Доступність посилання

ТОП новини

Віталій Портников: Куди «повернувся» Крим


Спеціально для Крим.Реалії

Любителі балачок про «повернення» анексованого півострова в «рідну гавань» все ж мали б сказати самі собі: а куди, власне, повернувся Крим? В Росію? Але що таке сама Росія? Як керуватимуть Кримом? І хто ним керуватиме?

Найпростіша відповідь на питання ‒ так само, як і всіма іншими суб'єктами Росії. Все одно все вирішує Путін, яка різниця? Але різниця є. Путін ‒ всього лише, я вважаю, вершина корупційного айсберга, цар, який піднявся на самий пік чиновницької піраміди. А самою Росією керують дуже по-різному.

До того, як керують Чечнею, всі ми, можна сказати, вже звикли. І звикли пояснювати собі, що це управління ‒ результат прагнення російського керівництва за всяку ціну втихомирити бунтівну республіку після двох страшних воєн. І тому керівництву цієї республіки можна те, чого не може дозволити собі жоден інший суб'єкт Росії.

Пожежа в «Зимовій вишні» продемонструвала, як ми помилялися ‒ принаймні, ті з нас, хто за ситуацією в регіонах Росії давно не стежить. Ось Кузбас. Ніякої війни в цьому регіоні не було, ніяких сепаратистських тенденцій теж. Це російський регіон, а не національна республіка. Про шахтарські страйки, які відбувалися тут у горбачовські роки й призвели до падіння уряду Миколи Рижкова, всі вже давно забули. Здавалося б ‒ регіон як регіон.

Не приїхав на місце трагедії, назвав родичів жертв «бузотерами», а за спалених дітей вибачався перед Путіним

Однак колишній губернатор Кемеровської області Аман Тулєєв ‒ той самий, який не приїхав на місце трагедії і назвав нещасних родичів жертв «бузотерами», а за спалених заживо дітей вибачався не перед співгромадянами, а перед Володимиром Путіним ‒ керує Кемеровською областю з початку 90-их. І навіть спроба Бориса Єльцина позбутися ортодоксального комуніста Тулєєва, який підтримав ГКЧП, ні до чого не призвела. Тулєєв ненадовго пішов з поста губернатора, став головою місцевого парламенту, а потім був повернутий в губернаторське крісло тим же Єльциним і залишений в ньому Путіним. Путін не вигнав його навіть тоді, коли губернатори не обиралися, а призначалися.

Ну а на останніх губернаторських виборах Тулєєв взагалі отримав 96 відсотків голосів виборців. Такою популярністю на Кузбасі він користувався завжди. І не треба стверджувати, що це ‒ просто фальсифікація. Коли у 2000 році Тулєєв балотувався на пост президента Росії ‒ зрозуміло, що влада була зацікавлена в перемозі Путіна ‒ він на Кузбасі Путіна переміг однією лівою, отримав понад 50 відсотків голосів своїх підданих. Єдине, що він незабаром зробив, так це змінив партійність з комуністичної на «єдинороську». Бо яка різниця, в якій партії бути ‒ головне бути при владі.

Яка різниця, в якій партії бути ‒ головне бути при владі

Поведінка Тулєєва в дні трагедії здивувала навіть тих, хто в звичній ситуації звик виправдовувати владу в усьому. І в результаті Путін змістив кемеровського барона з посади. Але тут же стали з'ясовуватися дивні подробиці. Путінський представник у регіоні Сергій Меняйло ‒ так-так, той самий, вже забутий в Криму Меняйло ‒ оголосив, що продовжує діяти кемеровський закон про «народного губернатора». Тулєєв присвоїв самому собі це звання за допомогою слухняного місцевого парламенту. Але це не просто звання ‒ це довічне забезпечення після відставки та збереження за «народним губернатором» його власної заміської резиденції, кабінету та штату в обласній адміністрації. Як?

Але це виявилася лише прелюдія. Вже на наступний день після відставки пенсіонер Тулєєв отримав мандат депутата обласної ради, який чекав на нього з 2013 року. І російські ЗМІ стверджують, що вже на найближчій сесії цієї обласної ради Тулєєв буде обраний її головою ‒ ну зовсім як у 90-ті роки. А тепер питання: хто насправді буде керувати областю ‒ «народний губернатор» і голова обласної ради Тулєєв чи призначений Путіним виконувати обов'язки губернатора Сергій Цивілев, який приїхав на Кузбас всього місяць тому?

Кемеровська область ‒ звичайне феодальне князівство, жителі якого так залякані своїм господарем

Кемеровська область ‒ звичайне феодальне князівство, жителі якого так залякані своїм господарем, що вже на наступний день після пожежі починають запевняти, що «Аман Гумірович ні до чого». Так, не було ніякої війни. І нікого не пороли на площах. Просто всі залежні від одного кримінального клану, який платить дань Москві. Між іншим, новий виконувач обов'язків губернатора ‒ бізнес-партнер друзів Путіна Геннадія Тимченка та Віктора Хмарина. У давні часи це називалося баскак ‒ складальник цієї самої данини.

Схоже, це є та Росія, в яку «повернувся» Крим. Не Росія Великого театру та Ермітажу. І навіть не Росія Путіна, а, як видається, країна раннього середньовіччя, яка відтворила в суспільних відносинах структуру Золотої Орди. І нехай ця структура стає опуклою тільки в полум'ї страшної пожежі ‒ але ж коли вогонь стихає, вона теж нікуди не дівається.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG