Ахтем Чийгоз: «Найважливіше ‒ щоб у нас вірили в Криму»

Україна готується до дочасних виборів до парламенту. У списках різних партій свої кандидатури висунули приблизно десять політиків, чиновників і громадських активістів ‒ вихідців із Криму. Представники Меджлісу кримськотатарського народу також повідомили про свою участь, але розділилися між різними політичними силами. Крим.Реалії продовжують розмовляти з кримчанами, які мають намір боротися за депутатський мандат на майбутніх виборах до Верховної Ради.

У нинішній передвиборчій кампанії лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз внесені до списку партії Петра Порошенка «Європейська солідарність». Голова Меджлісу Рефат Чубаров став третім номером у списку партії «Сила і честь» Ігоря Смешка. Перша заступниця міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар іде до Верховної Ради в списку партії «Українська стратегія Гройсмана». А партія «Голос» Святослава Вакарчука веде в Раду виконавчого директора компанії ASTEM, делегата Курултаю кримськотатарського народу Рустема Умерова та координаторку ініціативи «КримSOS» Тамілу Ташеву.

Координаторка та виконавча директорка благодійного фонду «СхідSOS», кримчанка Олександра Дворецька зареєстрована під номером 31 у списку партії «Голос». Блогерці та дизайнерці з Криму Лізі Богуцькій дісталося 100 місце в списку партії Володимира Зеленського «Слуга народу».

Йти до Верховної Ради України має намір і кримчанин, колишній народний депутат України, бізнесмен Андрій Сенченко. Має намір балотуватися в народні депутати і Гаяна Юксель ‒ представниця Меджлісу кримськотатарського народу, в минулому ‒ медіа-менеджерка низки кримськотатарських ЗМІ.

В ефірі денного ток-шоу на Радіо Крим.Реалії ведуча Катерина Некреча поспілкувалася із заступником голови Меджлісу Ахтемом Чийгозом про те, чому він вибрав партію «Європейська солідарність», якою він бачить українську політику щодо Криму та що може зробити народний депутат України для кримчан на півострові.

‒ Ви ніколи не були народним депутатом, але спроби балотуватися були?

‒ Це була не спроба, а рішення Меджлісу. Той округ, в якому я балотувався, був проданий у той період регіоналам (у 2012 році ‒ КР). Взагалі, усі 10 округів у Криму банально злили регіоналам, причому зливали цілеспрямовано з Києва. Люди зібралися, у нас округ дуже активний ‒ це Сімферопольський район і Бахчисарайський район. Сказали, що, в першу чергу, для нас це ‒ єдність кримськотатарського електорату, і впав вибір на мене. Я сказав: добре. І виграш був швидше не в тому, щоб стати народним депутатом України, скільки в тому, щоб дотримати тих принців нашої національної боротьби. Я тоді набрав 15 тисяч голосів, що було вперше на цьому окрузі за усі попередні вибори.

‒ Ми вчора спілкувалися з Мустафою Джемілєвим, і він розповів про формування списку партії Петра Порошенка. По суті виходить так, що ви зайняли місце Рефата Чубарова, якого делегували до списку партії «Сила і честь» Ігоря Смешка? Це внутрішня конкуренція?

– По-перше, я нічиє місце ніколи не займав і свої дії визначав у розрізі національної політики і представницького органу (Меджлісу кримськотатарського народу ‒ КР). Це усі знають і в Криму, і в Києві. Ніколи я, на відміну від тих, хто дозволяв собі грати амбіціями й виступати... У мене амбіції завжди були в тому ракурсі, який визначався єдністю народу, єдністю мети і завдань національного руху. Цього разу те ж саме: нічого не змінилося. Що стосується активності у виборній кампанії Петра Порошенка, я глибоко поважаю цю людину. Перебувати у в'язниці й бачити, як його ненавидять твої вороги ‒ і ненавидять за те, що його не змогли купити, продати, зламати ‒ так ось, це тут легко міркувати. А ви в тюрмі крикніть «Слава Україні» серед двох із половиною тисяч ув'язнених, знаючи про те, що у тебе й так проблеми, а так ще більше буде проблем. Потрібно було ламати цю ситуацію, і такі, як я, її зараз ламають у зонах, у таборах далеких російських. Чомусь говорять про Україну наші політзеки, а не про те, як погано їм там, або про тарифи, або ще про щось. Вони говорять про гідність свою... Тут такого роду ситуація, загалом, не знаходить розуміння у маніпуляторів. Тому це був мій свідомий вибір на користь України, на користь нашого народу. Наш народ демонстративно показував свою повагу Порошенку як лідеру, як президенту країни... Коли у 2014 році в Конгресі президент країни сказав, що він ‒ кримський татарин, то ось ця віра в Україну й боротьба за українство в Криму на порядок стали міцнішими й міцнішими. Це не порожні рішення.

