У дострокових парламентських виборах, які 21 липня відбудуться в Україні, братиме участь низка політиків, громадських активістів з анексованого Криму, які переїхали на материкову Україну після 2014 року або в різні роки працювали та були пов'язані з Кримом.
Радник міністра молоді та спорту України з питань Криму, член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель балотується за списком «Партії зелених України».
Для чого Гаяна Юксель йде у народні депутати? Що вона може зробити для кримчан на півострові? Чому Гаяна Юксель обрала «Партію зелених України»?
‒ Яка у вас мотивація йти в народні депутати? Чи Меджліс так вирішив, що треба вас висунути?
‒ Я йду за списками «Партії зелених України», для мене це перший досвід і добровільне рішення. Це результат річної роботи з цією партією ‒ ми мали непогану історію взаємин і реалізованих проєктів. Взагалі, «Партія зелених України» ‒ співорганізатор європейської «Партії зелених», а вона досить сильна в Німеччині, в Бельгії, в Голландії. Це реально дієва сила в Європі. В Україні, на жаль, ситуація не така. Востаннє вони перемагали на виборах у 1998-2000 роках, а після цього представлені в парламенті не були. Це не просто природоохоронна партія, вона займається не тільки питаннями екології, здорового способу життя. В основі ‒ захист прав людини. На цій платформі ми зблизилися і багато чого зробили.
‒ Наприклад?
У листопаді 2018 року був з'їзд «Партії зелених» Європи, була ухвалена резолюція щодо ситуації в Україні, в Криму, щодо прав кримськотатарського народу
‒ У листопаді 2018 року був з'їзд «Партії зелених» Європи, говорили про старт кампанії до Європарламенту, обговорювали поточні питання. На цьому з'їзді була ухвалена резолюція щодо ситуації в Україні, в Криму, щодо прав кримськотатарського народу. Дуже хороша резолюція, мало які європейські партії таке ухвалювали. Там агресія названа агресією, Росія ‒ державою-окупантом та агресором, кримськотатарський народ ‒ корінним, йдеться про права людини та ситуацію на півострові. До того ж, ми робили проєкти, пов'язані з Кримом ‒ скликали конференції та круглі столи й тут, і в Європі. Це й стало базою для того, щоб разом працювати та висуватися на цих парламентських виборах. Я ‒ член Меджлісу кримськотатарського народу й близька по духу людина до «Партії зелених України». У списки вносять не тільки їхніх представників, тут не такий серйозний вододіл. Тут головне ‒ довіра та спільність інтересів.
‒ Як саме ця партія може допомогти в кримському питанні?
‒ Обговорювалася ідея про проведення форуму, присвяченого питанню кримськотатарської національно-територіальної автономії. Суть полягає в тому, щоб запросити не тільки кримських татар, а й українців ‒ проукраїнські політичні сили, які підтримують нас у цій ідеї. Щоб вони виступили та звернулися до президента, до Верховної Ради ‒ від них багато залежить у вирішенні цього питання. «Партія зелених України» повністю підтримувала цю ініціативу й говорила про готовність брати участь.
‒ Судячи з опитувань, «Партія зелених України», ймовірно, не проходить до парламенту.
Для нас, для кримських татар, участь у виборах до Верховної Ради треба розглядати стратегічно
‒ Дійсно, рейтинги різні, але приблизно ми бачимо, що є 5-6 сил, які претендують на проходження до Верховної Ради. Я дуже спокійно ставлюся до можливості або неможливості проходження, хоча маркетологи говорять нашим керівникам, що зараз саме хороший шанс у партії пройти. Для нас, для кримських татар, участь у виборах до Верховної Ради треба розглядати стратегічно. Національний рух кримських татар існує з 1991 року. Упродовж цих майже 30 років нам постійно говорили про те, що ми ‒ сила, яка не може консолідуватися, яка не може працювати з іншими політичними силами. По-друге, говорили, що у нас немає молодого покоління, яке здатне заявити про участь у політичному житті, брати на себе відповідальність, претендувати на якісь ролі та місця. Так ось, ці вибори демонструють, що ситуація зовсім інша. У них беруть участь 8 кримських татар від 6 партій. Реальні шанси дійсно у 2-3 осіб пройти до Верховної Ради. Але сама участь дуже важлива, це стратегічний заділ на майбутнє, щоб сказати: «Так, ми є, і у нас є молодь, яка готова працювати та брати на себе відповідальність». Особисто для себе я розглядаю це як отримання певного досвіду.
