Щонайменше п'ять водосховищ Криму близькі до позначки «мертвий обсяг», ‒ про це 15 грудня повідомили в підконтрольному Кремлю Міністерстві житлово-комунального господарства Криму. З середини місяця графіки подачі води запровадили в Ялті, в Алушті обмеження очікуються після новорічних свят.
Голова підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов повідомив, що для потреб Великої Ялти воду забиратимуть із місцевих струмків і водоспадів. За його словами, Сімферополь, де графіки запроваджені з початку осені, вже здебільшого переведений на постачання води з підземних джерел, а забирання з водосховищ мінімізоване. У цій ситуації російська влада Криму анонсує буріння нових свердловин, а в довготривалій перспективі ‒ будівництво опріснювальних заводів в усьому Криму. Про зимову посуху на півострові та способи її подолання йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Під час великої пресконференції 17 грудня президент Росії Володимир Путін запевнив, що в Криму багато ще не використаних запасів води:
«Судячи з усього, власних запасів хорошої прісної води в Криму достатньо. Просто цим і за радянських часів, а тим більше за часів, коли Крим входив до складу України, не займалися. Зараз ці роботи ведуться широко, одним з напрямків було опріснення. Але думаю, що це точково тільки можна зробити, тому що опріснення ‒ це досить дороге задоволення, це може лягти в тариф для водопостачання. Загалом керівники регіонів вважають, що для широкого застосування це буде неефективно. Є ще для Криму, можливо, одна новація. Фахівці говорять про те, що в прилеглих до Криму акваторіях Азовського моря, під Азовським морем, можуть бути дуже великі запаси хорошої прісної води».
Спеціаліст геоінформаційних систем Світового центру даних із геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон розповів Крим.Реалії, що, судячи за супутниковими знімками, посуха на півострові тільки посилюється.
Раніше можна було перекидати воду з інших водойм, але зараз проблеми в усьому Криму. Якщо води не вистачає на Південному узбережжі, значить, в будь-якій частині півострова її не вистачаєСергій Гапон
– В останній місяць далеко не кожен день можна було спостерігати ситуацію з водосховищами через хмарний покрив. Якщо порівнювати кінець листопада з серединою грудня, то на всіх водосховищах видно, що рівень води продовжує знижуватися. Атмосферних опадів недостатньо, щоб змінити тенденцію. Навіть у гірських водосховищах поповнення немає. Були надії, що взимку рівень води якщо не виросте, то хоча б його падіння дуже сповільниться, але нічого подібного ми не спостерігаємо. У великих водосховищах з'являються острівці вже безпосередньо біля дамб ‒ а там рівень води зазвичай найглибший. Щодо спроб постачати Ялту та околиці з гірських джерел, ситуативно вони можуть допомогти вирішити проблему, але обсяг води в них досить невеликий. Словом, лише невелика кількість населення може користуватися гірськими джерелами.
Сергій Гапон зазначає, що в Кримських горах зазвичай випадає найбільша кількість опадів, і прилеглі регіони майже ніколи не потерпають через нестачу вологи.
‒ Нечасто трапляється така посуха на Південному узбережжі. Ситуація загрозлива ‒ воду, в принципі, брати нізвідки. Якщо місцевих водосховищ перестане вистачати, то кримчанам доведеться покладатися тільки на джерела і в результаті залучати якісь екстрені можливості. Раніше можна було перекидати воду з інших водойм, але зараз проблеми в усьому Криму. Якщо води не вистачає на Південному узбережжі, значить, в будь-якій частині півострова її не вистачає. Не відчувають вододефіциту лише невеликі населені пункти, а ось великі міста вже мають проблеми. Що до слів Володимира Путіна про якісь запаси прісної води під Азовським морем, це схоже на недостатню поінформованість. Я б сказав, це щось із галузі фантастики. На мій погляд, російська влада продовжить робити наголос на опріснювальні станції та на пошуку нових свердловин.
Виконавча директорка громадської організації «Екодія» Наталія Гозак пояснює, як кримська посуха вписується у світові тенденції.
В Україні посухи характерні для півдня, східних територій і, звісно, Криму...Посухи на цих територіях є тенденцію, і чим далі, тим інтенсивніші посухи будутьНаталія Гозак
– Дійсно, зараз відбувається глобальний процес зміни клімату, середньорічна температура зростає в усьому світі. Це тягне за собою низку наслідків, один із яких ‒ зміна схеми опадів, їхній тимчасовий та територіальний перерозподіл. Причому ці наслідки ‒ не питання майбутнього, їх видно вже зараз. В Україні посухи характерні для півдня, східних територій і, звісно, Криму. З іншого боку, в Івано-Франківській та сусідніх областях відбуваються повені. Глобальне випаровування збільшується, тобто доступної вологи загалом більше, але в причорноморських регіонах її, навпаки, менше. Посухи на цих територіях є тенденцію, і чим далі, тим інтенсивніші посухи будуть. Опади перерозподіляються у часі: за короткий період їх може випасти дуже багато, а в решту часу їх майже немає.
Наталія Гозак робить прогнози, якщо всі країни світу не скоротять викиди парникових газів, то вже до кінця 21-го століття глобальна температура може піднятися на 3,5 градуса ‒ і це загрожує катастрофічними наслідками.
У найближчій перспективі ‒ упродовж наступних шести місяців ‒ з опадами в Криму будуть великі труднощі, ‒ про це на початку грудня в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла завідувачка відділу кліматичних досліджень та довготривалих прогнозів погоди метеорологічного Науково-дослідного інституту Національної академії наук України Вазіра Мартазінова.
«І в Криму, і в Україні в цілому опадів стало дуже мало. Тільки в окремі дні йдуть екстремальні дощі, але вони загальну картину не змінюють. За нашою моделлю, яка вже показала свою надійність, ми можемо прогнозувати, що у грудні опади на території Криму очікувати варто. Щоправда, вони йтимуть у вигляді дощу та мокрого снігу, тобто в горах не залишаться, тому розраховувати на них поки не має сенсу. У січні опадів може бути навіть нижче за норму, у лютому ‒ в межах норми. Весна теж не рятує: у березні опадів буде менше, ніж зазвичай, а квітень став дуже сухим, розраховувати на нього не варто. Травень має бути з опадами, але це проблему не вирішить. Такий сучасний стан клімату Криму, і не можна очікувати, що погода буде вологішою. Ми йдемо до посухи».
Такий сучасний стан клімату Криму, і не можна очікувати, що погода буде вологішою. Ми йдемо до посухиВазіра Мартазінова
На думку Вазіри Мартазінової, щоб пом'якшити ефект від посухи, необхідно максимально точно прогнозувати опади і вживати заходів для збереження цієї води. Тим часом «РИА Новости Крым» повідомляють, що за запитом Міністерства сільського господарства Росії два спеціальні літаки Ан-30 із Воронежа стимулюватимуть снігопади на Ставропіллі та в Криму. Планується, що літаки прилетять на півострів вже в січні. Наприкінці вересня кримські ЗМІ писали про два польоти літака-лабораторії Росгідромету поблизу Сімферополя.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
