Доступність посилання

ТОП новини

Кримчани за ґратами: чи варто чекати нового обміну ув'язненими?


Фігуранти сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» у залі Північно-Кавказького окружного військового суду в Ростові-на-Дону 17 червня 2019 року
Фігуранти сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» у залі Північно-Кавказького окружного військового суду в Ростові-на-Дону 17 червня 2019 року

Після завершення обміну в минулі вихідні в тюрмах анексованого Криму та сусідньої Росії залишається понад сто політв'язнів, з яких понад 80 кримчан. Як повідомляє Кримська правозахисна група, ці люди незаконно позбавлені волі в межах політично мотивованого або релігійного переслідування в Криму.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова в інтерв'ю ТСН повідомила, що перспективи подальшого обміну є і що вона вважає його можливим цьогоріч. Денісова підкреслила, що робоча група на чолі з помічником президента України Андрієм Єрмаком зараз веде переговори щодо звільнення 113-ти українських в'язнів, серед яких 89 ‒ кримські татари.

Кримський адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що більшості кримських татар із цього списку російські слідчі висунули звинувачення за терористичними статтями.

Це не витримує жодної критики ‒ абсолютно неадекватні звинувачення і в тероризмі, й у спробі захоплення влади
Еміль Курбедінов

– У нас є відомості про 86 політичних в'язнів із Криму, як мінімум приблизно 70 з них ‒ це кримські татари, а 63 проходять у «справах Хізб ут-Тахрір», за терористичними статтями. Більшість із них поступово вивозять із території Криму і судять у військових судах (сусідньої Росії ‒ КР). Відносно понад 30 осіб є вироки з жахливими термінами ‒ 15, 17 років позбавлення волі, суворого режиму. Більшість звинувачень ‒ за терористичними статтями і пов'язаними з «підготовкою захоплення влади в Російській Федерації». При цьому в матеріалах справи фігурують лише кухонні розмови, бесіди на якісь політичні теми й теми переслідування в Росії. З цих розмов шляхом лінгвістичних експертиз ФСБ робляться висновки про змови для захоплення влади. Це не витримує жодної критики ‒ абсолютно неадекватні звинувачення і в тероризмі, й у спробі захоплення влади.

Еміль Курбедінов
Еміль Курбедінов

На думку Еміля Курбедінова, умови утримання фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір» у Криму можна дорівняти до тортур.

‒ Буквально днями я розмовляв зі своїм підзахисним Тофіком Абдулгазієвим (фігурант другої сімферопольської групи «справи Хізб ут-Тахрір» ‒ КР). Коли їх етапують в автозаках, у маленьких коробочках ‒ у тебе на колінах твої речі, і просто не можна поворухнутися. Шість-сім годин люди перебувають у такому положенні в цій автівці й перевозяться таким чином. Краснодарське СІЗО ‒ перевалочний пункт між Кримом і Ростовом, і вже не перший дзвінок зі скаргами звідти надходить. Ялтинських хлопців у «справі Хізб ут-Тахрір» собаками цькували. Абдулгазієв розповів, що там в одній камері чотири на шість метрів по п'ятдесят осіб. Слідчий ізолятор Сімферополя переповнений ‒ замість семисот понад півтори тисячі осіб сидить. У когось умови більш-менш, у когось жахливі. Так само Ростовський слідчий ізолятор ‒ не раз ми отримували скарги від підзахисних на вогкість. Я прирівнюю це до тортур.

Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник пояснює, хто саме може увійти до списку для обміну, окрім фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір».

Цифра 86 стосується саме кримських кейсів, які, на жаль, становлять більшість у списку людей, незаконно позбавлених волі
Ольга Скрипник

– Цифра 86 стосується саме кримських кейсів, які, на жаль, становлять більшість у списку людей, незаконно позбавлених волі. Це як колективні справи, так і індивідуальні. Якщо говорити про справу кримських мусульман, вона масова, загалом у нас у ньому значиться 66 осіб. З них 53 звинувачують безпосередньо в участі в терористичній організації (організація визнана терористичною в Росії ‒ КР) ‒ «справи Хізб ут-Тахрір». Є ті, кого звинувачують у поширенні тероризму, але навіть усередині великої справи кримських мусульман є поділ на групи: Алушта, Білогірськ, Ялта, у Бахчисараї кілька груп. Також досить багато людей залишаються під вартою у «справі українських диверсантів», починаючи від Андрія Захтея й закінчуючи Костянтином Давиденком. У деяких із них набули чинності вироки, і вони сподіваються бути в обмінному списку, а деякі чекають апеляції, як Володимир Дудка та Олексій Бессарабов.

Ольга Скрипник
Ольга Скрипник

До того ж, за інформацією Ольги Скрипник, виділяються індивідуальні політично мотивовані справи, де обвинуваченими проходять Наріман Мемедемінов, Євген Каракашев, а також учасники Євромайдану, затримані ще в 2014 році, Микола Шиптур і Андрій Коломієць.

‒ Те, що сталося 7 вересня, дало нам величезну надію на те, що обмін відбуватиметься й надалі. Як мінімум ми бачимо, що такі переговори можливі. Об'єктивно умови для обміну та переговорів залишаються. Ми вважаємо, що в обмінні списки мають внести також відносно нові групи ‒ це люди, яких у Криму звинувачують у причетності до батальйону імені Номана Челебіджихана. Їх як мінімум троє, причому там немаленькі терміни.

Український політолог Олексій Мінаков дивиться на перспективи наступного обміну ув'язненими між Росією та Україною без оптимізму.

‒ Поки що говорити про ймовірність і прораховувати безглуздо, тому що залежить це від безлічі динамічно змінюваних чинників. Неправильно, на мій погляд, екстраполювати успіхи минулого на майбутнє. Наприклад, у 2017 році був масштабний обмін при президенті Петрі Порошенку, але в 2018 і 2019 роках подібних обмінів не було. Це ж можна перенести й на Володимира Зеленського: його перший успішний обмін полоненими з Володимиром Путіним може бути й останнім. Для президента України плюси очевидні: це й рейтинг, і він обіцяв. Президент Росії ж таким чином виглядає договороздатним, він «добрий цар», а делегацію Росії в ПАРЄ повернули не дарма. До того ж, Росія м'яко та делікатно виконала рішення Міжнародного трибуналу зі звільнення українських моряків, нехай і не повністю.

Олексій Мінаков
Олексій Мінаков

Олексій Мінаков вважає, що, судячи з публічних виступів команди президента Зеленського, «червона лінія» у переговорах із Росією пролягає в питанні приналежності Криму та Донбасу.

‒ Для них це чітко й зрозуміло ‒ це Україна, іншого бути не може. В усьому іншому, в усіх інших питаннях можуть бути поступки та компроміси, починаючи від автономного статусу для Донбасу й закінчуючи зовнішньополітичними діями, наприклад, ослаблення руху в бік НАТО та Євросоюзу. Ось у випадку з обміном 7 вересня для частини населення «червона лінія» була у звільненні Володимира Цемаха ‒ основного свідка у справі про збитий малайзійський боїнг. Взагалі, Олег Сенцов раніше говорив, що не потрібно звільняти його та політв'язнів за всяку ціну. Мені здається, цю фразу треба чітко написати й повісити в кабінеті у Зеленського.

Корінь зовсім в іншому лежить ‒ треба боротися зі свавіллям Росії відносно до громадян
Еміль Курбедінов

Еміль Курбедінов вважає, що обмін не є панацеєю для проблеми політв'язнів.

‒ Корінь зовсім в іншому лежить ‒ треба боротися зі свавіллям Росії відносно до громадян. А так нам повідомляють, що процес переговорів їде, і наші підзахисні є в списках. Ми сподіваємося, що найближчим часом вони та всі інші політв'язні будуть звільнені.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG