Доступність посилання

ТОП новини

Світові ЗМІ: Чому Кремль турбує питання назви Македонії?


Македонський і європейські прапори майорять у столиці Скоп’є напердодні референдуму про назву країни

Росія робить усе, щоб провалити македонський референдум зі зміни назви країни, що мало б відкрити їй шлях до вступу в НАТО. Газета Washington Post пише, що це дуже показово, адже перед тим Москва діяла через Грецію, з ризиком сильно зіпсувати свої стосунки з цією середземноморською країною. Відомий журналіст та історик Девід Саттер на сторінках європейського видання американського часопису Wall Street Journal пригадав часи, коли, на його думку, щойно народившись, померла російська демократія. Часопис Economist пише про те, що і через майже 30 років після падіння комунізму в Європі очікувана тривалість життя на сході континенту все ж набагато нижча, ніж на заході.

Ціла низка західних політиків найвищого рангу нещодавно відвідала Македонію, 2-мільйонну країну на Балканах, де наступної неділі, 30 вересня вирішуватиметься питання про назву країни. Міністр оборони США Джим Маттіс, канцлер Німеччини Анґела Меркель, лідери Євросоюзу – всі вони сподіваються, що нарешті ситуація з Македонією вийде з глухого кута.

Наполягання громадян цієї колишньої частини Югославії на назві, що збігається з назвою сусідньої грецької провінції, на понад два десятиліття зупинило процес її приєднання до західних інституцій. І ось тепер, коли це питання має вирішитися на референдумі, на якому більшість, як очікується, проголосує за компромісний варіант – Північна Македонія, Росія пустила в хід усі можливі засоби впливу. Використовуються і соціальні мережі, і відверта брехня про напади поліції на опонентів і дезінформація, як з фото відомої співачки, яку видавали за побиття під час протестів. «Не має сумніву, що Росія переказує сюди гроші та вживає інші засоби впливу», – цитує Washington Post міністра оборони США Джіма Маттіса.

Раніше Росія намагалася діяти через Грецію, яка довгий час протестувала проти затвердження нинішньої назви свого північного сусіда. Але в Греції викрили і вислали російських агентів. «Рішучість режиму Володимира Путіна торпедувати македонську угоду навіть ціною погіршення стосунків з Грецією, є дуже показовою», – вважає автор редакційного коментаря. На його думку, вступ Македонії до НАТО, а таку можливість відкриє успішний референдум, стабілізує «цей історично нестабільний куток Європи». А це не входить у плани президента Путіна, який розглядає стосунки з заходом як гру з нульовою сумою: «будь-яка перемога для демократії, навіть маленька, розглядається як смертельна загроза».

Нині виглядає, що референдум пройде успішно і це дасть парламенту можливість змінити назву країни. Але послання з Македонії, на думку оглядача Washington Post, цілком очевидне: Путін намагатиметься підірвати західні інституції де і коли матиме цю можливість.

«Коли померла російська демократія» – це назва статті-спогадів відомого публіциста Девіда Саттера, який намагається на сторінках Wall Street Journal пригадати цей момент. А стався він, на його думку, цими днями 25 років тому, коли тодійшній президент Росії Борис Єльцин вирішив обстріляти російський парламент, який не погоджувався з ним у низці питань. «У порушення Конституції, яку він присягався захищати, президент Борис Єльцин підписав декрет про розпуск парламенту 21 вересня 1993 року. І цим розпочалася дводенна громадянська війна, що коштувала життя щонайменше 123 людям і призвела до становлення диктатури», вважає американський журналіст.

Тоді президент Єльцип виправдовував свої дії тим, що парламент не хотів ухвалювати реформи. Але для багатьох росіян це означало, що Росія вертається до одноосібного правління. Американський журналіст згадує не лише подробиці тих драматичних подій у Росії, коли з танків розстрілювали парламент, але і реакцію світових політиків на ці події, включно з реакцією його власно уряду. Державний секретар Воррен Крістофер «з ентузіазмом привітав «перемогу» Єльцина», сказавши, що звичайно США не вітають припинення повноважень парламенту, «але це були надзвичайні часи».

Та на думку Саттера, незаконне знищення парламенту в Росії призвело до «супер-президенства» і руйнування можливості для розподілу влади. Вже за рік Єльцин почав війну в Чечні, в ліберали, які його підтримали, з’ясували, що без стримування з боку парламенту, президент може спрямувати російську армію проти російських громадян. А в 1999 році підрив житлових будинків привів до влади президента Володимира Путіна, які добив рештки демократії. Але початку цього процесу, на думку Девіда Саттера були покладені саме Єльциним у вересні 1993 року.

Чому східні європейці живуть коротше, ніж їхні сусіди на заході Європи? Це питання ставить британський часопис Economist. Журналісти видання нагадують, що жителі Євросоюзу назагал живуть на 2,5 роки довше, ніж американці та на 4,6 більше, ніж китайці. Але всередині ЄС зберігається велика різниця у тривалості життя – найдовше живуть іспанці в Мадриді – 85 років у середньому, проти лише 73 у Болгарії, що на іншому боці континенту, хоча і також в непоганому кліматі. Чим пояснити ці 12 років різниці?

Дослідники кажуть, що так було не завжди, і в 1960х жителі Литви та Латвії жили довше, ніж їхні ровесники з Кіпру, чи Франції. Але з часом життя за залізною завісою ставало не лише гіршим, але і коротшим. Фахівці кажуть, що в країнах соціалістичного табору більше пили і курили, там жили в гірших екологічних умовах, а це впливало на поширення хронічних хвороб, таких як діабет, чи серцево-судинних захворювань. Нині лідером хронічних хвороб є Угорщина, але не далеко від неї і Польща і Словаччина і Хорватія.

Для тих, хто каже, що проблема медицини – це проблема хронічного недофінансування, дослідження приносить цікаві висновки. Витрати на охорону здоров’я у Португалії, чи на півдні Італії приблизно такі ж, як і в колишніх соціалістичних країнах, а тривалість життя там все одно більша.

Дослідники кажуть, що проблеми зі здоров’ям належать до тих, які можна виправити – освіта, доступ до чистого повітря, покращення у психічному здоров’ї можуть допомогти. Але переважно кидають пити і курити люди з багатших та освіченіших верств населення, які і так мають кращі шанси на виживання.

А найсумніше є те, що європейські програми з покращення здоров’я на континенті збираються торпедувати «націоналістичні» парламентарі, які хочуть зменшити контроль ЄС над сферою охорони здоров’я. А це лише призведе до зростання нерівності у якості та тривалості життя, попереджають фахівці.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондентка, ведуча, авторка програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Проводила тренінги для регіональних журналістів.

XS
SM
MD
LG