Доступність посилання

ТОП новини

«Хімічні заводи Криму ‒ порохова бочка» ‒ Лієв


Олександр Лієв

Що насправді відбувається в Армянську? У чому причина екологічної катастрофи? Кому загрожують токсичні викиди кримських підприємств хімічної промисловості? І чи буде Армянськ придатним для життя людей? Про це говоримо в студії Радіо Крим.Реалії з головою Асоціації індустрії гостинності України, екс-міністром курортів і туризму АР Крим Олександром Лієвим.

Того, що сталося зараз, старожили міста раніше не пригадують

‒ Як колишній житель Армянська знаю, що в «хімічному» регіоні (Армянськ ‒ Красноперекопськ ‒ північ Криму) кілька десятків тисяч людей працюють на хімічних заводах. Я сам був директором та одним з акціонерів ВАТ «Бром» у Красноперекопську, і ми там звикли до різного типу викидів. Армянськ так розташований, що завдяки розі вітрів досить часті викиди цеху сірчаної кислоти заводу «Титан» доходили до сіл Червоний Чабан (нині ‒ село Преображенка Херсонської області, ‒ КР) або села Перекоп, але до самого міста зазвичай не доходили. Того, що сталося зараз, старожили міста раніше не пригадують. Кислотонакопичувач цей я добре знаю, пам'ятаю, що в спеку його регулярно зрошували, створювали спеціальні завіси, я дивувався: невже це допомагає? Але проводили роботи, щоб розбавити вміст кислоти. Зараз я з кількома десятками людей розмовляв, розпитував, і технологи заводу кажуть, що катастрофа пов'язана саме з кислотонакопичувачем та що його давно не розбавляли водою, як це було раніше.

Наслідки відчутні для людей фізіологічно ‒ на слизовій і шкірі ‒ в радіусі 25-ти кілометрів. Видно на рослинах, що відбувається щось незвичайне. Видно на автомобілях і на металевих предметах. Наприклад, металевий паркан моєї бабусі, яка там живе, за одну ніч став яскраво-рудим. Які інші будуть наслідки, нам доведеться вивчати довго. І як ще відреагує фауна? Там багато рідкісних степових тварин і комах. Загалом, це велика біда.

Завод «Кримський титан» в Армянську, 4 вересня 2018 року
Завод «Кримський титан» в Армянську, 4 вересня 2018 року

‒ Перші повідомлення про викиди токсичних речовин з'явилися в ніч з 23-го на 24-е серпня. А засідання РНБО України відбулося тільки 6 вересня. Тоді ж надійшло повідомлення, що контрольно-пропускні пункти будуть закриті. 37 співробітників української контрольно-прикордонної служби звернулися за медичною допомогою. Невже в таких районах не стоїть спеціальне обладнання, яке має реагувати на викиди? І чому українській владі треба було для реагування два тижні?

Наша влада оцінила, що ця тема привертає увагу українців, й це змусило зібрати засідання РНБО та загалом виявити свою реакцію

‒ Завод «Титан» розташований в Армянську не тому, що там для нього є сировина або збут його продукції. Завод і раніше потрапляв у різні колізії через те, що розташований на стику двох адміністративних регіонів України ‒ Херсонської області та Криму. Велися навіть дискусії щодо зміни адмінкордонів. І вже точно він не пристосований до роботи в умовах, коли Крим ‒ сіра зона, а завод розташований на лінії зіткнення. Очевидно, що є замовчування проблеми, стара радянська й путінська тема ‒ показувати, що «у нас все добре». Реакція української влади теж має присмак політики та виборів, що наближаються. І слава богу, що в Україні громадська думка диктує владі, а не як у Росії ‒ влада диктує суспільству. Наша влада оцінила, що ця тема привертає увагу українців, й це змусило зібрати засідання РНБО та загалом виявити свою реакцію.

Виноградник в Армянську, що постраждав від токсичних викидів. 6 вересня 2018 року
Виноградник в Армянську, що постраждав від токсичних викидів. 6 вересня 2018 року

‒ У Росії було більше важелів впливу на ситуацію, інструментів моніторингу, проте говорилося, що все гаразд, що в перевищенні концентрації речовини ніхто не винний, проте, через два тижні дітей все ж таки вирішили вивозити. Це можна вважати повторенням того, що було з Чорнобилем у 1986 році?

Будь-яка іноземна комісія може заборонити роботу заводів, тому що це порохова бочка

‒ Важко коментувати все, що роблять там окупанти. Це найчастіше виконання директив Кремля, а в Кремлі особливо глибоко не копають. Наша правозахисна група «20 лютого» багато допомагала кримчанам, і ми ставили питання перед українським урядом про необхідні дії. І завод «Титан», і «Кримський содовий завод» дуже залежать від української енергосистеми, від ресурсної бази, зокрема від води, від Північно-Кримського каналу. Вони є частиною екосистеми Причорномор'я та Приазов'я. Ці заводи, як я сказав, не здатні працювати в умовах сірої зони. Фірташ заробляє гроші, створюючи ризики для людей південної частини Херсонщини та північної частини Криму ‒ це близько 500 тисяч населення. Треба про це говорити, залучати іноземних експертів. Думаю, що будь-яка іноземна комісія може заборонити роботу заводів, тому що це порохова бочка.

