Доступність посилання

ТОП новини

Кримчан напоять дешевою водою з моря?


Підконтрольний Росії «глава» Криму Сергій Аксьонов. Фотоколаж

Чи здатна технологія опріснення розв'язати проблему води у Криму? І чи може опріснення обходитися півострову дешевше, ніж Ізраїлю – лідеру в цій галузі?

Кримчан напоять дешевою водою з моря? (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:09:39 0:00

Кримчанин Олексій Перельмутер вже понад 20 років живе в Ізраїлі, в прибережному місті Ашдод. Саме тут побудували п’ятий, поки що останній в країні, опріснювальний завод. Така вода вдвічі дешевша за природну прісну.

Це економія в півтора-два рази
Олексій Перельмутер

«Я так вважаю, що це економія в півтора-два рази в порівнянні з тим, якби брали воду для всієї країни з природних прісних джерел. Тобто у нас з прісних джерел, виходить, тільки озеро, яке на всіх картах написане як Галілейське море, називається Кінерет та артезіанські свердловини», – розповідає Олексій Перельмутер.

Олексій Перельмутер, житель міста Ашдод
Олексій Перельмутер, житель міста Ашдод

Перша опріснювальна установка в Ізраїлі була збудована в місті Ашкелон у 2005 році, коштувала 250 мільйонів доларів і виробляла на той момент 100 мільйонів кубометрів прісної води на рік. Саме тоді стався черговий прорив в Ізраїлі в сфері опріснюваних технологій – змогли знизити вартість опріснення, розповідає професор, голова хімічної інженерної програми Ізраїльського технологічного інституту (Техніон) Рафаель Семіат. Він вже понад 40 років досліджує водні технології в Ізраїльському технологічному інституті.

Збудували опріснювальну установку, і вона стала великим сюрпризом
Рафаель Семіат

«В Ашкелоні збудували опріснювальну установку, і вона стала великим сюрпризом для тих, хто ухвалює рішення. Тому що з’ясували – собівартість води складе менше ніж пів долара за кубометр, тоді це було 47 центів за кубометр. Зараз навіть менше, бо ми накопичили певний досвід. Зараз ми маємо 600 - 650 мільйонів кубометрів опрісненої води на рік, що забезпечує більше ніж 80 відсотків споживання», – каже Рафаель Семіат.

Рафаель Семіат, профессор, голова хімічної інженерної програми Ізраїльського технологічного інституту (Техніон)
Рафаель Семіат, профессор, голова хімічної інженерної програми Ізраїльського технологічного інституту (Техніон)

Професор Семіат називає собівартість, Олексій Перельмутер за воду платить більше. За кубометр – трохи більше ніж 7 шекелів, це 2 долари, менше 60 гривень. За цим тарифом оплачуються три з половиною кубометрів води на людину в місяць. За кожен додатковий кубометр платять майже вдвічі дорожче. В тарифі закладено підтримку та модернізацію Загальноізраїльського водогону.

«Опріснена вода, навіть з урахуванням того, що на її опріснення витрачається досить серйозна сума, вона набагато дешевше в нашому регіоні, ніж та вода, яка видобувається з артезіанських свердловин та з єдиного прісного джерела у нас. У будь-якому випадку, це дешевше», – вважає Олексій Перельмутер.

Ізраїль – лідер у світі з опріснювальних технологій, їх тут розробляють вже півстоліття. Використовують метод під назвою «зворотний осмос» – це коли воду пропускають крізь спеціальні фільтруючі мембрани під високим тиском.

Метод зворотного осмосу, графіка
Метод зворотного осмосу, графіка

Опріснена вода тече з кранів ізраїльтян, її можна пити. Така вода у Криму може коштувати навіть дешевше, ніж в Ізраїлі, впевнений професор Рафаель Семіат.

Ви можете за допомогою цільової установки виробляти вдвічі більше води
Рафаель Семіат

«Вміст солі в Середземному морі – близько 3,8 відсотка, вміст солі в Чорному морі – менше ніж 2 відсотків. І вартість опріснення залежить від кількості солі, яку ми маємо. Отже, насправді ви можете за допомогою цільової установки виробляти вдвічі більше води за ту саму кількість енергії, яку ми використовуємо на Середземному морі. Тож це на вашу користь», – каже Рафаель Семіат.

Розсол тече в Середземне море після проходження через опріснювальну установку в прибережному місті Хадера, 16 травня 2010 року
Розсол тече в Середземне море після проходження через опріснювальну установку в прибережному місті Хадера, 16 травня 2010 року

В Ізраїлі не можна мати приватні колодязі чи бурити власні свердловини – аби не завдати шкоди підземним запасам.

«Як ви знаєте, ми тривалий час контролювали Сектор Гази. І закон там був точно такий, як і у нас – не дозволялося людям робити свої колодязі. Коли ми покинули смугу Сектора Гази і віддали її палестинцям, там почали рити колодязі. Мені сказали, що протягом перших двох місяців копали колодязі, і пізніше їхня кількість сягнула приблизно 202 000 колодязів на такій невеликій території, як Смуга Гази. Що ж вони зробили? Повністю знищили підземний водоносний шар. І тепер у них немає джерела доброякісної води», – розповідає професор Семіат.

