Як Україна впорається з пандемією коронавірусу на тлі решти світу? Чому в Росії та в анексованому Криму не запроваджують надзвичайний стан? Що чекає на російську економіку після закінчення гострої фази пандемії? Ці та інші актуальні теми тижня в ефірі Радіо Крим.Реалії обговорюють ведуча Катерина Некреча та оглядач Крим.Реалії, журналіст з Криму Павло Казарін.
‒ В Україні діє досить жорсткий карантин: не можна з'являтися у громадських місцях без масок, не можна збиратися на вулиці більше ніж двом людям одночасно, а транспорт ходить лише для громадян зі спецперепустками. Як, по-твоєму, українська влада впорається з пандемією коронавірусу?
‒ Насправді, більшість країн світу борються з пандемією однаково ‒ запроваджують обмеження на масові скупчення людей. І робиться це зовсім не для того, щоб усі не захворіли: за однією з версій, на коронавірус перехворіють 70-80% населення Землі, як на грип, просто у різний час. Потрібно десь два роки, щоб вивчити нову хворобу, винайти вакцини тощо. Деякі хвороби вдається повністю витіснити з нашого життя: наприклад, чорну віспу після масової вакцинації у 20-му столітті звели нанівець. Інші, на кшталт грипу, вдається контролювати за допомогою вакцин, але при цьому хвороба продовжує жити поруч з нами і забирати кілька сотень тисяч життів щороку. Схоже, що з коронавірусом буде приблизно так само. Зараз головне завдання всіх країн ‒ розтягнути цей спалах у часі, щоб не перевантажити лікарні. У сенсі використовуваних для цього заходів Україна мало відрізняється від інших країн, окрім, мабуть, закриття метрополітену.
‒ А якщо порівнювати Україну та Росію?
‒ В Україні офіційно оголошений карантин і надзвичайна ситуація, а у Росії уряд кокетливо оголосив канікули. Виходить, що президент Володимир Путін не хоче мати нічого спільного з коронавірусом, з епідемією, тому він віддає все це на відкуп прем'єр-міністру, щоб той взяв на себе негатив. На цьому тлі усі оголошені заходи підтримки ‒ підлість. Уявіть, що у вас маленький бізнес з орендованим приміщенням. Якщо уряд оголошує карантин, то це надзвичайна ситуація, а під час форс-мажору ви можете не платити орендну плату. Коли ж уряд оголошує канікули, це просто вихідні, які розтягнулися у часі, і ви продовжуєте виплачувати оренду. Тобто російська влада перекладає всі витрати підприємців на них самих.
‒ Вслід за Росією карантинні заходи ‒ знову ж таки, під назвою «режим підвищеної готовності» ‒ запровадили в анексованому Криму. Ти стежиш за ситуацією там?
Кричали: «Їдьте на ПБК, дихайте фітонцидами, який там коронавірус?»
‒ Так, я пам'ятаю, як окремі кримські пропагандисти, які називають себе журналістами, ще на початку березня кричали: «Їдьте на ПБК, дихайте фітонцидами, який там коронавірус?» Як тільки Москва почала вживати заходи проти нього, вони відразу змінили свою риторику і стали кричати: «Сидіть вдома!» І ти дивишся на цих жалюгідних хлопців і думаєш: ну ви хоча б вибачилися за свої попередні слова! Але вони несамостійні ‒ який сигнал подає Москва, те вони й починають відпрацьовувати. А з приводу кримських карантинних заходів я хочу нагадати, що заражені коронавірусом можуть приїхати на півострів і після того, як обмежувальні заходи закінчаться ‒ і через місяць, і через пів року. Знову ж таки, головне завдання ‒ розтягнути пандемію в часі, а поки що накопиченої статистики недостатньо, щоб вивчити хворобу від А до Я. У Криму ж, на відміну від Москви, немає незалежних опозиційних видань, які можуть надавати якісну інформацію ‒ так що Крим.Реалії дають жителям півострова необхідний інформаційний прожитковий мінімум у цьому плані.
‒ Тим часом Росія розсилає допомогу в боротьбі з пандемією всьому світу: в Італію і навіть у США. Навіщо це потрібно, якщо всередині країни, схоже, досить власних проблем?
‒ Росія, здається, в решті решт, не віддала, а продала цю допомогу США, італійцям же прислали не те, що було потрібне. Це історія про створення картинки: радянські громадяни недоїдали, зате СРСР допомагав Мозамбіку або Нікарагуа. Держава годувала африканські країни, а її громадяни стояли в чергах за дефіцитом. Володимир Путін ‒ дуже радянська людина, він продовжує займатися радянською показухою і пускати пил в очі: нібито Росія така глобальна і може простягнути всім руку допомоги ‒ хоча на перевірку виявляється, що в одному випадку допомогу продали, в іншому прислали не те.