Міжвідомча робоча група з визначення екологічної ситуації на Херсонщині взяла проби з кислотного накопичувача. 6 вересня 2018 року
Міжвідомча робоча група з визначення екологічної ситуації на Херсонщині взяла проби з кислотного накопичувача. 6 вересня 2018 року

‒ Що потрібно робити Києву? Вимагати закриття «Титана» чи, як пропонують деякі, заховати гордість і пустити воду, щоб цей завод зміг ожити?

Моніторингова місія має всі підстави там побувати хоча б тому, що ситуація стосується двох морів міжнародного значення ‒ Чорного та Азовського

‒ Потрібна моніторингова місія. Вона має всі підстави там побувати хоча б тому, що ситуація стосується двох морів міжнародного значення ‒ Чорного та Азовського. До того ж, я прихильник тієї ідеї, що ми маємо підтримувати зв'язки з Кримом і через ці зв'язки утримувати Крим в орбіті України. Ті, хто не вірить в повернення Криму, обстоюють те, щоб обрубати кінці, викопати рів, збудувати стіну ‒ і «щоб ви там усі подохли». Таких людей я вважаю більш ніж сепаратистами, ніж ті, що були в Криму. Я вірю в повернення Криму. Якщо одного разу обставини склалися так, що його стало можливим захопити ‒ вони зможуть скластися й так, що ми зможемо його повернути.

Ми маємо бути готовими скористатися такими обставинами. Підтримка зв'язків з Кримом має на увазі подачу води, електроенергії. Я вважаю абсолютно безграмотним знеструмлення Криму. Що це за дивні методи в сучасній країні, яка прагне до Європи? Що заважало президенту Порошенку виступити з такою заявою: «Дорогі кримчани. У нас сьогодні споживання Кримом електроенергії становить 100 одиниць. З них 40 одиниць споживає населення, а 60 одиниць споживають фірташі та військові комплекси Росії. Від сьогодні ми подаємо вам на добу тільки 40% електроенергії. І коли вам будуть вимикати електрику, знайте, що це вимикаємо не ми, ваші співгромадяни, які розуміють, що ви окуповані, ‒ вимикають вам ваші ж окупанти»? Була можливість і продовольство постачати. Українські продукти якісніші, дешевші, смачніші та звичніші для кримчан. Ми могли б його перепаковувати, маркувати, навіть у жовто-блакитний обгортці завозити. Тоді в кримчан референдум був би кожен день, коли вони мали б вирішувати – купувати якісний український йогурт чи російський огидний удвічі дорожче.

Усі ці ниточки, що зв'язують материк із Кримом, треба було правильно використовувати

Загалом, всі ці ниточки, що зв'язують материк із Кримом, треба було правильно використовувати. А те, що ці нитки обірвали, тільки прискорило й стимулювало інтеграцію кримської економіки в російську, зробило нас сьогодні беззбройними у веденні переговорів. Наприклад, ми могли б перекривати канал у зв'язку з тим, що нашого Олега Сенцова зараз там тримають у тюрмі, це був би спосіб нашого впливу. Ми багато могли б застосовувати в справі й домагатися своїх цілей. Однак, як мені здається, перемогла думка людей, які вважають, що Крим не повернеться.

Евакуація дітей з Армянська, 4 вересня 2018 року
Евакуація дітей з Армянська, 4 вересня 2018 року

‒ Російське інформаційне поле контролюється Кремлем, і далеко не всі в Росії знають про масштаби екологічного лиха в Армянську. Але рано чи пізно ця інформація просочиться. Чи стане меншим наплив росіян на півострів?

‒ Крим зустрічав у мирний час 1 млн 200 туристів з Росії. На мій погляд, це були люди, які дійсно любили Крим. Для мене образ такого туриста, якого ми завжди чекали в Криму ‒ це Юрій Шевчук, соліст групи «ДДТ». Він говорив, що їхати в Крим ‒ це не туризм, а паломництво. Після окупації такі росіяни перестали туди їздити. Потік заполонили люди, які приїжджають не зі своєї волі, а за туристичними путівками, які їм дають безкоштовно, таких людей близько 700 тисяч щороку.

Такого туриста екологічні проблеми в Криму не зупинять. А ось збільшення турпотоку, про який говорив Аксенов (Аксьонов), навряд чи варто прогнозувати ‒ і через екологічну катастрофу, й через те, що в Криму постійно рухається військова техніка. Адекватні, нормальні росіяни зараз не бачать Крим безпечною для відпочинку зоною. Не бачать її і ефективною для інвестицій. Тому системних інвестицій немає. Є кілька компаній, які безкоштовно щось забрали, пофарбували-побілили ‒ але це не інвестиції. Навіть цікаві, ласі проекти не фінансуються. Тобто російські гроші в Крим не йдуть.

XS
SM
MD
LG