Доступність посилання

ТОП новини

«Дідусь вдень і вночі був із музикою». Про кримськотатарського композитора Фікрета Саледінова


Фікрет Саледінов. Фото з архіву Гульнари Бекірової

Спадщина кримськотатарського композитора Фікрета Саледінова велика, понад 400 творів у різноманітних жанрах: фортепіанні, вокальні, інструментальні твори, сонати, серенади, концерти для різних інструментів, музика для театру, твори для ансамблю скрипалів та для симфонічних, духових оркестрів, для дитячих садків, музичних шкіл, училищ і консерваторій.

Фікрет Сaледінов народився 12 липня 1926 року в селі Ескі-Ель Бахчисарайського району Кримської АРСР. Батько його був головою радгоспу, а мати ‒ домогосподаркою. Рідним братом матері Хатідже був знаменитий письменник, громадський діяч Аблякім Ільмій.

Фікрет Саледінов з батьком. Архів автора
Фікрет Саледінов з батьком. Архів автора

У хлопчика рано виявилися музичні здібності. Одного разу одинадцятирічний Фікрет почув, як сусідські хлопці грають на скрипці. На підлітка це справило таке сильне враження, що свою першу скрипку він змайстрував сам ‒ смичок він зробив з кінського хвоста, а струни ‒ з телефонних проводів. Невдовзі Фікрет вже складав музику, сам навчився грати, імпровізував.

Талановитий підліток став місцевою знаменитістю. Фікрета запрошували грати на різних урочистостях, а дядько Аблякім Ільмій подарував йому справжню скрипку.

Коли почалася війна, Фікрета до Червоної армії не взяли ‒ вік був ще не призовний. Під час окупації нацистами Криму його погнали на роботу до Австрії. Тут юнак познайомився зі своєю майбутньою дружиною Себією Мухтеремовою. Разом вони прожили величезне життя довжиною в 63 роки та народили 11 дітей.

Після повернення з Австрії їхній шлях лежав уже не до Криму, а до Узбекистану, куди були депортовані кримські татари. Фікрет і Себія потрапили до Самарканда. Десять років ‒ з 1946-го до 1955-го ‒ Фікрет працював на заводі «Червоний двигун» пакувальником, шліфувальником, заточувальником. Брав участь у художній самодіяльності, грав на скрипці перед робітниками на заводській сцені.

У 1955 році Саледінов разом з родиною їде до Ташкента, влаштовується на роботу на місцевий інструментальний завод, але через рік знову повертається до Самарканда на колишнє місце роботи.

Його життя круто змінилося 12 березня 1957 року. Цього дня проходив конкурс до кримськотатарського ансамблю пісні й танцю «Хайтарма», який вирішили відновити в Узбекистані незабаром після скасування статусу спецпереселенців для кримських татар.

У конкурсі взяли участь близько ста осіб з різних регіонів Узбекистану. Фікрет успішно пройшов випробування й був зарахований як музикант-виконавець, перша скрипка ансамблю «Хайтарма».

Ансамбль «Хайтарма». Фікрет Саледінов зі скрипкою. Архів автора
Ансамбль «Хайтарма». Фікрет Саледінов зі скрипкою. Архів автора

У 1958 році ансамбль гастролював у Маргілані. Концерт почув директор музичної школи, він запросив Фікрета залишитися в нього працювати, пообіцявши згодом надати житло. З 1958 до 1980 року Саледінов працював у трьох музичних школах Маргілана та Фергани.

Довгі роки він прожив у Маргілані, у Фергані закінчив музичне училище, а потім вступив до Ташкентської консерваторії ‒ проте навчатися не зміг, потрібно було годувати велику родину. Але писати музику не припиняв ніколи! Доводилося поєднувати заняття музикою та роботу.

