«Індульгенція на крадіжку»: що можуть конфіскувати у кримчан під час обшуку

Співробітникам російських силових органів дозволено без рішення суду конфісковувати у громадян майно, «яке використовується для вчинення злочинів». Таку постанову виніс пленум Верховного суду Росії, пояснивши суперечні питання конфіскації. Як це позначиться на кримчанах, які з 2014 року стикаються з масовими обшуками, з'ясовували Крим.Реалії.

Нові пояснення для силовиків оприлюднені на офіційному сайті підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму. Ця постанова була винесена у зв'язку з питаннями, що виникають у російських судів при конфіскації майна в кримінальних справах «для забезпечення правильного й однакового застосування судами норм кримінального та кримінально-процесуального законодавства, що регламентують підстави та порядок конфіскації майна».

У документі подані пояснення щодо 15 пунктів, зокрема й у кримінальних справах антитерористичної та антиекстремістської спрямованості, які активно практикуються на півострові.

Майно як знаряддя злочину

Згідно з постановою, в межах антитерористичних та антиекстремістських кримінальних справ конфіскації підлягає «будь-яке майно, що належить обвинуваченому, яке є знаряддям, устаткуванням або іншим засобом скоєння злочину». До такого майна пленум Верховного суду Росії відносить мобільні телефони, персональні комп'ютери та інші електронні засоби зв'язку та комунікації, які використовувалися обвинуваченим для оприлюднення текстових, аудіо-, відео- та інших матеріалів, що містять публічне виправдання тероризму, заклики до терористичної діяльності, або для безпосередньої підготовки до терористичної діяльності (навчання, пропаганди та поширення забороненої літератури).

Безповоротно конфісковувати суд дозволив також гроші та цінності обвинуваченого в тероризмі або екстремізмі. «Гроші, цінності та інше майно, що використовується або призначене для фінансування тероризму, екстремістської діяльності, організованої групи, незаконного збройного формування, злочинного товариства, підлягають конфіскації на підставі пункту «в» частини 1 статті 104.1 Кримінального кодексу Росії незалежно від їх приналежності», ‒ пояснює суд.

Ці нові «правила» можуть безпосередньо вплинути на жителів Криму, оскільки саме там російські силовики з 2014 року активно практикують ці статті Кримінального кодексу Росії.

«На території Криму використовується (російське ‒ КР) антиекстремістське та антитерористичне законодавство для того, щоб залякувати незгодних. І в принципі, якщо проаналізувати кримінальні справи на території Криму, більшість з них стосуються тероризму або екстремізму. Ця практика почалася ще в 2014 році», ‒ зазначають у правозахисній організації «КримSOS».

«Продовження курсу на посилення свавілля»

Цей документ викликав чимало запитань в адвокатському товаристві. Багато адвокатів ще продовжують вивчати його, але вже на першому етапі відзначають, що він породжує багато запитань, на які поки немає відповідей. Зокрема, яким чином, силовики під час обшуку визначатимуть, чи належало те чи інше майно обвинуваченому й чи використовувалося воно у протиправній діяльності. Оскільки ця процедура в постанові пленуму не уточнюється, це розширює можливості для маніпуляцій, зазначають юристи. Російський адвокат Микола Полозов, який захищав інтереси кримських татар у «справі 26 лютого», називає постанову пленуму Верховного суду Росії «продовженням загальної репресивної політики» щодо громадян.

«Ця постанова стала продовженням курсу на посилення свавілля з боку російських силовиків. Тому що тепер вони вибиратимуть найцікавіші предмети у людей під час обшуків і привласнюватимуть їх собі. Не секрет, що часто ці речі зникають потім з речдоків. І я не виключаю, що це така індульгенція силовикам на, по суті, крадіжку в громадян їхнього майна», ‒ наголосив він у коментарі Крим.Реалії.

Як показала практика останніх чотирьох років, найчастіше під час обшуків у кримчан російські силовики вилучають комп'ютерну техніку та всі носії інформації. Багато постраждалих розповідають, що згодом їм вдавалося забрати свої речі з силових органів, хоча й не завжди цілими та збереженими.

«Зараз у кримчан вилучають найчастіше персональні комп'ютери, планшети, телефони та всю техніку, що стосується передачі даних. Вилучається все, що дає можливість звинуватити людину в терористичній або екстремістській діяльності. Зараз після перевірки це майно повертається через кілька місяців після вилучення. Якщо людину в чомусь звинувачують, вони можуть оголосити, що це є речовим доказом, але все одно, наскільки мені відомо, повертають це майно. Як буде після рішення Верховного суду Росії, сказати складно», ‒ говорить експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.

«Убезпечити себе на 100% неможливо»

Російські експерти зазначають, що можливості конфіскації майна «незалежно від його належності» в російському законодавстві немає, а постанова пленуму Верховного суду Росії не з'ясувала цей момент, посиливши невизначеність закону в цій сфері. При цьому формулювання «злочини терористичної та екстремістської спрямованості» вони називають лазівкою для свавілля силовиків.

Микола Полозов не сумнівається, що постанову пленуму Верховного суду Росії вже незабаром почнуть практикувати на півострові.

«Поза всяким сумнівом, що всі ці нові норми, які ухвалюються вищими російськими судами, будуть негайно апробовані в Криму. І убезпечити себе на 100% неможливо, тому що ніхто не знає, на кого впаде вибір і до кого наступного разу прийдуть з обшуком», ‒ говорить він.

Адвокат рекомендує кримчанам подбати про додаткові заходи щодо збереження особистої інформації на персональних комп'ютерах і мобільних телефонах на захищених хмарних сервісах. На питання, що робити з майном, яке опиниться в руках російських силовиків, і чи є шанси його повернути, в адвокатському товаристві відповісти поки не можуть.