Напередодні зустрічі між канцлером Німеччини Анґелою Меркель та російським президентом Володимиром Путіним, що має відбутися 18 серпня, в світовій пресі з’являється багато статей із аналізом різних аспектів переговорів. Американське видання Newsweek публікує міркування щодо того, хто з двох лідерів має кращі навички ведення переговорів. У статті видання The New York Times, тим часом, порушують питання: чи може свідчити ця зустріч про потепління відносин між Москвою й Берліном? А німецьке видання Deutsche Welle перераховує зовнішньополітичні проблеми Анґели Меркель, одна з яких – підхід до Росії.
Американське видання Newsweek публікує міркування щодо того, хто з двох лідерів має кращі навички ведення переговорів – Анґела Меркель чи Володимир Путін?
Офіційний представник німецького уряду Штеффен Зайберт повідомив, що перемовини будуть зосереджені на поточних питаннях зовнішньої політики. Серед них: конфлікти у Сирії й Україні, а також ще одне доволі суперечливе питання – будівництво газогону «Північний потік-2».
Але що собою являють дипломатичні здібності Меркель і Путіна?
Німецька канцлер – науковець зі ступенем у квантовій хімії. Її змальовують як людину, яка пишається своєю спроможністю раціонально та методологічно аналізувати ситуації, зауважує автор.
Під час зустрічі вона говорить 20 відсотків, а решту часу приділяє тому, щоб вислухати позицію іншої сторони. «Вона дає всім відчуття, мовляв, «я хочу почути те, що ти маєш сказати», але правда полягає в тому, що її судження формується протягом трьох хвилин, а іноді вона вважає, що ті 18 хвилин, що залишилися – це даремно витрачений час», – цитує автор довірену особу видання The New Yorker. «Вона, як комп’ютер: «чи це можливо, що пропонує ця людина?». Вона може дуже швидко зрозуміти, якщо це якась фантастика», – йдеться у статті.
Натомість російський президент – колишній шпигун КДБ, відомий своїм «маніпулятивним та хитрим» стилем», він часто вдається до всіляких трюків у підході до міжнародних суперників, йдеться у статті.
Автор згадує, як 2007 року на зустрічі з Меркель Путін дозволив своїй собаці підійти до Меркель, знаючи про те, що та дуже боїться собак. Він був приголомшений, спостерігаючи за тим, як вона застигла від страху, зауважує автор.
Меркель на це сказала тоді, що Путін «боїться власних слабкостей. У Росії нічого немає – ні успішної економіки, ні політики».
Під час зустрічі в суботу 18 серпня Путін вступатиме в переговори на тлі страждань його країни через санкції з боку ЄС та США. Меркель, тим часом, говоритиме з позицій відносно сильної економіки та політики, проте вона також має певні складнощі «вдома» через політику відкритих дверей для мігрантів, мовиться у статті.
Проте саме Меркель вміє говорити з Путіним так, як ніхто не вміє, цитує автор одного з офіційних німецьких високопосадовців.
У статті видання The New York Times, тим часом, порушують питання відносин між Німеччиною та Росією: чи може свідчити ця зустріч про потепління між Москвою та Берліном?
Аналітики вважають, що метою переговорів між Меркель і Путіним є не лише три аспекти – Україна, Сирія та газогін «Північний потік-2». На їхню думку, йдеться і про спробу закріпити альянси та обмінятися ідеями щодо того, як найкраще відповісти на алюмінієві та сталеві тарифи турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана, які вдарили як по Німеччині так і по Росії.
«Я б розглядав цю зустріч у більш широкому глобальному контексті, – повідомив виданню Штефан Майстер, директор програм із Центральної та Східної Європи, Росії та Центральної Азії в Німецькій Раді з міжнародних відносин у Берліні. «Я не розглядаю це як сигнал про потепління відносин між Берліном і Москвою, але вони поділяють спільні інтереси, де вони дедалі частіше хочуть співпрацювати».
Так, Німеччина продовжує підтримувати санкції щодо Росії. Проте дві країни мають чимало спільного, в тому числі, й довгу історію економічних та інших зв’язків.
Меркель добре говорить російською, а Путін добре говорить німецькою. «І хоча канцлер має репутацію стриманості на міжнародній арені та холоднокровного протистояння авторитарним лідерам, вони регулярно спілкуються телефоном, незважаючи на кримську кризу 2014 року та російську ескалацію збройного конфлікту на сході України наступного року», – наголошує автор.
Він також звертає увагу на те, що Меркель усе ще відчуває політичні наслідки своїх дій у відповідь на кризу міграції від 2015 року. Угода, яка дозволила б деяким мігрантам повернутися додому, могла б покращити її позиції. А беручи до уваги роль Москви у підтримці сирійського президента Башара Асада, для реалізації цієї ідеї їй знадобилося б російське залучення, мовиться у статті.
Щодо будівництва «Північного потоку-2», багато хто переймається тим, що це повністю підірве будь-які сподівання щодо безповоротної стабільності в Україні. Це залишить Україну без прибутку та відніме один зі стимулів Москви підтримувати в Україні мир, вважає автор.
У статті німецького видання Deutsche Welle, тим часом, ідеться про зовнішньополітичні проблеми Ангели Меркель. Одним із аспектів її «головного болю» є питання: як мати справи з Росією?
Три місяці після останньої зустрічі Меркель та Путіна дві країни все ще стикаються з кількома темами, щодо яких погляди у них суттєво різняться. Найсуттєвіші з цих тем – конфлікти в Сирії й Україні.
Німеччина разом із Францією намагалася бути посередником між українським урядом та проросійськими сепаратистами, які наразі контролюють деякі східні території України, мовиться у статті. ООН також намагається сприяти припиненню вогню в конфлікті, який забрав уже понад 10 тисяч життів від початку в листопаді 2013 року.
Ще одна проблема – проект «Північний потік-2», який також став досить тернистим питанням у відносинах між Росією та Німеччиною. Газопровід довжиною в 1200 кілометрів має стати шляхом постачання російського газу до Німеччини.
Американський президент Дональд Трамп нещодавно розкритикував цей проект. У своєму твіттері він заявив, що несправедливо американським солдатам захищати Німеччину у той час, коли вона укладає економічні угоди з Росією.
Сирійське питання – також одна з проблем між Німеччиною й Росією. Його також обговорюватимуть окремо на зустрічі 7 вересня у Туреччині, нагадує автор. Путін, імовірно, стане ключовою фігурою на тій зустрічі, мовиться у статті.
