Доступність посилання

ТОП новини

«Складне для мене слово «оселедець». Вчений зі США приїхав до України вивчати козацтво


Річард Арнольд

Дніпро – В Україну зі своїм першим візитом приїхав американський дослідник, політолог Річард Арнольд, який вивчає українське козацтво, зокрема, в сучасному контексті. Серед іншого, американського вченого цікавлять «сучасні рефлексії козацтва в умовах російсько-українського протистояння» – саме так звучить тема його теперішнього дослідження. До цього 36-річний доктор університету Muskingum з американського штату Огайо вже кілька разів побував у Росії, на колишніх козацьких теренах, і має на меті порівняти ставлення до історичного феномену козацтва в Україні та Росії.

У Дніпрі своє знайомство з історією «краю п’яти Запорозьких Січей» дослідник розпочав із відвідин фортеці Стара Самарь та зустрічі з українськими колегами. Візит відбувається за підтримки історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара та КП «Етнографічні парки Дніпра».

Чому саме така, не надто популярна серед західних дослідників тема – козацтво, – захопила американського вченого, які висновки для себе він вже зробив і як ставиться до сучасного збройного протистояння, яке триває на сході України, між українськими урядовими військами та російськими гібридними силами – про все це Річард Арнольд розповів в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

– Чому вас зацікавила саме ця тема – українське козацтво? Як довго ви нею займаєтесь?

Я займаюсь вивченням неокозацтва приблизно три роки

– Я займаюсь вивченням явища неокозацтва (або відродження козацтва) вже певний час, приблизно три роки. Коли я писав мою першу книгу, там була частина, присвячена темі відродження козацтва на Кубані та в Ростові. Я думаю, що це дуже цікаво – вивчити цю тему в Україні. Як я зрозумів, козацтво було дуже оригінальним явищем в українській історії.

Річард Арнольд з українськими колегами
Річард Арнольд з українськими колегами

– Як ви вперше дізнались про козацтво?

– По-перше, ще в дитинстві я дуже цікавився історією, особливо історією Наполеонівських воєн. У цьому конфлікті козацтво відігравало важливу роль. По-друге, моя попередня книга була частково присвячена козацтву в Краснодарському краї.

– Вас більше цікавить історичне козацтво чи сучасне? Що ви побачили вже в Україні?

– Сучасне. Мені цікаво, як люди використовують образ минулого в сучасному. Наприклад, відображення минулого в назвах сучасних вулиць. Я також знаю, що є закон про зміну назви регіону – Дніпропетровську область на Січеславську. Це цікаво: що відбувається з суспільною свідомістю, козаки – це міф чи історія?.. У Росії є історія, в України є ця історія. Для мене як політолога цікаво це порівняти, важливо дізнатись, як люди в Росії хочуть використовувати цю тему і як люди в Україні хочуть її використовувати.

– Де саме в Росії ви були? Тема козацтва там популярна?

– В Росії я був багато разів. Дон, Кубань, Єкатеринбург, Самара… Ця тема там популярна, навіть у Татарстані, мусульманському регіоні, є відродження козацтва. Мої колеги з Росії сказали мені, що це дуже популярна тема. Мені здається, це відбувається тому, що держава це підтримує.

– А в Україні?

В Україні мені цікаво, як люди використовують імідж козаків. Козаки як захисники України, козаки як щит України

– Тут, в Україні, мені цікаво, як люди використовують імідж козаків. Козаки як захисники України, козаки як щит України… Складне для мене слово «оселедець». Люди з українського боку, які беруть участь у конфлікті на Донбасі, носять «оселедець». Не всі, але дехто. В Росії я цього не бачив.

