За звільнення утримуваних в анексованому Криму та сусідній Росії політв'язнів кримчан Кремль може вимагати від влади України відновити подачу води на півострів.
Про це в коментарі українському інформресурсу «Гордон» заявив російський адвокат Микола Полозов.
«Навіщо Кремлю взагалі процедура обміну? Він отримує політичні преференції. Люди Кремлю не цікаві – це лише формальний привід для обміну. Тому я не виключаю, що Москва може поставити питання руба: мовляв, ви даєте воду в Крим, а ми, може, обміняємо кримських політв'язнів. Якщо не буде постійного тиску на Кремль, доля політв'язнів у Криму може виявитися незавидною. А з огляду на темпи, якими Кремль набирає заручників у Криму, їх кількість може лише зрости. Тільки за останні три місяці там затримали чотирьох громадян України. Тобто їхня кількість тільки зростає, а Офіс президента (України – КР) цю тему обережно обходить», – зазначив Полозов.
Наразі немає реакції відповідних відомств України та Росії на слова Полозова.
Нагадаємо, обмін утримуваними особами відбувся 29 грудня на КПВВ «Майорське» в Донецькій області. Всього в рамках обміну Україні видали 76 осіб: 12 військових і 64 цивільних.
Звідти звільнених громадян України літаком доставили в Київ, де їх зустріли рідні, журналісти і президент України Володимир Зеленський.
Прокуратура АР Крим підтвердила, що обвинувачений в участі в незаконному збройному формуванні «самооборона Севастополя» Степан Резуник був переданий Києвом у ході обміну утримуваними особами 29 грудня.
30 грудня в представництві президента України в Автономній Республіці Крим повідомили, що кримських ув'язнених включать у наступний етап звільнення.
У грудні в Парижі відбувся саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України та Росії. На зустрічі сторони домовилися, що Київ і Москва проведуть обмін утримуваними особами до 31 грудня.
23 грудня тристороння контактна група із врегулювання конфлікту на Донбасі погодила обмін «всіх встановлених на всіх встановлених».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
