На початку червня Володимир Зеленський вніс на розгляд парламенту так званий законопроект про олігархів. Документ називається «проєкт закону про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». Відтак, навіть з назви проєкту випливає, що президент сприймає олігархів як загрозу і хоче обмежити їхній вплив.
У «Слузі народу» сподіваються розглянути документ у першому читанні ще до початку літніх канікул парламенту, розповів голова президентської партії Олександр Корнієнко. Проте, зважаючи на риторику нардепів та їхню критику президентського закону, швидко не буде.
По-перше, депутати від опозиційних фракцій подали три альтернативні законопроекти і за процедурою, перш ніж виносити на голосування президентський проєкт, парламентські комітети мають розглянути альтернативні пропозиції. По-друге, навіть якщо закон про олігархів вносить президент, це зовсім не означає, що президентська монобільшість дасть необхідну кількість голосів, зокрема і через власну залежність від олігархів.
Допоки законопроєкт про олігархів чекає на свій зірковий час, варто згадати, хто з нардепів та як саме відстоює інтереси самих олігархів.
Так історично склалося, що українські олігархи мають вплив на значну частину народних депутатів. І хоча, як одні, так і інші цей зв’язок заперечують, існує низка опосередкованих доказів того, що деякі народні обранці працюють в інтересах олігархів: пишуть і голосують за вигідні для олігархів закони, не голосують за невигідні для олігархів закони, подають величезну кількість правок до тих законів, що йдуть у розріз з інтересами олігархів.
«У парламенті таких називають «людина з господарем», – якось, на диво влучно, зазначив народний депутат-«слуга» Микола Тищенко.
Один з останніх та яскравих прикладів того, як нардепи можуть лобіювати інтереси олігарха, країна спостерігала у квітні торік, коли Верховна Рада ухвалювала так званий законопроєкт про банки. В народі він отримав назву «антиколомойський». Мета закону полягала в тому, щоб унеможливити повернення банків їхнім власникам після націоналізації. Перед другим читанням народні депутати подали 16 тисяч правок, чим суттєво уповільнили процес розгляду документа.
Найбільше правок було від Антона Полякова та Віктора Бондаря з депутатської групи «За майбутнє» та від «слуг» – Дмитра Чорного, Ольги Василевської-Смаглюк, Олега Дунди, Сергія Демченка, Олександра Дубінського. І хоч самі депутати це заперечують, проте опосередковано усі вони пов’язані з олігархом Ігорем Коломойським, який неодноразово заявляв, що націоналізація «Приватбанку» була несправедливою і, вочевидь, прагнув повернути собі контроль над банком.
Орбіта Коломойського
За результатами голосувань та риторикою депутатів можна чітко простежити, що одна частина депутатів з орбіти Коломойского розпорошена по «Слузі народу»: це колишні співробітники телеканалу «1+1», екс-менеджери «Приватбанку», люди з орбіти Святослава Олійника – соратника Коломойського та його заступника у часи керування Дніпропетровською ОДА.
Інша частина нардепів, які є наближеними до олігарха – це члени депутатської групи партії «За майбутнє», яку очолює давній бізнеспартнер і друг Коломойського – Ігор Палиця. Він, буквально, прописався гостем ток-шоу «Право на владу», що виходить на телеканалі «1+1».
Ба більше, низка народних депутаиів від «Слуги народу» та «За майбутнє» розмістили свої громадські приймальні в бізнес-центрі «Міленіум», що через офшорні компанії пов’язаний з Ігорем Коломойським, з'ясували журналісти. Щоправда сам олігарх вважає, що це просто збіг.
Тим не менш, уявити, що всі ці нардепи голосуватимуть за закон, що послабить вплив Ігоря Коломойського на політику та медіа, поки що складно. До прикладу, народний депутат, наближений до Коломойського, Олександр Дубінський вже заявив, що йому законопроект Зеленського нагадує таврування євреїв нацистами.
Загалом в інтересах Ігоря Коломойського у Верховній Раді працює близько сімдесяти нардепів. До такого висновку на початку року дійшли журналісти видання «BIHUS info», проаналізувавши активність народних обранців.
Інтереси Ахметова
За результатами того ж аналізу журналістів «BIHUS info», майже 100 нардепів Верховної Ради працюють в інтересах іншого олігарха – Ріната Ахметова.
Безпосередньо у «Слузі народу» в інтересах Ахметова найактивніше працює так звана «група Павлюка», яка налічує близько сорока нардепів і яку координує чернівецький бізнесмен Ілля Павлюк.
Під час президентських виборів Павлюк займався координацією та фінансуванням регіональних представників «Зе!команди». А під час парламентських виборів йому вдалося завести до Верховної Ради чимало своїх людей.
За даними видання «Українська правда», особисто Зеленський викликав на килим депутатів з «групи Павлюка» та застерігав їх від роботи на Ахметова, але за інформацією журналістів, ці депутати і досі працюють в інтересах олігарха.
