадяни, які виконували агентурні завдання. Майдан став явищем національно-визвольним, інстинктивним рефлексом нації, яку хотіли поневолити. Сьогодні влада ‒ українська в усіх сенсах цього слова, як у плюсах, так і в мінусах.

‒ Що ви маєте на увазі?

‒ Наприклад, прецедент із Надією Савченко, коли бажання наших політиків відхопити собі політичні бали фактично призвело до інфільтрації в парламент людини, яка не пройшла належні процедури після полону. Можна багато говорити про корупцію, але мало хто розуміє, що це таке з точки зору політичної науки. Адже корупція може бути нефінансовою. Це форма організації середовища, коли неформальні інститути переважають над формальними.

Сергій Висоцький
Сергій Висоцький

‒ Як українська влада зараз займається проблемою Криму? Чи потрібно виділити під це окремий держорган?

Я вважаю, що нам потрібна консолідована претензія до Росії за всю агресію, щоб не розділяти в міжнародній практиці Донбас, Крим та інші аспекти

‒ Кожним з питань займаються різні відомства: внутрішньо переміщені особи, міжнародні санкції тощо. Я не впевнений, що можна виділити під Крим окреме міністерство, тому що ця проблема занадто масштабна й зачіпає не тільки Україну. Так, я можу критикувати: я вважаю, що нам потрібна консолідована претензія до Росії за всю агресію, щоб не розділяти в міжнародній практиці Донбас, Крим та інші аспекти. Я сподіваюся, що за нового омбудсмена Людмили Денісової, яка сама з Криму, питання захисту прав кримчан підніматиметься більш системно, ніж за її попередниці.

‒ Що б ви змінили в нинішній структурі української влади?

‒ Я закріпив би принципи децентралізації в Конституції. Цей процес у нас не завершився. Десь громади зібралися, десь це неефективно. Потрібно також ввести парламентську форму правління й провести адміністративну реформу. Парламент завжди рятував Україну в період масштабних криз. Але, крім цього, необхідно мати сильні партії зі змінюваним керівництвом, які стануть основою всієї системи. У нас же досі голосують не за принципи, не за цінності, а за обличчя. Президентський варіант небезпечний тим, що одній людині, від якої все залежить, легше задурити голову, ніж колективу.

‒ На вашу думку, чи вдасться Україні впоратися з усіма цими викликами ‒ зовнішніми та внутрішніми?

‒ Я думаю, що час однозначно працює на Україну. І ми маємо зробити все, щоб протриматися.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG