Доступність посилання

ТОП новини

Вплинути на Путіна, врятувати політв'язнів


Марія Томак

Хто може вплинути на президента Росії Володимира Путіна? Як Україна матеріально допомагатиме політичним в'язням? Чому представники Росії заявляють про «некомпетентність ООН»?

На ці та інші запитання в студії Радіо Крим.Реалії відповідає координатор Медійної ініціативи «За права людини» Марія Томак.

– Чим довше клацає лічильник голодування кримських політв'язнів, тим все більше питань – а яким буде фінал цієї історії?

– Звичайно, ми всі сподіваємося на благополучний результат всієї цієї історії і в той же час намагаємося реально оцінювати всі обставини того, що відбувається. Зараз, після зустрічі Путіна і Трампа в Гельсінкі, скрізь певне затишшя – і в міжнародному житті, і в геополітиці. І у нас теж – парламент на канікулах, усі у відпустках. Ми сьогодні навіть проводили акцію біля адміністрації президента – «А у Сенцова і Балуха канікул немає». За такого штилю складно щось про це говорити. Але за всіх внутрішньополітичних складнощів, українська влада не може дозволити, щоб Олег Сенцов помер у російській колонії, тому що відповідальність буде покладена в тому числі й на неї. Можливо, це певне затишшя пов'язане і з тим, що якісь договірні позиції шукають.

– Чи правда, що під Адміністрацією президента України ви вимагали проінформувати, яка робота ведеться щодо звільнення Сенцова і Балуха?

– Так, це серед іншого теж було зазначено в заяві. Причому це не якась нереалістична вимога. Ми всі чудово розуміємо, що якщо йдуть якісь переговори, які не передбачають публічності, то ніхто не вимагає озвучувати їхню суть. Нам хотілося б в принципі розуміти, чи вживаються якісь заходи.

– Як ви вважаєте, з Кримом можна вести якісь переговори чи це питання виключно двох кабінетів – Порошенка і Путіна?

Путін болісно сприймає історію з Сенцовим. Справа Сенцова – це частина процесу окупації Криму

– Мені здається, що спочатку Крим був питанням на рівні Путіна і Кремля. Наприклад, справою Сенцова, яка з'явилася відразу ж після початку окупації, займалися московські ФСБшники. Це була не локальна самодіяльність якоїсь кримської «самооборони» або місцевих СБУшників, які швиденько перефарбувалися в ФСБ. Це була скоординована з Москви пропагандистська, політтехнологічна історія, яка мала показати, що є загроза «бандерівців», терористів українських в Криму і таке інше. Тобто, там серйозні завдання. Я думаю, що це одна з причин, чому так болісно Путін сприймає цю історію з Сенцовим. Справа Сенцова – це частина процесу окупації, тому ось взяти і віддати... як же це все виглядатиме, як же ось ця загроза? Якщо проаналізувати ситуацію з політв'язнями, яких вдалося визволити з Росії переговорним шляхом – це все відбувалося виключно на вищому рівні. Ніхто не може ухвалити таке рішення на кримському рівні. Ці питання вирішуються в Москві.

– Ще одне важливе питання – це закон про статус і соціальні гарантії українських політичних в'язнів. Ця тема зараз зазвучала, тому що українська влада зібралася нарешті фінансувати сім'ї політв'язнів. І тут два моменти: по-перше, це сама допомога, і друге, це закон, який має працювати і гарантувати соціальні виплати українським політв'язням, які вже були в ув'язненні, або тим, хто зараз перебуває там.

У парламенті зареєстровано чотири законопроекти, що стосуються незаконно утримуваних осіб в рамках російської агресії

– На сьогодні в парламенті зареєстровано чотири законопроекти, що стосуються незаконно утримуваних осіб в рамках російської агресії. Останній законопроект був поданий Іриною Геращенко. Його плюс полягав у тому, що він включає в себе не тільки тих, кого ми називаємо політв'язнями і які перебувають в ув'язненні в Криму та в Росії, але й тих, яких тримають в ОРДЛО. Нам такий підхід видається системним. Усі ці категорії громадян були затримані в рамках конфлікту і переслідуються незаконно. Це частина однієї історії, і вони повинні отримувати однакові соціальні гарантії і, відповідно, цей статус теж мають отримати. Українська Гельсінська Спілка з прав людини створила свій законопроект, який, на наш погляд, інтегрував усі позитивні моменти чотирьох законопроектів. Мені здається, що у нас є великі шанси, що в парламенті буде підтримка.

Марія Томак
Марія Томак

– А ви можете сказати про які суми йдеться і скількох політв'язнів закон торкається?

– Самі виплати призначаються постановою Кабінету міністрів. А ось закон для того і потрібен, щоб визначити категорію людей, про яких йде мова. У законі мають бути дуже чітко сформульовані критерії, чому та чи інша людина може претендувати на виплати і соціальні гарантії у зв'язку з тим, що вона є політв'язнем або була політв'язнем. Ми пропонуємо визначити ці критерії відповідно до міжнародного права, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

– Член російської делегації, співробітник департаменту з гуманітарного співробітництва та прав людини МЗС Росії Тетяна Шличкова на засіданні Комітету ООН проти тортур засумнівалася в компетенції Комітету, щоб обговорювати ситуацію в окупованому Росією Криму. «Росія дотримується виконання своїх міжнародних зобов'язань включно з Кримом і Севастополем. Будь-яка інформація про порушення прав людини, що заслуговує на увагу, перевіряється компетентними органами», – заявила представниця Росії. І, за її словами, якщо інформація підтверджується, то вживаються відповідні заходи. Напередодні питання щодо Криму ставив віце-президент Комітету проти тортур ООН Клод Геллер. Він послався на кримські резолюції Генасамблеї ООН, в яких Росія названа країною-окупантом. Він також нагадав про справу українського режисера Олега Сенцова і про переслідування кримських татар та інших громадян, які не підтримують російську анексію півострова. Так що, російська делегація просто звинуватила ООН в некомпетентності й уникла відповіді?

– Так, Клод Геллер двічі ставив питання щодо Сенцова, і жодного разу Росія не згадала це ім'я. І єдиний коментар був стосовно Криму, це той, що ви згадали, що компетентні органи цим займатимуться, і що «Кримнаш», і що там було проведено «чудовий референдум». Хоча це не було предметом розгляду, питання взагалі було не про це. Востаннє раз в Комітеті проти катувань ООН Росія звітувала в 2012 році. Українські організації подали тільки один альтернативний звіт щодо Криму. На жаль, взагалі не прозвучала тема Донбасу. Це при тому, що там мова йде про тисячі жертв тортур, полонених і ув'язнених.

  • 16x9 Image

    Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

XS
SM
MD
LG