Він вночі спить, присниться йому музика. Встає, йде писати. Ми, троє онуків, тоді його не розуміли
Хатідже Еміратлі

Онучка Хатідже Еміратлі згадує: «Дідусь наш завжди був з музикою, вдень і вночі. Він вночі спить, присниться йому музика. Встає, йде писати. Ми, троє онуків, тоді його не розуміли. Тільки зараз стали розуміти, наскільки серйозні композиції він писав ‒ фантазію «Мелевше», «Хайтарму».

Для композитора Фікрета Саледінова, як і для інших кримських татар, шлях на батьківщину був закритий. У 1980 році разом із сім'єю він переїжджає в селище міського типу Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області. Упродовж більше ніж двох десятків років Саледінов працював викладачем у дитячих музичних школах Красногвардійська, Новоолексіївки, Генічеська, Комарового.

Своєю майстерністю та знаннями він щедро ділився не тільки з учнями. Хатідже Еміратлі розповідає: «Дідусь у мене дуже багато вклав. Я старанно займалася, їздила на конкурси. О 5 годині встаю ‒ маю гами зіграти, потім приходила додому ‒ навчання, господарство. Скрізь займала перші місця, як і син мій зараз».

Син Хатідже, 13-річний Рустем, вже сьогодні немов повторює біографію свого прадіда в дитинстві. Жоден концерт або урочистий захід у Новоолексіївці не обходиться без талановитого юного скрипаля.

Рустем Еміратлі ‒ лауреат і учасник безлічі конкурсів та фестивалів. У листопаді 2017 року він переміг на XII Всеукраїнській музичній олімпіаді «Голос країни» в Києві, а нещодавно виступав у Міжнародному дитячому таборі Copain du monde у французькому місті Гравелін.

Рустем Еміратлі
Рустем Еміратлі

Чудовий композитор, скрипаль і педагог Фікрет Саледінов помер у січні 2006 року. Сталося це через десять днів після його творчого вечора в Кримськотатарському академічному музично-драматичному театрі, організованому завдяки зусиллям дочки Ельміри.

Через три місяці після смерті, 1 квітня 2006 року, Ельміра Саледінова організувала другий творчий вечір композитора ‒ тепер уже в Москві, в Будинку Асадуллаєвих.

З мрією про Крим він прожив усе життя, але в Крим так і не повернувся

У серпні 2011 року на прославленій сцені Татарського академічного державного театру опери і балету імені Муси Джаліля в російській Казані у виконанні камерного оркестру «Віртуози Москви» ‒ поряд із творами світового класичного репертуару ‒ звучали звуки вальсу «Мелевше» кримськотатарського композитора Фікрета Саледінова. У січні 2017 року в гала-концерті «Эй, Гузель Къырым!» у московському Міжнародному будинку музики, знову завдяки невпинним зусиллями дочки Ельміри ‒ відбулася презентація творчості композитора Фікрета Саледінова. Були виконані твори маестро ‒ вальс «Мелевше», «Агъыр ава ве хайтарма», «Баарь сеслери», «Яйляда», «Хайтарма-фантазия», «Ватан асретлиги».

З мрією про Крим він прожив усе життя, але в Крим так і не повернувся. Радісно, що різноманітна музична спадщина чудового композитора Фікрета Саледінова сьогодні нарешті стає надбанням широкої громадськості.

  • 16x9 Image

    Гульнара Бекірова

    Історик, кандидат політичних наук. До 2014 року працювала в Криму на кримськотатарському телеканалі ATR і викладала в Кримському інженерно-педагогічному університеті. З листопада 2014 року – автор історичної колонки «Сторінки кримської історії» на Крим.Реалії. Автор і ведуча програми  «Тарих седасы» («Голос історії») на телеканалі ATR, член Українського ПЕН-центру. Авторка десяти книг, сценарист шести документальних фільмів, безлічі статей і публікацій в українських та зарубіжних ЗМІ. Лауреат Міжнародної премії ім. Бекір Чобан-заде, фіналіст книжкового рейтингу «Книжка року-2017». Заступниця голови Спеціальної комісії Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу.

XS
SM
MD
LG