Доступність посилання

ТОП новини

Союзники України та її північно-східний сусід. Чи стане Путін Кім Чен Ином?


Фігури президентів Північної Кореї і Росії, Кім Чен Ина і Володимира Путіна, у вигляді акул на карнавалі в Португалії, 13 лютого 2018 року
Фігури президентів Північної Кореї і Росії, Кім Чен Ина і Володимира Путіна, у вигляді акул на карнавалі в Португалії, 13 лютого 2018 року

Історична зустріч лідерів Північної і Південної Корей може призвести до реального врегулювання ситуації на Корейському півострові та завершення війни, що формально тривала між двома Кореями сім десятиріч. Однак, перш ніж радіти, треба зрозуміти причини такої конструктивності з боку північнокорейського диктатора. Чому так конструктивно налаштований Кім Чен Ин? Тому що бажає змінити класичну конфронтаційну політику свого дідуся і батька, чи тому, що відчув небезпеку санкційного тиску на свій режим? Адже диктатори – не завжди самогубці.

І тут виникає питання: чи може піти шляхом Ким Чен Іна його російський колега Володимир Путін? Адже путінська Росія – такий же порушник міжнародних правил, як і КНДР. І санкційний тиск сьогодні здійснюється не тільки проти Пхеньяна, але й проти Москви.

Керівники Північної Кореї і Росії, Кім Чен Ин та Володимир Путін (праворуч) під час зустрічі у Владивостоці, 23 серпня 2002 року
Керівники Північної Кореї і Росії, Кім Чен Ин та Володимир Путін (праворуч) під час зустрічі у Владивостоці, 23 серпня 2002 року

Ніде правди діти, у російського режиму набагато більше ресурсів для самозбереження, ніж у північнокорейського. Та й санкції проти Москви з точки зору суворості не можна порівняти із санкціями проти Пхеньяна. Однак рівень цих санкцій зростає, вони починають зачіпати інтереси великих олігархічних корпорацій, а значить – рано чи пізно позначаться і на економіці, і на інтересах кожного конкретного громадянина. А от добробут громадян – ахіллесова п’ята путінського режиму. Бо в російського президента немає такого населення, як у північнокорейського. Лояльність росіян має свої обмеження – і у Кремлі це прекрасно знають.

Кадр із телесюжету, на якому президент Росії Володимир Путін (праворуч) і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин п’ють шампанське після підписання російсько-корейської декларації у Пхеньяні, 19 липня 2000 року
Кадр із телесюжету, на якому президент Росії Володимир Путін (праворуч) і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин п’ють шампанське після підписання російсько-корейської декларації у Пхеньяні, 19 липня 2000 року

Питання змін у російській політиці – це питання часу. Новий державний секретар США Майк Помпео слушно зауважує, що Путін ще не почув послання від Америки. Але я впевнений, що в майбутні роки у Вашингтоні робитимуть усе можливе, щоб «послання» дійшло до адресату. Щоб механізм примусу до цивілізованої поведінки щодо Росії спрацював.

Найголовніші союзники України – терпіння і час

І ось тоді ми з вами зможемо обговорити можливість перетворення Путіна на Кім Чен Ина. Ну, добре, не Путіна, а спадкоємця російського правителя. Однак росіянам конче необхідний той, хто виведе країну з ізоляції, подолає наслідки її агресивної політики, домовиться із Заходом і сусідами, відмовиться від Криму, Донбасу та інших окупованих Росією територій у колишньому Радянському Союзі, Поява такого лідера відповідає насамперед національним інтересам самої Росії – адже її нинішні керівники позбавляють цю країну майбутнього.

Однак не варто думати, що це відбудеться швидко. Не відбудеться. Україні доведеться ще роки, якщо не десятиріччя існувати у стані перманентного конфлікту з російським режимом. Союзникам України в цей непростий період будуть воля її власного народу до державотворення, підтримка Заходу і час.

Насправді це найголовніші союзники України – терпіння й час.

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Оригінал публікації –​ на сайті Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG