Президент України Володимир Зеленський під час пресмарафону 10 жовтня в Києві повідомив, що «не впевнений» у тому, що кримськотатарська автономія може спростити питання деокупації Криму.
На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, створення кримськотатарської автономії стане підтримкою не лише кримських татар, а й України в цілому. При цьому він зазначив, що це рішення спричинить посилення репресій проти кримських татар у Криму.
«Невпевненість Зеленського викликана тим, що він мало знає кримськотатарську тему. Він вважає, що зміни до Конституції України та проголошення кримськотатарської автономії ‒ це один зі шляхів підтримки кримських татар, який не може сприяти наближенню деокупації півострова. Насправді це шлях до підтримки України. Сьогодні Україна зовсім не впливає на ситуацію в Криму, там де-факто російська влада. Проголошення автономії кримських татар українською владою реально спричинить посилення репресій щодо кримських татар з боку російської влади», ‒ вважає заступник голови Меджлісу.
Він підкреслив, що наявність кримськотатарської автономії посилить аргументи України в питанні деокупації Криму на рівні міжнародного товариства.
Покращаться відносини з партнерами у світі, легше буде домовлятися про посилення тиску на Росію аж до повернення окупованих та анексованих територійІльмі Умеров
«У взаємодії з міжнародними організаціями в України з'являться додаткові аргументи. Можна буде говорити про бажання України не тільки відновити територіальну цілісність України, а й реалізувати невід'ємне право корінного кримськотатарського народу на самовизначення. Тобто буде добре видно, що Україна готова гарантувати дотримання прав людини на своїй території. Покращаться відносини з партнерами у світі, легше буде домовлятися про посилення тиску на Росію аж до повернення окупованих та анексованих територій і подальшої їх деокупації», ‒ підкреслив у коментарі Крим.Реалії Умеров.
Голова Ревізійної комісії Курултаю кримськотатарського народу Алі Озенбаш повідомив Крим.Реалії, що створення кримськотатарської автономії стане перешкодою для потенційної відмови від боротьби з окупацією Криму в майбутньому.
«Ця позиція ‒ наскільки «кримськотатарська автономія може спростити питання деокупації Криму» ‒ не може бути предметом торгу, тому що йдеться не про штучне створення автономії за чиєюсь примхою, а про відновлення державності, втраченої в результаті геноциду 1944 року. З цим, сподіваюся, сперечатися ніхто не буде, адже цей факт підтверджений постановою Верховної Ради України «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» від 12 листопада 2015 року. Однак, на мій погляд, європейські уряди неабияк втомилися зазнавати збитків. А тому холонуть і шукають моральні виправдання для скасування санкцій Російської Федерації. У такій ситуації державність категорично не згодних з анексією своєї Батьківщини кримців, безумовно, має послужити міжнародному товариству важливою перешкодою для відмови від боротьби з окупацією», ‒ наголосив громадський активіст.
На його думку, вже зараз потрібно відновити кримську топоніміку та скасувати державні символи АРК.
Нам необхідні визнання та допомога в будівництві державності, нехай автономноїАлі Озенбаш
«Зауважу, що насправді не так багато ми від України вимагаємо. Нам необхідні визнання та допомога в будівництві державності, нехай автономної. А для початку необхідно негайно, в повному обсязі відновити додепортаційну топоніміку, скасувати визнані зараз державними прапор Криму ‒ проросійський триколор ‒ та його нинішній герб!» ‒ вважає Озенбаш.
Експерт з міжнародного права, професор Борис Бабін зазначає, що питання створення кримськотатарської автономії дуже багатогранне.
Реалізація прав корінних народів в українському законодавстві на практиці трохи ускладнить наші відносини з іншими європейськими країнамиБорис Бабін
«Ситуація насправді має просту логіку: законодавче визнання в Криму колективних прав кримськотатарського народу як корінного народу ‒ «національної автономії», говорячи мовою радянського права і вихованих на ньому вітчизняних чиновників ‒ це необхідний крок. Однак він практично ніяк не пов'язаний з реальними шляхами деокупації півострова ‒ ні військовими, ні соціально-економічними, ні міжнародно-політичними, ні правовими. Навіть більше, реалізація прав корінних народів в українському законодавстві на практиці трохи ускладнить наші відносини з іншими європейськими країнами, міноритарним й часто дискримінованим етносам яких ми подаємо «поганий приклад» самовизначення корінного народу й створюємо відповідний прецедент. Це, звичайно, не критичне питання, і воно не має нас зупиняти, але треба розуміти, що рівень іноземної підтримки проти агресора це все ніяк не збільшить», ‒ сказав Крим.Реалії експерт.