Палестинці наповнюють водою пляшки та ємності в штаб-квартирі Агентства ООН з питань допомоги біженцям та виконання робіт (UNRWA) у таборі біженців Хан Юніс на півдні Сектора Гази, 27 жовтня 2009 року
Палестинці наповнюють водою пляшки та ємності в штаб-квартирі Агентства ООН з питань допомоги біженцям та виконання робіт (UNRWA) у таборі біженців Хан Юніс на півдні Сектора Гази, 27 жовтня 2009 року

Саме такого сценарію побоюються і кримські чиновники. Про що заговорили вже відкрито. Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов заявляв про це 12 жовтня 2020 року на нараді з питань водопостачання Сімферополя, Бахчисарайського та Сімферопольського районів.

Будемо мати такі наслідки, що залишимося без сільського господарства, взагалі без нічого
Сергій Аксенов

«Використання в таких обсягах підземних вод загрожує наслідками. Ніхто не знає, чим все це може закінчитися. Тому, на наш погляд, ну, і тут все питання відпрацьовані, єдиний вихід – це опріснення. Всі розмови про те, що повно води, там, під землею, колеги, все закінчується рано чи пізно. Якщо ця вода буде коли-небудь морською витіснена, потім будемо мати такі наслідки, що залишимося без сільського господарства, взагалі без нічого», – заявив Сергій Аксенов.

Сергій Аксенов
Сергій Аксенов

В Ізраїлі всі водні ресурси належать державі. Це – стратегічні природні запаси. У системі водоводу майже немає втрат, а стічні води повторно використовуються. Для сантехніки запроваджені стандарти економії, в пральних машинах не можна використовувати деякі хімікати.

«Краще стала не тільки якість води, але й якість стічних вод, що ми маємо зараз з точки зору вмісту солі. І ми переробляємо стічні води, щоб подати їх для зрошення фермерам», – ділиться спостереженнями професор Семіат.

Ізраїльський хлопець плаває у природному басейні з джерельною водою, щоб охолодитись у літній день біля околиць Єрусалиму, 13 липня 2017 року
Ізраїльський хлопець плаває у природному басейні з джерельною водою, щоб охолодитись у літній день біля околиць Єрусалиму, 13 липня 2017 року

Криму теж потрібно змінити ставлення до водних ресурсів, вважає фахівець геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку, кримчанин Сергій Гапон.

Новий уклад водокористування
Сергій Гапон

«Абсолютно новий уклад використання води. Така вода буде технологічно досить дорога, для використання такої води повинні бути зведені нові гідротехнічні споруди, це абсолютно новий уклад водокористування, абсолютно новий підхід населення повинен бути до використання цієї води. І тут поведінковий аспект теж дуже важливий», – каже Сергій Гапон.

Сергій Гапон
Сергій Гапон

Ми запитали кримчан, як вони ставляться до ідеї опріснення води з Чорного моря.

«Ви на підводному човні служили, ви знаєте що таке пити опріснену воду? Це означає посаджені нирки, зіпсовані зуби. У мене негативне ставлення до цієї проблеми», – каже мешканка Феодосії.

Жителька Феодосії
Жителька Феодосії

«Необхідно, хоча б для технічних потреб Криму. Чому? Тому що агропромисловість Криму, вважайте, загинається. Незважаючи на високу ціну води, все одно це окупиться», – вважає житель Сімферополя.

Житель Сімферополя
Житель Сімферополя

«Я вважаю, що опріснювачі – там, де курортні міста, які біля моря – давно треба було робити», – зазначає житель Феодосії.

Житель Феодосії
Житель Феодосії

«Думаю, що опріснення води, якщо це вирішить проблему в Криму з водою, то це необхідно. Якщо є інший вихід, то, звичайно ж, потрібно вибирати той вихід, який дешевше і більш, так би мовити, допустимий», – вважає ще один опитаний сімферополець.

Житель Сімферополя
Житель Сімферополя

Московські чиновники, тим часом повідомили, що заводи з опріснення - це поки запасний варіант, на крайній випадок. Про це за підсумками візиту до Криму наприкінці жовтня заявляв російський віцепрем'єр-міністр Марат Хуснуллін.

Не хочеться ризикувати на чомусь новому
Марат Хуснуллін

«В країні такого обсягу опріснювальних установок поки не працює. І завжди, звичайно, коли щось нове, завжди викликає певні ризики. Ну, не хочеться ризикувати на чомусь новому. Це раз. Друге – вона має досить високу вартість», – заявив віцепрем'єр уряду Росії Марат Хуснуллін.

Марат Хуснуллін
Марат Хуснуллін

Фахівець геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон вважає, що таку позицію Росія займатиме й надалі. І поки лише буритимуть нові свердловини.

Свердловини вирішать проблему зовсім на невеликий період
Сергій Гапон

«Я думаю, що найближчим часом буде робитися ставка на нові свердловини. Це, звичайно ж, шлях в нікуди. Свердловини вирішать проблему зовсім на невеликий період часу, це період, який обчислюється в місяцях, в деяких випадках – це роки. Свердловини будуть регулярно себе вичерпувати, свердловин буде ставати все менше і менше. Нові свердловини проблему ніяким чином на довгу перспективу не вирішать», – вважає Сергій Гапон.

Буріння свердловини у селі Віліно Бахчисарайського району, Крим, 16 жовтня 2020
Буріння свердловини у селі Віліно Бахчисарайського району, Крим, 16 жовтня 2020

Російський віцепрем’єр Хуснуллін зізнається, що Москва керується ще радянськими даними про підземні запаси води в Криму. Нові цифри обіцяють назвати наприкінці року, коли закінчать бурити нові свердловини для потреб Сімферополя. Тоді й вирішуватимуть, чи будувати перший обіцяний опріснювальний завод у селищі Миколаївка Сімферопольського району.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

XS
SM
MD
LG