Державний департаменти США оприлюднив доповідь про права людини в Україні за 2019 рік. Окрему увагу документ звертає на ситуацію на Донбасі та в Криму. Які вони – найбільші виклики для прав людини в Україні?
У щорічному звіті про права людей у різних країнах світу США оцінюють міжнародно визнані індивідуальні, громадянські, політичні та трудові права, встановлені Загальною декларацією прав людини та іншими міжнародними угодами.
Частина, присвячена Україні, охоплює 79 сторінок і проливає світло на виклики, які стоять перед державою у захисті прав людини.
«Суттєві проблеми» в Україні
Серед основних «суттєвих проблем» у звіті про права людей в Україні за 2019 рік США вказують «незаконні або свавільні вбивства»; тортури та інші види жорстокого поводження із затриманими з боку правоохоронців; небезпечні для життя умови утримання у тюрмах та слідчих ізоляторах; довільні арешти та затримання.
Звіт також наголошує на істотних проблемах з незалежністю судової гілки влади; обмеженні свободи вираження думок, друку та інтернету, зокрема, йдеться про насильство стосовно журналістів; цензуру і блокування веб-сайтів; широко поширеній корупції у владі; злочини, пов’язані з насильством або погрозою насильством людям з обмеженими можливостями, етнічним меншинам і представникам ЛГБТ.
Держсекретар Майк Помпео: «Наша нація була заснована на передумові, що всі люди створені рівними у правах та гідності. Я пишаюся тим, що через 244 роки США залишаються лідером у спробах відстоювати людські права»
Українська влада часто не вдається до адекватних заходів для судового переслідування та покарання посадових осіб, зловживання яких «призвели до атмосфери безкарності», йдеться у звіті.
Хоча й Конституція України передбачає незалежні суди, вони залишаються вразливими до політичного тиску та корупції, мовиться далі, довіра до судової гілки залишається низькою.
Попри зусилля реформування судової системи та Офісу генерального прокурора, корупція серед суддів та прокурорів залишається поширеною, мовиться у звіті, неурядові організації продовжують скаржитися на слабку сепарацію повноважень між виконавчою та судовою гілками влади.
Деякі судді, продовжують у тексті, скаржилися на тиск з боку високопосадовців задля винесення рішення на їхню користь, деякі судді та прокурори брали хабарі в обмін на рішення.
Проблемним також залишалося жорстоке поводження з представниками меншин та переслідування іноземців неслов’янської зовнішності, зазначають у звіті. Були повідомлення про насильство над ромами. Правозахисники також були стурбовані відсутністю відповідальності у випадках нападів на ромів, зафіксованих у 2018 році.
Окремо звертають увагу і на проблему домашнього насильства. Зґвалтування та домашнє насильство щодо жінок продовжують бути серйозною проблемою, мовиться у звіті. За даними Міністерства внутрішніх справ, за перші дев’ять місяців минулого року було зареєстровано 761 випадок домашнього насильства.
Донбас
«У спровокованому і підживлюваному Росією» конфлікті на Донбасі, керовані Росією сили займаються вбивствами мирного населення; насильницькими викраденнями, незаконними затриманнями, зазначають у звіті. Також звітують про насильство за гендерною ознакою.
Умови ув’язнення на цих територіях називають суворими та небезпечними для життя утримуваних.
Серед проблем – також відсутність судової незалежності; суворі обмеження свободи висловлювання, преси та інтернету; обмеження прав на мирні зібрання, свободу асоціацій та релігійну свободу; обмеження свободи пересування через лінію зіткнення; а також необґрунтовано обмежена гуманітарна допомога.
За даними громадської організації «Ла Страда», конфлікт на Донбасі призвів до зростання насильства щодо жінок по всій країні. Правозахисні групи пов’язують посилення насильства з посттравматичним стресом, якого зазнають внутрішньо переміщені особи (ВПО), які рятуються від конфлікту, і солдати, що повертаються з поля бою. ВПО повідомляли про випадки зґвалтування та сексуального насильства; багато хто стверджував, що покинув райони, підконтрольні російським гібридним силам, бо побоювався сексуального насильства, мовиться у звіті.
Крим
В окупованому Росією Криму зафіксовані «суттєві порушення прав людини». Вони включають викрадення людей; тортури і знущання над ув’язненими з метою отримання зізнань та покарання осіб, які чинять опір окупації; незаконні затримання; перевезення ув'язнених до Росії; примусове психіатричне лікування.
Також у звіті мова йде про довільне втручання в приватне життя; суворі обмеження свободи вираження поглядів, преси та інтернету, враховуючи насильство стосовно журналістів та блокування веб-сайтів; жорстоке і повсюдне придушення свободи зібрань та релігії; жорстке обмеження свободи асоціацій, враховуючи заборону кримськотатарського Меджлісу; значні обмеження свободи пересування; обмеження щодо політичної участі; системна корупція; насильство та системна дискримінація щодо кримських татар та етнічних українців.
Окупаційна влада Криму й надалі продовжує переслідувати кримських татар і проукраїнських активістів у відповідь на їхню мирну опозицію російській окупації, наголошують у звіті. І додають, що окупаційні органи при цьому мало що зробили для розслідування чи притягнення до відповідальності чиновників чи осіб, які вчинили порушення прав людини, створюючи атмосферу безкарності та беззаконня.
В окремому звіті про ситуацію з правами людини в Росії автори також згадують, що окупація та анексія Криму продовжували суттєво та негативно впливати на ситуацію з правами людини. Російський уряд продовжує озброювати, навчати та воювати разом з проросійськими силами на сході України, йдеться далі.
Надійні спостерігачі приписували тисячі загиблих і поранень цивільних осіб, а також численні знущання військам під керівництвом Росії на території Донбасу. Влада Росії також проводила політично мотивовані арешти, затримки та судові процеси над громадянами України в Росії, багато з яких стверджували, що їх катували.
