Доступність посилання

ТОП новини

«Будівництво мосту не змінює ставлення світу до проблеми анексії Криму» ‒ Матвій Ганапольський


Матвій Ганапольський

Чим буде корисний для кримчан Керченський міст? Як Володимир Путін використовував будівництво в пропагандистських цілях? Чи покращилося життя на півострові після чотирьох років російської анексії?

Про це в «Денному шоу» на Радіо Крим.Реалії говорили з політичним публіцистом, телеведучим Матвієм Ганапольським.

‒ На мітингу в Севастополі на честь четвертої річниці анексії Криму Росією Путін сказав: «Я вас всіх дуже міцно-міцно обіймаю. Дякую». Як ви думаєте, чи щирі ці обійми, та й про що вони?

‒ Це, безумовно, щирі обійми. Росія це називає «поверненням» Криму до рідної гавані, там своя лексика. Він дійсно вдячний кримчанам. Чому? Тому що завдяки Криму, війні в Сирії, загальній мілітаризації російських громадян, завдяки російським ЗМІ він отримав ті відсотки на виборах, що їх він отримав. Може, навіть сльоза навернулася у нього. Його, буває, раптом пробиває на чутливість таку. Пам'ятаю, 2007 року він стояв біля Кремля й читав «Умрем же под Москвой»... У нього сльози лилися. Але ці сльози хай оцінюють інші.

Збудували міст, дай Боже. У цій справі є два аспекти: зручність для кримчан і загальнополітичні питання. Будівництво мосту, сльози Путіна та крики «ура-ура» ‒ це ніяк не змінює міжнародне ставлення до цієї проблеми. Це два незалежних один від одного процеси. Перший процес ‒ це те, що можна через міст махнути автомобілем. Другий ‒ це ставлення до Криму, як до анексованої території. Росія переконує себе в тому, що чим більше вона збудує, тим більше вона закріплює громадян Криму. По суті, вони під крики «браво» та «ура» погоджуються жити на такій забороненій території.

‒ Чи змінювалася ваша думка за чотири роки щодо «будівництва століття», як його називають у Росії? Чи вірили ви, що це трапиться?

Якщо цей міст простоїть довгі-довгі десятиліття або століття, значить, інженерна російська думка перекреслила всі минулі дослідження. І тоді вчені ‒ ідіоти та козли, які нічого не розуміють

‒ Ролики про складність будівництва цього мосту я побачив на самому початку, тому що, коли Росія вирішила будувати цей міст, відразу стали задавати питання експертам. Але я ж не геолог, я просто послухав і виклав цю новину в себе в соцмережах як альтернативну версію. Розумієте, я журналіст, а журналіст показує альтернативні точки зору. Кримчани можуть сприймати мої слова, як якусь зловтіху. Але ніякої у мене зловтіхи немає. «Партія сказала ‒ треба, комсомол відповів ‒ є!» ‒ і міст збудований. Якщо цей міст простоїть довгі-довгі десятиліття або століття, значить, інженерна російська думка перекреслила всі минулі дослідження. І тоді вчені ‒ ідіоти та козли, які нічого не розуміють. Я ж не заперечую, як на мене ‒ аби нічого не завалилося. Я думаю, росіяни мають поцікавитися, чиї підписи стоять під цим проектом, хто його затверджував. Мені здається, що в будь-якій справі ‒ і в Україні, і в Росії ‒ потрібно бути критичним до дій влади.

‒ Тобто, чи безпечно пересуватися?

‒ Так. Є питання пропаганди в зв'язку з цим мостом, є радість кримчан. А є реальна спроможність інженерної думки.

Зараз, безумовно, буде гігантська радість із приводу мосту, але це ненадовго. Потім буде туристичний сезон, а потім про міст усі забудуть. Чому? Тому що він стоїть і стоїть. А що, кожен день ходити з духовими оркестрами? Але залишаться під санкціями Крим і Росія. Всі прекрасно знають, що якщо сказати слово «халва», то в роті солодше не стане.

‒ На сайті Крим.Реалії є відео, де кримчанка продає рибу поблизу керченської поромної переправи. Вона говорить про те, що після анексії Криму Росією їй стало гірше жити.

Зараз, безумовно, буде гігантська радість із приводу мосту, але це ненадовго

‒ Думки є різні. Одна жінка вважає: нехай він швидше здохне ‒ не будемо говорити хто. Інша людина вважає, що нарешті вдихнув вільно. При Україні теж комусь жилося добре, а комусь погано. Припустимо, підприємливий чоловік при українській владі не мав якихось можливостей, а при російській владі ‒ має. Мені міркувати про це не дуже цікаво. Як сказав Шевченко: «У кожного своя доля и свій шлях широкий»...

Мене більше цікавлять загальнополітичні питання. Знаєте, я знаходжу аналогію з Туреччиною. Є курди ‒ один з останніх народів, що не має своєї держави. Президент Туреччини Реджеп Ердоган каже, що це питання ніколи не буде вирішене. Точно так же Путін у своїх численних інтерв'ю говорить про Крим, що це питання закрите. Людина не може говорити, що питання закрите. Це має дивний характер. Наприклад, ти дружині говориш, що питання закрите, а вона від тебе йде. Ти дитині кажеш, що питання закрите, а їй вісімнадцять років і вона тобі каже «йди-но ти під три чорти». Я дивлюся на ситуацію трохи здалеку. Життя росіян ‒ це життя росіян, вони самі мають впоратися.

(Над текстом працювали Марія Іюльська та Катерина Коваленко)

XS
SM
MD
LG