«Натиснути на больові точки Кремля»: як звільнити українських політв'язнів у Росії

У Міністерстві закордонних справ України озвучили кількість українських політв'язнів, яких утримують у в'язницях сусідньої Росії. За інформацією відомства, їх налічується щонайменше 64. Що стосується анексованого Криму, тут в ув'язненні перебувають понад 40 осіб.

За інформацією правозахисного центру «Меморіал», опублікованою в жовтні 2017 року, загальна кількість політв'язнів у Росії становить 117 осіб. У список також внесли кримчан Руслана Зейтуллаєва, Алі Асанова, Мустафу Дегерменджи, Олександра Кольченка, Олександра Костенка, Олега Сенцова. Цього року список поповнився ім'ям кримчанина Володимира Балуха, який після російської анексії півострова відкрито висловлював свою проукраїнську позицію.

Спікер українського Міністерства закордонних справ Мар'яна Беца розповіла про сотні звернень відомства до російської влади з приводу доступу до українських політв'язнів:

«Щойно ми отримали від адвоката інформацію про те, що Олег Сенцов оголосив голодування, ми надіслали ноту консула до відповідних органів, для того щоб все-таки спробувати отримати дозвіл на зустріч з ним. Підкреслюю, що за чотири роки, поки незаконно засуджений Олег Сенцов перебуває в Російській Федерації, ми жодного разу не отримали доступ ні до нього, ні до Олександра Кольченка. Російська влада мотивує це тим, що ці люди є громадянами Росії, хоча вони ніколи не отримували цього громадянства й не виходили з українського, що підтверджується низкою документів. З приводу зустрічі з Олегом Сенцовим ми зверталися до російської влади понад 20 разів тільки за останній рік. Щодо інших політв'язнів було близько 300 нот, звернень, запитів. Але ми не опускаємо руки, нашим пріоритетом залишається звільнення всіх політв'язнів. Якщо не в юридичній площині, то в політичній, шляхом переговорів».

Сестра Олега Сенцова Наталія Каплан вважає, що його голодування в російській колонії в Лабитнангі ‒ це останній відчайдушний крок.

‒ Голодування особисто для мене стало несподіванкою, хоча Олег намагався підготувати свою маму, він просив її не хвилюватися, коли дізнається новини. Але тим не менше вона дізналася, її стан це сильно підриває. Що стосується Олега, це явно останній жест відчаю. Чотири роки я йому передавала все, що відбувається навколо його імені. Але, як видно, віз і нині там. Він перестав вірити в своє звільнення і цим голодуванням намагається наблизити звільнення інших політв'язнів. Не просто так він оголосив голодування перед Чемпіонатом світу з футболу, це теж такий інформаційний привід, щоб про українських політв'язнів почули якомога більше людей.

Експерт Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін вважає, що проведення різних акцій на підтримку українських політв'язнів зараз дуже важливе.

‒ Будь-які дії, пов'язані з іменами політв'язнів, будуть корисними, тому що у нас досі є люди, які не чули не те що про Володимира Балуха, а й про Олега Сенцова. Інформаційне наповнення головних телеканалів темою Криму явно недостатнє. Що ж до російського суспільства, там про цю проблему знають ще менше, ніж у нас. У нас якісь новини проскакують про Олега Сенцова, а там, я думаю, що ніяких. Інтернет-спільнота, напевно, в курсі його голодування, але ніяких деталей, я впевнений, не знає, та й не особливо стежить за цією темою. Але наше суспільство має поводити себе набагато активніше, потрібно брати участь у всіх акціях і вимагати від усіх, від кого можливо, звільнення політв'язнів. Таких акцій буде ще багато в найближчі дні.

Український правозахисник, координатор проекту «Без кордонів» Максим Буткевич міркує, як можна натиснути на больові точки Кремля.

‒ Зараз треба всіма доступними засобами стимулювати міжнародну громадськість, міжнародні структури й керівників іноземних держав ‒ особливо тих, чия думка важлива для Кремля. Ось це нагадування про те, що залишається невирішеною проблема українських політв'язнів у Росії або на території окупованого Криму, зараз доноситься до відома лідерів Німеччини та Франції. Незабаром, на початку червня, буде саміт Великої сімки, і, звичайно ж, дуже важливо надавити на больові точки Кремля. Такою точкою буде Чемпіонат світу з футболу, який відбуватиметься в Росії. Треба спробувати не дати перетворити цю подію на свято футболу, поки в Росії в тюрмах помирають політв'язні, зокрема й українці.

(Текст підготував Владислав Ленцев)