На сімох – 110 років ув'язнення. У середу, 16 вересня, Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок фігурантам другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв'язку з цим рішенням і назвало справи кримчан сфабрикованими.
Марлена Асанова засудили до 19 років колонії суворого режиму, Мемета Бєлялова – до 18, Тимуру Ібрагімову призначили 17 років, Сейрану Салієву – 16, Серверу Мустафаєву – 14, Серверу Зекір'яєву й Едему Смаїлову – по 13 років. При цьому Ернес Аметов був визнаний невинним і звільнений у залі суду. Міжнародний правозахисний центр «Меморіал» визнав всіх фігурантів кримських «справ Хізб ут-Тахрір» політв'язнями. Про особливості цієї справи йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю і звинуватили в причетності до забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір». Усі вони були учасниками громадянського об'єднання «Кримська солідарність» – спільноти адвокатів, родичів політв'язнів та активістів, що допомагає кримчанам, яких російська влада переслідує з політичних або релігійних мотивів. У травні 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова – звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справі Хізб ут-Тахрір». Слідство спиралося на дані прослуховування зустрічей у місцевій мечеті – і хоча в розмовах ні разу не згадувалася «Хізб ут-Тахрір», слідчі визнали це заходом конспірації й усе одно наполягали на причетності затриманих до цієї організації.
Кримський адвокат Ліля Гемеджи розповіла Крим.Реалії, що поки не може пояснити, чому російський суд у результаті виправдав одного з обвинувачених – Ернеса Аметова.
– Звісно, для всіх нас звільнення Ернеса Аметова в залі суду було радісною подією і дуже несподіваним. Це перший виправдувальний вирок за цією статтею. Судячи з практики в Башкирії, Татарстані, заперечення участі в партії «Хізб ут-Тахрір» ніколи не вважали підставою для виправдання. Але система дала збій, а вся робота адвокатської спільноти, громадянських і професійних журналістів, правозахисників дала свої плоди. Тепер нам потрібно зробити так, щоб ця практика розширилася. Саме звинувачення в справі будувалося насамперед на свідченнях прихованих свідків – і це дуже суперечлива річ. Ці люди можуть говорити що завгодно, і перевірити їхні слова на правдивість практично неможливо. Будь-які питання захисту, спрямовані на розкриття неправдивої інформації, знімаються судом під приводом, що це нібито може розсекретити свідка.
Ліля Гемеджи наголошує, що для подібної аргументації суду необхідно виявити реальну загрозу життю або здоров'ю прихованого свідка, чого в цих випадках, за оцінкою адвоката, зроблено не було.
– Причому самі ці свідки говорили, що їм ніхто не погрожував, що вони не зверталися в правоохоронні органи з цього приводу. То ж їхні суперечливі свідчення в результаті лягли в основу звинувачення. Друга основа для цієї справи – лінгвістико-релігієзнавча експертиза. Експерти Башкирського педагогічного університету імені Акмулли давно дискредитували себе. Наприклад, той, хто досліджував виключно аудіоматеріали, заявляє, що у Марлена Асанова в мечеті була заборонена література. Цікаво: як можна визначити це на слух? Водночас слово «додати» («добавить» – КР) експертом розшифровується як «добивати» («добивать» – КР) – і такі підміни зустрічаються постійно. Якщо хтось і називає себе членом «Хізб ут-Тахрір», але ніде не згадує про підготовку терактів і тому подібне – чи можна саджати цих людей до в'язниці, як за насильницькі злочини?
Ліля Гемеджи вказує на те, що стаття 278 Кримінального кодексу Росії, яку інкримінували всім фігурантам цієї справи, говорить про «захоплення влади в Російській Федерації» і передбачає вчинення насильницьких дій.
– Про які насильницькі дії ми можемо говорити, коли люди збираються в мечеті й обговорюють ісламські теми? З огляду на це і численні порушення під час процесу, підсудні слухали вирок сидячи – так вони показали своє ставлення до суду. На масці кожного з них було зображено по одній букві, які склалися в слово «держзамовлення» – і це те, що вони думають про вирок.
Кримський адвокат Олексій Ладін стверджує, що, якби російські судді слідували букві закону, в цій справі взагалі не було б жодного обвинувального вироку.
Єдиний законний вирок у цій справі може бути тільки виправдувальнимОлексій Ладін
– Виправдувальних вироків у політично вмотивованих справах захист зазвичай взагалі не очікує. Весь судовий процес був проведений з обвинувальним ухилом, і виправдання Ернеса Аметова стало повною несподіванкою. Можливо, певну роль зіграв настрій головуючого судді в цій справі. Є підстави вважати, що при іншому голові вирок був би повністю обвинувальним. В аналогічних процесах були прецеденти, коли суддя навіть не давав захисту долучити до справи альтернативне закінчення лінгвістичної експертизи, хоча це, очевидно, незаконно. Вважаю, що тут захист по поличках розклав докази обвинувачення, показавши їхню неспроможність як по суті, так і по процесуальній формі. Я переконаний, що єдиний законний вирок у цій справі може бути тільки виправдувальним.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров висловлює надію, що засуджені вийдуть із російських в'язниць набагато раніше закінчення своїх термінів за рахунок політичного рішення Кремля в переговорах з Україною.
Багато тут залежатиме не від Меджлісу, не від української держави, а від того, хто сидить у КремліРефат Чубаров
– У розмові з родичами цих хлопців я сказав, що ми зробимо все, щоб вони якомога швидше вийшли на свободу. Я розумію, наскільки це важко здійснити, і що багато тут залежатиме не від Меджлісу, не від української держави, а від того, хто сидить у Кремлі. Тому наше завдання – максимально організувати міжнародну спільноту, щоб чинити більший тиск на Росію. Я б узагалі тут не фокусувався на повідці, який вона намагається виставити як причину арешту цих людей – нібито вони належать до «терористичної організації» – адже звинувачення за подібними статтям були й у інших політв'язнів, яких нам вдалося звільнити. Мені здається, Росія як країна-окупант ухиляється від того, щоб відпускати з в'язниць громадян України, заарештованих на території Криму і тим більше кримських татар. Олег Сенцов був винятком у цьому сенсі.
На думку Рефата Чубарова, звільненню засуджених Росією кримчан якраз заважає прагнення Кремля довести всьому світові свою юрисдикцію над анексованою територією.
Звільнення заслуговують всі ці вісім чоловіківРефат Чубаров
– Що стосується припущень про те, що окупаційний режим втомився, що дракон надломив зуб і так далі – в зв'язку з виправдувальним вироком Ернесу Аметову – я б рекомендував не робити таких висновків. Росія грає дуже тонко, адже вона століттями придушувала народи на захоплених нею територіях. Мені видається, що звільнення одного кримського татарина Кремль неодмінно використає в своїх інтересах: наприклад, щоб створити ілюзію, ніби-то вони переслідують виключно екстремістів і терористів, а тих, щодо кого звинувачення не підтверджуються, звільняють. Насправді звільнення заслуговують всі ці вісім чоловіків.
Член Ради правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс нагадує, чому ця організація вважає кримчан, засуджених Росією за тероризм, політв'язнями.
Ми вважаємо політв'язнями всіх тих, кого Росія звинувачує в причетності до «Хізб ут-Тахрір». А стосовно Криму це подвійно незаконноСергій Давідіс
– Ми вважаємо політв'язнями всіх тих, кого Росія звинувачує в причетності до «Хізб ут-Тахрір». Просто тому що твердження про те, що ця організація є терористичною, ні на чому не засновані. Всі вироки посилаються на рішення Верховного суду Росії від 2003 року, яке оголосило «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією. Оскільки це рішення необґрунтоване і незаконне, відповідно, є незаконними і вироки. А стосовно Криму це подвійно незаконно, тому що на території півострова неправомірно застосовувати російське законодавство, водночас в Україні «Хізб ут-Тахрір» діє легально. Плюс до всього Росія всупереч Женевським конвенціям вивозить людей із території Криму, що теж заборонено. Все це в сукупності дає достатні підстави вважати цих людей політв'язнями.
Сергій Давідіс наголошує, що в випадку з другою бахчисарайською «справою Хізб ут-Тахрір» ситуацію погіршує те, що більшість її фігурантів були активістами громадянського об'єднання «Кримська солідарність».
Це не просто переслідування мусульман і кримських татар, а саме переслідування громадянської активності людейСергій Давідіс
– Тобто це не просто переслідування мусульман і кримських татар, а саме переслідування громадянської активності людей – їхньої громадянської та релігійної самосвідомості. Що стосується виправдувального вироку, це дійсно вперше. Раніше щось подібне відбувалося хіба на етапі слідства, коли один із підозрюваних погоджувався визнати провину і дати свідчення на інших фігурантів. Зазвичай це закулісний процес. Звісно, можна тільки вітати те, що одного з невинних людей відпустили, але говорити, що це якийсь індикатор змін у тактиці держави щодо кримських татар і «Хізб ут-Тахрір», підстав немає. З кожним роком середній термін, який призначають як покарання за цими справами, збільшується. На жаль, тепер це стандартна нелюдська практика, нічим не обґрунтована.
Міністерство закордонних справ України від 16 вересня закликало міжнародну спільноту відреагувати на рішення російського суду щодо другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір», посиливши тиск на Росію, в тому числі шляхом запровадження санкцій.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