Він назвав і правові ризики при створенні кримськотатарської автономії, пов'язані з перейменуванням Автономної Республіки Крим.
«Також певні правові ризики має перейменування АРК та вилучення з тексту Конституції згадки про Севастополь, а саме ці «прості та зрозумілі» пропозиції в стилі «взяти й поділити» ми постійно чуємо від «авторитетних експертів» з набитими російськими рублями й турецькими лірами кишенями. Так що нам варто займатися і захистом прав кримськотатарського народу, і захистом прав людини в Криму, розуміючи, що ці обов'язки української держави та народу є зовсім іншими за змістом, ніж наша справа про деокупацію Криму», ‒ зазначив Бабін.
Кримськотатарський активіст Різа Асанов у коментарі Крим.Реалії сказав, що тверда проукраїнська позиція кримськотатарського народу допомагає утримувати питання деокупації Криму на актуальному міжнародному порядку денному.
Саме кримськотатарські активісти, Меджліс, кримськотатарські громадські організації в тандемі з МЗС України штовхають цей «локомотив» на міжнародній ареніРіза Асанов
«Я уважно дивився пресмарафон і був дуже задоволений цим прямим питанням. Очевидно, радники гаранта не доповідають про реальну ситуацію президенту України. Саме кримськотатарські активісти, Меджліс, кримськотатарські громадські організації в тандемі з МЗС України штовхають цей «локомотив» на міжнародній арені. Упевнений, що без цього Європа ніколи б не пішла на такі тривалі санкції та загострення відносин з Росією. Менталітет європейця влаштований так, що він починає діяти в тому випадку, коли про проблему говорить той, хто її пережив сам. Прикладів безліч. Жоден міжнародний саміт, конференція, засідання урядових структур ЄС не обходиться без виступів таких людей. Саме активісти вивозять прямих свідків злочинів Росії в Криму, причому, часто за свій кошт. У будь-якому випадку, ми у своїй боротьбі не зупинимося», ‒ наголосив активіст.
На думку кримськотатарського активіста Недіма Халілова, є напрацьовані передумови для створення кримськотатарської автономії та деокупації Криму.
Тільки політичними способами та з участю міжнародних організацій можлива деоккупація Кримського півостроваНедім Халілов
«В Україні й на міжнародному рівні існують об'єктивні політичні та юридичні передумови для початку процедур відновлення державності кримських татар. Пан Зеленський правий у тій частині, що необхідна підтримка міжнародних організацій та інших країн у питанні деокупації. Але, на мій погляд, він не правий у тій частині, що необхідна потужна армія для проведення деокупації. Народ втомився воювати. Тому тільки політичними способами та з участю міжнародних організацій можлива деокупація Кримського півострова. Невпевненість президента, можливо, і побоювання пов'язані з людським фактором і відсутністю досвіду та практики ухвалення таких глобальних рішень», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.
Внесення змін до Конституції України щодо кримськотатарської автономії в складі незалежної України буде значним внеском у деокупацію Криму, вважає національний лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.
Раніше Меджліс кримськотатарського народу закликав депутатів Верховної Ради IX скликання внести зміни до розділу Х Конституції України «Автономна Республіка Крим».
На зустрічі президента України Володимира Зеленського з представниками кримськотатарського народу 9 серпня це питання також обговорювалося.
У травні нинішнього року п'ятий президент України Петро Порошенко говорив, що Верховна Рада України має внести зміни до Конституції України про кримськотатарську автономію в складі незалежної України.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що після врегулювання ситуації на Донбасі, таким «викликом» для України стане деокупація Криму.
10 жовтня під час пресмарафону президент України сказав, що «військової деокупації Криму не може бути».