– Ви говорите про інтереси кримськотатарського народу, але водночас, коли Меджліс під час передвиборних перегонів підтримав Порошенка, багато хто вважав це логічним, а з іншого боку, дивлячись на рейтинги, складалося враження, що, може бути, не треба було так гаряче підтримувати? Ви зайняли радикальну позицію ‒ так, як ви висловлювалися. Чи лишили ви можливість для діалогу особисто з новим президентом?​

– Зрілість, по-перше, має бути у тих, хто претендує на настільки високі посади, і мої висловлювання не є моїм особистим посилом. Те, що зараз відбувається в Україні, не може залишати без тривоги людей, які перебувають на окупованій території. У вас є можливість послухати їх і зрозуміти, що тривогою охоплені сотні тисяч життів, які в тій ситуації продовжують боротися за віру в Україну, за надію. Знаєте, коли я перебував у судах, мені самі так звані судді Верховного суду говорили: «Ви ж погіршуєте своє становище своїми заявами». Я говорив: «Я знаю, що ви мені дасте 10 років, за рік-два я не торгуватимуся». Це мої принципи. Тому сьогодні мене якимись межами, які здаються дипломатичністю та політичною толерантністю, обмежувати не потрібно. Від успіхів України залежить звільнення моєї батьківщини. Чому ви вважаєте, що я не маю говорити про ті критичні речі, які відбуваються? Незважаючи на моє особисте ставлення, адже я завжди підтримував Порошенка й підтримую, я до того ж не ставив за мету ставати депутатом. Депутатство я розглядаю як черговий етап боротьби.

– А вам запропонували стати депутатом? Особисто Петро Порошенко?

– Так, це була пропозиція. Спершу були переговори з Мустафою Джемілєвим ‒ я в них не брав участі, теж із принципових міркувань. Я ще раз підкреслюю: для мене це не було самоціллю. Всі, хто мене знає з Криму, знають, що я завжди втручався в будь-які українського масштабу політичні процеси, маючи підтримку в народі. Найголовніше для мене ось це було. Зараз я просто вважаю, що ми маємо акцентувати увагу на викликах перед нашою країною. Команда мені дуже імпонує, я їх особисто багатьох знаю. Ці хлопці і зі зброєю проти ворога стояли, і у волонтерській роботі себе дуже активно виявляли, вони всюди впізнавані, їх дуже добре сприймають, але при цьому, звісно, вони не були депутатами.

‒ У програмі «Європейської солідарності» зазначено, що має бути збережена єдність міжнародної коаліції, яка застосувала санкції проти російського агресора, що санкційний тиск має посилюватися. Є обіцянка працювати, щоб увага світу була прикута до Криму та Донбасу, щоб Росія відповіла за свої злочини. Що для вас особисто важливо, щоб зробила політична сила, в списках якої ви йдете в парламент, для Криму, для кримськотатарського народу в майбутньому скликанні Верховної Ради?

‒ Не раз відповідав на це запитання і повторюся: ми маємо продовжити шлях «перемог». Я не кажу «побед», тому що кожен по-своєму сприймає це значення. «Перемоги» ‒ це те слово, яке відповідає ментальності, духу українського народу. У цьому реченні закладене все, за що ми билися, за що наші бійці кров віддають, за народ наш. Ми шукаємо шлях, що буде дієвим щодо окупанта, Путіна особисто... Ще не всі найдієвіші інструменти застосовувалися, але це залежить від позиції України в першу чергу. Наш президент примудрявся своєю дипломатією на всі такі основні питання виїжджати й доносити такі меседжі, від яких, може, і незручно було деяким на міжнародній арені, але вони сприймалися. Ми зараз маємо продовжити цей шлях. Найважливіше ‒ це продовжити, щоб у нас вірили в Криму, вірили в ці «перемоги».

‒ Чи є якісь плани щодо депутатської групи з представників різних політсил, яка представлятиме інтереси Криму?

– У 2014 році після позачергових виборів спробували створити таку кримську групу, і, на жаль, окрім найактивніших наших депутатів, це питання ефективності не мало. Звичайно, ми не тільки з тими, хто пройде з Криму ‒ у нас буде дуже багато союзників в інших фракціях. Дай Боже, щоб ми пройшли, тому що це дуже важливо ‒ це черговий етап боротьби за Україну, за наші території. Потрібно, щоб Крим асоціювався не лише з деклараціями, що це наші території, ‒ потрібно обов'язково залучити звідти людей. Консолідація обов'язково буде ‒ і не тільки кримських.

(Текст підготував Владислав Ленцев)