Взагалі, я нещодавно читав цікаві прогнози щодо світової економіки після пандемії. Оптимістичний прогноз: Китай втратить 3% ВВП, США ‒ 8% ВВП, Євросоюз ‒ 10% ВВП, а про Росію взагалі ніхто нічого не говорить. У неї мало того що карантин та коронавірус, так ще й падіння цін на нафту. Білорусь збирається купувати російську нафту за 4 долари за барель, а ще у 2014-му році ціна становила 110 доларів за барель. Сьогодні російську нафту просто невигідно продавати в деяких регіонах, тому що на транспортування до кордону ти витрачаєш більше, ніж за неї отримуєш. Чим відгукнеться ця криза для Росії ‒ велике запитання. У неї є 500 мільярдів доларів золотовалютних резервів, але 30 з них вона спалила за тиждень на підтримку курсу рубля. По суті, російський уряд або може продовжувати в тому ж дусі, або відпустити рубль у вільне плавання, і тоді долар дорожчатиме, при тому що величезна кількість товарів продовжує надходити у країну з-за кордону.
‒ Як це може позначитися на анексованому Криму?
‒ До 2014 року близько 60% туристів приїжджали на півострів з материкової України, 25% ‒ з Росії та 15% ‒ з усіх інших країн. Зараз Крим цілком і повністю залежить від добробуту Росії, тому що всі туристи приїжджають туди саме з сусідньої Росії. Раз так, то від масштабів економічної кризи залежить життя жителів півострова, які заробляли на сезоні або залежать від бюджетних виплат. Тут все туманне, і перспективи не виглядають оптимістичними. Тим часом у розпал пандемії коронавірусу Володимир Путін намагається під шумок скасувати санкції, які б'ють у російську економіку, але Україна, наскільки я знаю, висунула протест, і я не впевнений, що сценарій Кремля пройде.
‒ Хіба санкції проти Росії та підтримка України не можуть бути принаймні ослаблені, просто тому що Заходу зараз не до цього?
‒ Санкції запроваджуються інституційно і продовжуються Євросоюзом кожні пів року. Якщо я не помиляюся, вони продовжуються двічі на рік ‒ на початку та в середині року. Якщо вони запроваджені в січні, ніхто не буде передчасно їх скасовувати. У червні дискусія щодо продовження дійсно може виникнути, але до цього ще два місяці ‒ найбільш пікові у плані коронавірусу. Цілком можливо, що він поступиться своїм місцем в інформаційному порядку денному звичайним міжнародним темам. Але в будь-якому випадку міжнародна дипломатія набагато більш інституційна, ніж про це можуть думати у Кремлі або обивателі.
Безлюдний Крим: як минув перший тиждень «коронавірусних канікул» (фотогалерея)
‒ Давай трохи відійдемо від глобальної політики. Що нового ти дізнався про себе і про суспільство за час карантину?
‒ Я вважаю, що карантин ‒ це одна велика історія про солідарність. Вона виявляється у всьому. Хтось безкоштовно возить машинами донорів Центру переливання крові, тому що операції тривають, кров потрібна, а громадський транспорт не працює. Хтось приносить корм у притулки, тому що тварини залишилися без піклування, плюс з'явилися логістичні труднощі. Хтось допомагає літнім людям і ходить замість них у магазин, щоб вони зайвий раз не виходили на вулицю. Карантин ‒ час думати не тільки про себе, а й про інших людей. У цьому сенсі показовою є ситуація з масками: хтось носить, хтось не носить і хизується цим, мовляв, я молодий і здоровий, до мене вірус не пристане. Вони не розуміють однієї простої речі: маска має захищати не вас від людей, а людей від вас! Ви маєте право ризикувати собою скільки завгодно, але ніхто не скасовував відповідальності за інших.
Хтось не носить і хизується цим, мовляв, я молодий і здоровий, до мене вірус не пристане
Нам потрібно йти на обмеження для того, щоб наш спільний корабель не пішов на дно. Коли кожен барикадується у своєму відсіку, у ньому зберігається кисень, і у судна з'являється позитивна плавучість. Як тільки усі виходять на вулицю, позитивна плавучість у корабля може зникнути. Врешті решт кожен зможе побачити, хто відповідальний політик, а хто популіст і дилетант, хто веде соціально відповідальний бізнес, а хто хапуга та стерв'ятник, який намагається наваритися на епідемії, тощо. За підсумками карантину ми можемо зробити багато висновків і про сусідів, і про себе.
Коронавірусна інфекція COVID-19
Коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019 nCoV, виявили в Китаї наприкінці 2019 року.
Він викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди та грипу, в тому числі з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може бути смертельною. Більшість хворих одужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.
11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я визнала спалах захворювання, що викликається новим коронавірусом, пандемією.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