В Україні є новий інтерес до власної історії, особливо до історії часів Російської імперії. Для українського народу це спосіб віддалитись від російського народу

Мені здається, в Україні є новий інтерес до власної історії, особливо інтерес до історії часів Російської імперії. Я думаю, що для українського народу це спосіб віддалитись від російського народу. Самоідентифікація. Є теорія про banal nationalism («банальний націоналізм»). Мені цікаво, наприклад, що люди хочуть змінити назву вулиці, району, регіону…

– Ви бачите таке явище в Україні? Це негативне чи позитивне явище?

– Не можу сказати про всю Україну, але в Дніпрі воно є. Це позитивне явище.

– Які в Україні у вас плани?

– У Дніпрі – зустрічатись із сучасними козаками, відвідувати музеї, об’єкти, пов’язані з козацтвом. А потім я буду в Запоріжжі й Києві.

– Ви вже публікували дослідження на тему козацтва?

– Так, я публікував статті в декількох журналах на тему відродження козацтва на Кубані. На Кубані є козацька самоідентифікація, є імідж регіону як козацького, але більшість людей сприймають сучасних козаків як ряджених, як нереальних персонажів. Я думаю, це щось на зразок того, як в США люди носять костюми часів Громадянської війни. Схоже на спектакль.

– А хто фінансує ваші дослідження?

– Я отримав маленький грант від свого університету Muskingum. Я буду публікувати статті і мені хочеться написати книгу. Це буде моя друга книга. Перша була про етнічне насилля і російський націоналізм.

– Це буде для вузького кола фахівців чи для масової аудиторії?

– Для вчених. Дуже специфічна тема. Але іноді я пишу статті й для широкої аудиторії, наприклад, для The Washington Post та інших засобів масової інформації. У мене є колеги, які вивчають цю тему, в Гарварді, інших університетах, вони допомагають мені.

– А де ви вивчили російську мову?

Я вчив російську мову, коли був аспірантом. Вона мені потрібна для моїх досліджень

– Я вчив російську, коли був аспірантом у державному університеті в Огайо. Щоб отримати ступінь доктора в США, треба три роки навчатись, здійснювати дослідження, отримувати навички. Мені завжди була цікава Росія, Східна Європа загалом, і я вирішив вивчати російську мову, вона мені потрібна для моїх досліджень.

– Наступне питання, можливо, прямо не пов’язане з темою вашого дослідження, але як ви особисто ставитесь до того, що зараз відбувається на сході України?

– Я думаю, що це – велика трагедія, дуже сумна ситуація. Мені здається, що це – продукт уряду Росії. Майдан в Україні був прикладом для російських людей. І президент Російської Федерації і його режим подумали: «О, потрібен конфлікт, щоб розпалити в нації гордість і відволікти увагу людей на зовнішню політику». Це – звична тактика, політика. Я звернув увагу на Маргарет Тетчер, війна 1983 року проти Аргентини, яка відволікала від економічних проблем, із якими стикалася Велика Британія в той час…

Посольство США попереджає наших громадян, щоб не відвідували Донбас, навіть сусідні регіони, навіть Дніпро, Запоріжжя. Але тут спокійно

Зараз посольство США попереджає наших громадян про те, щоб не відвідували Донбас, навіть сусідні регіони, навіть Дніпро, Запоріжжя. Але тут спокійно.

Головна мета режиму Путіна – якомога довше бути при владі

Я не думаю, що Путін під час Чемпіонату світу з футболу піде на ескалацію конфлікту. І далі, думаю, теж ні. Це 2014 року українська армія була слабкою, а зараз вона сильна, професійна. Мені здається, головна мета режиму Путіна – якомога довше бути при владі.

– Щодо досліджень, ви збираєтесь і надалі їздити в Росію?

– Це питання коштів.

– Як сприймає ваша родина ваші поїздки?

– Я – англієць, але живу в США,бо одружився з американкою. У нас троє маленьких дітей. Дружина мене в усьому підтримує. Вона розуміє, що для мене важливо зробити хороші дослідження, хороші публікації. В нашому університеті може бути новий курс – «Конфлікт між Росією і Україною» або «Ситуація на Донбасі».

XS
SM
MD
LG