‒ У нас є дзвінок від слухачки.
«Крим постійно переходив з рук в руки. Тут треба дивитися, хто довше затримався й дав більше поколінь. Фактично це татари, але це тюркський, азіатський народ. Крим ‒ це Європа, він не може бути їхньою батьківщиною. Так, вони потрапили не зовсім законним шляхом до Криму й формувалися саме під впливом етносів європейських. Це все одно що говорити, що є різні українці: західні, східні. Я не згодна з кримськотатарською національно-територіальною автономією».
Створення автономії, на наш погляд, ‒ головний шлях для деокупації Криму
‒ Це далека від реальності думка, яка ґрунтується на тому, що ви не знаєте ні історії Криму, ні історії кримськотатарського народу. Це народ, який сформований на території півострова і поряд з караїмами та кримчаками є корінним у Криму. Це народ з давньою історією, традицією державності ‒ Кримське ханство з 13-го до 18-го століття, у нас була Кримськотатарська національна республіка в 1917 році, упродовж близько трьох місяців, до того як у Крим прийшли більшовики. Глибока культура, писемність, література ‒ всі ті атрибути, які супроводжують народ. Зараз йдеться про створення кримськотатарської національно-територіальної автономії у складі єдиної унітарної України. Ми говоримо про це від самого початку незалежної України. Створення автономії, на наш погляд, ‒ головний шлях для деокупації Криму, для відновлення прав і для захисту не тільки прав корінного народу, а й захисту кримського питання на міжнародному рівні.
‒ Якими будуть ваші напрямки роботи, якщо ви станете народним депутатом?
У новій Верховній Раді я хочу говорити про Крим та окуповані території
‒ У першу чергу, в новій Верховній Раді я хочу говорити про Крим та окуповані території. В цьому випадку я не розглядаю півострів окремо від Донбасу. Друге питання, яке необхідно доводити до кінця, ‒ це кримськотатарська національно-територіальна автономія і визнання прав корінних народів на території півострова. До того ж, мені б дуже хотілося працювати в напрямку, пов'язаному з молоддю, спортом і культурою. Я була радником міністра молоді та спорту України з питань Криму. Ви знаєте, якось швидко ми відмовилися від території, від людей, які там живуть, не працюють у нас у потрібній мірі необхідні програми, пов'язані з молоддю. Це все досить точково і тримається на ініціативах громадянського суспільства. Законодавчої бази, яка б цілеспрямовано та систематизовано працювала з материка щодо окупованої території і нашої молоді, нашого майбутнього, цього немає. Крим якось випав з поля зору, а це цілий комплекс питань. Я за будь-яких обставин робитиму все, що в моїх силах, для деокупації Криму, для відновлення прав тих, хто перебуває на тимчасово окупованій території. Буде можливість бути представленою в парламенті ‒ займатимусь, ні ‒ у виконавчій владі. Я за професією журналіст, значить, проводитиму інформаційну роботу.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Кримчани на виборах до Верховної Ради України 2019 року
В цьому році в рядах української влади може посилитися команда кримчан. Про намір боротися за мандати народних депутатів на майбутніх парламентських виборах уже оголосили близько десяти політиків, чиновників і громадських діячів – вихідців з Криму.
За партійними списками до Верховної Ради України балотуються п'ять членів Меджлісу кримськотатарського народу: лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз (партія Петра Порошенка «Європейська солідарність»), голова Меджлісу Рефат Чубаров (партія «Сила і честь» Ігоря Смешка), Гаяна Юксель (Партія зелених України), член Меджлісу кримськотатарського народу і Світового конгресу кримських татар Абмажит Сулейманов («Народний Рух України»).
На вибори до Верховної Ради йдуть не тільки представники Меджлісу кримськотатарського народу. Серед них – українська журналістка і державний діяч кримськотатарського походження, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар (партія «Українська стратегія Гройсмана»), делегат Курултаю кримськотатарського народу Рустем Умеров, координатор ініціативи «КримSOS» Таміла Ташева і виконавчий директор благодійного фонду «ВостокSOS» Олександра Дворецька (всі троє – від партії «Голос» Святослава Вакарчука), блогер і дизайнер з Криму Ліза Богуцька (партія Володимира Зеленського «Слуга народу»), кримчанин, колишній народний депутат України, бізнесмен Андрій Сенченко («Сила права»), громадський діяч, волонтер, переселенка з Криму Наталія Лютикова («Народний Рух України»).
