«Залякування в обкладинці закону»: правозахисники ‒ про поліцейські застереження кримських активістів

Російська поліція в Криму вручає застереження про «неприпустимість екстремістської діяльності» кримськотатарським активістам. Так, активістку Ельмаз Акімову наприкінці квітня застерегли від участі у зборах та мітингах, які «порушують громадський порядок». Зокрема, йдеться про 18 травня, коли кримські татари згадують жертв депортації 1944 року.

До того ж, у застереженні була вказана дата 3 травня ‒ на неї раніше був призначений запланований Меджлісом «Марш гідності» на адміністративному кордоні з материковою Україною. У формулюваннях силовиків зустрічається також дата 26 червня ‒ День кримськотатарського прапора. Раніше міністр з питань реінтеграції окупованих територій України Олексій Резніков назвав «попередження про неприпустимість порушення закону», які працівники російської поліції у Криму приносять кримським татарам, «грубим порушенням прав корінного народу». Про те, що стоїть за цими застереженнями, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримський адвокат Едем Семедляєв розповів Крим.Реалії, що місцеві правозахисники розглядають подібну практику як тиск на активістів.

‒ Російські силовики цього місяця видали небачені обсяги застережень. Я думаю, що ще не вся інформація до нас доходить, багато хто боїться про це говорити. У цих застереженнях написано, що громадянину не можна проводити несанкціоновані мітинги, порушувати закон про екстремізм та інші законодавчі акти. Але навіть, якщо громадянин порушить щось з цього списку, не отримавши застереження, він у будь-якому випадку нестиме ту чи іншу відповідальність. У теорії видача таких документів має превентивний характер, служить швидше нагадуванням. На практиці ми розцінюємо це як тиск на активістів, їх залякування, щоб люди нічого не робили, не виходили до судів підтримувати своїх одновірців, друзів, родичів. Силовикам потрібно, щоб усі закрилися вдома, нічого не говорили і не писали.

Едем Семедляєв згадує, що ще торік після видачі подібних застережень адвокати надіслали низку запитів у російські правоохоронні органи ‒ з метою з'ясувати, на підставі чого ті складають такі документи.

‒ Однак нам не надали відповідей, з яких можна було б зрозуміти, у результаті чого саме видали застереження. Особисто я не бачу сенсу оскаржувати їх ‒ рекомендую просто ігнорувати і не піддаватися тиску. Хочу підкреслити, що я як адвокат і як громадянин не закликаю до жодних незаконних дій ‒ я лише закликаю людей, дотримуючись закону, захищати свої права. Якщо російська держава дала людині право виходити на одиночні пікети, відвідувати судові засідання та користуватися гласністю в суді, то його потрібно захищати. Якщо правоохоронні органи намагаються тиснути на людей у цих правах, то ми як адвокати будемо в цьому допомагати.

Кримськотатарський активіст Заїр Смедля заперечує, що деякі застереження, за його відомостями, все ж лягають в основу рішень російських судів.

‒ Якщо хтось вважає, що це не має жодних правових наслідків, я нагадаю, що під час судового процесу про визнання Меджлісу екстремістською організацією зачитували саме застереження, винесені членам Меджлісу. По суті, ці документи послужили доказовою базою, щоб оголосити наш представницький орган поза законом у Росії. Якщо раніше напередодні кожної знаменної дати обов'язково приходили силовики і вручали застереження, то зараз їх дають, можна сказати, оптом ‒ із зазначенням відразу всіх дат. Розповідають, що не можна одягати маски, щоб обличчя були впізнаваними тощо.

Кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва також вважає, що за допомогою застережень російські правоохоронні органи намагаються закласти основу для майбутніх адміністративних і кримінальних справ.

‒ Мені принесли два застереження: одне від прокуратури, друге від поліції ‒ де мене попереджають про протидію екстремістській діяльності. В останньому навіть вказано, ким буде організована та чи інша акція в певні дати. Я вважаю, що це такий сигнал з боку правоохоронних органів про те, що вони збирають певні документи, і про те, що застереження обов'язково будуть використані в матеріалах майбутніх справ. Тобто, умовно кажучи, потім російська держава обов'язково скаже: «Ми вас попереджали». Якщо громадянин, незважаючи на застереження, візьме участь у будь-яких акціях у ці дати, то у правоохоронних органів з'являються підстави застосовувати певні статті адміністративного та кримінального законодавств. Втім, в умовах системних репресій це вже звичайна практика.

За інформацією Лутфіє Зудієвої, за останній місяць застереження отримали принаймні 60 осіб.

‒ Якщо уважно подивитися на список тих, хто їх отримав, то це або учасники московських акцій влітку 2019 року, або учасники одиночних пікетів у 2017-му, або члени регіональних меджлісів, правозахисники, адвокати та громадянські журналісти «Кримської солідарності». Словом, під цей тиск потрапляє абсолютно будь-яка людина, яка виявляє якусь активність і нелояльна до політики російської влади в Криму. Для нашого народу образливо те, що вони вважають, ніби люди можуть використовувати нашу трагічну дату 18 травня для якихось екстремістських дій.

Це веде до ескалації та ще більшої протестної активності, тому що тут зачіпаються почуття не тільки правозахисного товариства, а цілого народу. Ми в будь-якому випадку будемо поминати померлих цього року ‒ питання тільки в тому, в якій формі, з огляду на режим самоізоляції.

21 квітня голова російського Комітету у справах міжнаціональних відносин Криму Альберт Кангієв на своїй сторінці у Facebook привітав з «Днем відродження реабілітованих народів Республіки Крим». Ця дата з'явилася в Криму вже після початку анексії після відповідного рішення президента Росії Володимира Путіна. У своєму привітанні Кангієв, зокрема, сказав про те, що на півострові «особлива увага приділяється проведенню пам'ятних заходів, які спрямовані на відновлення історичної справедливості».

Доктор політичних наук, голова правління експертної групи «Сова» Михайло Савва зазначає, що таким чином силовики розповсюдили на анексований Крим поширену російську практику.

‒ Активісти практично будь-якого національного руху, будь-якої громадської організації перед запланованою акцією отримують такі попередження про неприпустимість порушення закону. Є кілька типів таких документів, у них різні наслідки. Підкреслю, що зараз ми говоримо саме про попередження потенційних учасників масових акцій. Цей документ, по суті, не має жодних правових наслідків ‒ можна сказати, це пояснення прокуратури, що таке добре і що таке погано. По суті ж, це звичайне залякування, обгорнуте в обкладинку закону. Нинішній російський режим ‒ режим параноїків. Керівники країни маніакально бояться будь-якого порушення стабільності, особливо якщо це стосується загрози, як вони вважають, національній безпеці та територіальній цілісності Росії.

Михайло Савва вважає, що видача іншого типу попереджень ‒ щодо неприпустимості екстремістських дій ‒ може бути тривожним сигналом для громадських організацій. За інформацією правозахисника, у низці прецедентів це стало першим кроком до їх подальшого закриття.

(Текст підготував Владислав Ленцев)