Зокрема, «група Павлюка» не дала голосів за призначення Юрія Вітренка на пост міністра енергетики та провалила голосування законопроекту, що передбачає зменшення промислових викидів у повітря – документ, що, у першу чергу першу був невигідний підприємствам Ахметова, оскільки вони, за даними Міндовкілля, – у переліку найбільших забруднювачів України.
Крім низки «слуг народу» до орбіти Ахметова журналісти відносять і народних депутатів «Батьківщина». Так соратники Юлії Тимошенко спільно з депутаткою-«слугою» Людмилою Буймістер об’єдналися і роблять усе можливе аби перезавантажити Нацкомісію з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЄ): нардепи збирали прес-конференції, створювали слідчі комісії, зверталися до Конституційного суду.
Енергетика – сфера інтересів Ріната Ахметова. Олігарху вигідно аби за ремонт електромереж сплачували споживачі, а не самі обленерго (так званий RAB-тариф). НКРЄ цю плату, зрештою, встановила, але тариф не задовольнив оточення олігарха. Після цього депутати почали вимагати звільнення керівництва комісії, говориться у розслідуванні «BIHUS info»
Депутатка Людмила Буймістер регулярно наполягала на встановленні RAB-тарифу у соцмережах та в ефірах телеканалів Ріната Ахметова. Згідно з біографією самої Буймістер, до політики вона тісно співпрацювала з Сергієм Тарутою – нардепом від «Батьківщина» та давнім бізнес-партнером Ріната Ахметова. Хоча сама депутатка зв'язок з олігархом заперечує.
Чи готові усі ці нардепи голосувати за закон, який обмежить вплив Ріната Ахметова? До прикладу, та ж сама Людмила Буймістер, яка належить до пропрезидентської фракції, вже почала критикувати президентський законопроєкт, мовляв гаранта цим документом підставляють.
Щодо «Батьківщини», то очільниця політсили Юлія Тимошенко заявила, що президентський закон про олігархів ніяк не вплине на самих олігархів, а тому, мовляв, немає сенсу його ухвалювати.
На Ахметова також орієнтуються низка позафракційних депутатів, включно з нардепом та бізнеспартнером олігарха – Вадимом Новінським, який і сам може опинитися у реєстрі олігархів. Новинський вже заявив, що законопроєкт президента є шкідливим і не відповідає Конституції.
Вплив Пінчука
Ще один український олігарх Віктор Пінчук також має у парламенті десятки лояльних до себе депутатів. Вони розпорошені у різних групах та фракціях і, здавалося б, є опозиційними один до одного. Але взаємна критика у сесійній залі не завадила усім їм вирушити у швейцарський Давос у 2020 році на запрошення «Фонду Віктора Пінчука». Серед запрошених – представники «Слуги народу», «Голосу», «Батьківщини» і «Європейської солідарності». У Давосі на гроші олігарха народні обранці з України проживали, харчувалися та відвідували різні заходи.
Чи наважаться, приміром, ці нардепи голосувати за обмеження впливу Віктора Пінчука? Самі вони, перебуваючи у Давосі зазначали, що не зобов'язані віддячувати олігархові за такі подорожі.
Проте, пізніше журналісти програми Схеми проаналізували список депутатів, запрошених у Швейцарію і виявили, що частина із них голосують «за» або реєструють законопроєкти, які вигідні компаніям Віктора Пінчука.
Соратники Фірташа
Дмитро Фірташ – український олігарх, який наразі перебуває в Австрії, де очікує екстрадиції до США. Фірташ хоч і втратив бувалий політичний вплив в Україні, проте, у Верховній Раді залишається низка його бізнес-партнерів та соратників. Зокрема, нардепи Сергій Льовочкін та Григорій Суркіс з фракції «Опозиційна платформа – За життя», які також ризикують опинитися в реєстрі олігархів. Малоймовірно, що всі вони підтримають закон про олігархів авторства президента Зеленського.
Вже очевидно, що за законопроєкт Зеленського не голосуватиме і «Європейська Солідарність». По-перше, лідер політсили Петро Порошенко сам ризикує потрапити до реєстру олігархів. А, по-друге, у фракції вже розкритикували документ президента і заявили, що він спрямований, винятково, проти Петра Порошенка і «справжніх олігархів не обмежує».
Спікер парламенту Дмитро Разумков припустив, що ухвалення закону про олігархів забезпечить «більш правильні та прозорі правила гри з представниками великого бізнесу». На думку Разумкова, у першому читанні законопроєкт президента отримає підтримку, а в другому чиитанні народні депутати, в тому числі і сам Разумков матимуть до документу пропозиції.
Для ухвалення відповідного рішення у Верховній Раді потрібно 226 голосів народних депутататів. Щодо законопроєкту про олігархів, то головна інтрига наразі полягає в тому, де та на яких умовах Володимир Зеленський збиратиме ці голоси. Адже навіть у фракці «слуг народу» десятки народних обранців публічно та непублічно відстоюють інтереси самих олігархів.
