Кримське питання: яке населення та як саме переписуватиме Росія в Криму

У Росії готуються до перепису населення. Перепис відбудеться з 15 жовтня до 14 листопада, збір відомостей про жителів торкнеться і Криму. Жителів півострова росіяни вже переписували у 2014 році, тоді в Криму була відзначена істотна зміна національного складу. Зокрема, у порівнянні з результатами всеукраїнського перепису населення 2001 року на півострові істотно зменшилася кількість українців і кримських татар.

Для чого Росія проводить перепис населення ‒ зокрема в анексованому Криму? Наскільки можна буде довіряти результатам цього перепису? Як зміниться національний склад, показаний російськими чиновниками в Криму, та на що це вплине?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорив ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: російський юрист-міжнародник, експерт Дому вільної Росії в Києві Володимир Жбанков; експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов; юристка регіонального центру прав людини Катерина Рашевська; голова Кримськотатарського ресурсного центру член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв; кримський історик і політолог Андрій Іванець.

За російським законодавством громадян переписують кожні 10 років, минулого разу перепис відбувся у 2010 році, у 2020 році його скасували через епідемію коронавірусу. Хоча пандемія не закінчилася, російське керівництво вирішило проведення перепису більше не відкладати. Цього року переписуватимуть росіян як класичним методом ‒ з обходом квартир і заповненням опитувальних листів, так і за допомогою російського офіційного інтернет-порталу держпослуги.

В анексований Крим продовжують переселятися люди із сусідньої Росії, тепер навіть місцеві чиновники не можуть сказати точну кількість населення міст півострова. Про це в інтерв'ю кримському виданню ForPost розповів начальник Управління російської поліції Севастополя Павло Гіщенко.

«Скільки в Севастополі живе людей ми не знаємо й чекаємо цього перепису як манни небесної. Від розуміння кількості жителів залежатимуть установи соціальної сфери, школи, садочки, ясла. Від того, як мине перепис залежить, куди далі місто рухатиметься», ‒ сказав Павло Гіщенко.

«Севастополь за притоком населення ‒ місто, яке найбільш динамічно зростає», ‒ додав керівник російської поліції Севастополя. Павло Гіщенко для порівняння навів приклад двох міст сусідньої Росії ‒ Ростова-на-Дону та Волгограда, де, за його інформацією, кількісний склад населення не змінюється десятиліттями. Інша справа ‒ анексований Севастополь. Наприклад, кожного тижня тільки в поліцію туди приїжджають десятки претендентів із сусідньої Росії.

«Щосуботи прибуває приблизно 30 осіб із сусідніх регіонів, ми відчуваємо цей приплив. А коли наблизились вибори, ми стали рахувати, скільки в нас особового складу не має прописки тут. І ось 34% особового складу виявилися без прописки, й це тільки в моєму маленькому гарнізоні», ‒ каже начальник УМВС Росії в Севастополі.

Якщо вірити російській статистиці, на початку 2021 року в анексованому Севастополі проживали майже 510 тисяч осіб, а роком раніше ‒ на 60 тисяч осіб менше.

Наскільки можуть бути правдивими відомості перепису в Криму, в ефірі Радіо Крим.Реалії пояснює російський юрист-міжнародник, експерт «Дому вільної Росії» Володимир Жбанков.

‒ До переписувачів ставляться, як до агентів держави, й люди можуть уникати перепису або ж дати відповідь на запитання таким чином, як очікує держава.

Що стосується електронного перепису, є сумніви, незрозуміла мотивація для учасників перепису, чим вона цікава та чому потрібно піти на цей портал держпослуг і надати свої відомості. Окрім того, я думаю, є велика кількість можливостей продати відомості про громадян декілька разів. У першу чергу, такі відомості цікаві людям, які займаються рекламою, PR. По-друге, для регіональних політтехнологів.

За словами керівниці російської служби статистики в Криму та Севастополі Ольги Балдіної, перепис 2021 року відбудеться у трьох форматах, а громадяни зможуть зберегти анонімність.

«Уточнюється питання кількості самозайнятих, питання про те, якими мовами говорить наше населення, і можна вказати декілька мов, питання змішаних сімей. Будуть уточнювальні запитання про рівень освіти, запитають, де розташована ваша основна робота й останнє запитання ‒ доступність інтернету й мобільного зв'язку», ‒ розповіла на пресконференції в міжнародному мультимедійному пресцентрі МИА «Россия сегодня» в Сімферополі керівниця служби державної статистики в анексованому Криму та Севастополі Ольга Балдіна.

Ще одне важливе нововведення, яке буде присутнє в російському переписі населення 2021 року, ‒ учасники перепису зможуть вказати декілька національних приналежностей та декілька рідних мов.

«На пряме запитання про національність людина може відповісти в першу чергу ‒ росіянин, оскільки мама росіянка й у другу чергу назвати ‒ болгарин, адже батько болгарин. Але відносити ми будемо за першим записом, така класифікація. А навіщо питають інше? Таким чином вивчаються змішані шлюби, й це інформація для національних програм», ‒ каже Балдіна.

Результати перепису можуть використовуватися для програм роботи з населенням і для тиску на населення, про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.

‒ На підставі зібраних відомостей може бути організоване переслідування населення, наприклад, людину можуть зарахувати до іноземних агентів, якщо вона не вказала джерело прибутку або вказала іноземну організацію. Переслідувати за національною ознакою, наприклад, якщо людина вказала, що вона ‒ українець, треба з'ясовувати, чому вона так думає, живучи в Криму.

Стаття 39 Женевської конвенції забороняє переміщення громадян з/на окуповану територію. Цікаво, що заборонене як пряме, так і непряме переміщення. Пряме ‒ це, наприклад, депортація, непряме ‒ створення нестерпних умов існування, переслідування мусульман, українців, у результаті чого людям доводиться залишати територію. За офіційними відомостями вже близько 250 тисяч осіб приїхали до Криму та Севастополя після початку окупації, перереєструвалися на новому місці.

Юристка регіонального центру прав людини Катерина Рашевська в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначає, що Росія в Криму формує два потоки переселення.

– Перший – вимушені переселенці, які залишають Крим, другі – колонізатори з Росії, які, порушуючи гуманітарне право, переміщаються на територію окупованого півострова, таке переміщення підтримується Росією і має дві форми: пряме і непряме переміщення. Пряме переміщення – це, коли Росія підтримує переїзд державних службовців, щоб управляти окупованою територією, непряме – поширення на окупованій території федеральних російських програм, у рамках яких дається фінансова підтримка, щоб формувати потік тих, хто переїжджає.

Росія має зобов'язання в рамках міжнародного гуманітарного права заборонити цивільному населенню переїзд на окуповану територію, але робить навпаки – підтримує потік переміщення. Проблема в тому, що Росія не вважає свої дії окупацією.

За нашими даними, в Криму проживає від 500 до 800 тисяч колонізаторів, і це вагомий вплив на демографічну ситуацію на півострові й несе великі ризики для деокупації та реінтеграції півострова.

За даними української перепису населення в 2001 році, на території Криму було 1 450 394 етнічних росіян, 576 647 українців і 245 291 кримських татар. У жовтні 2014 року – після російської анексії в Криму нарахували 1 492 078 росіян, 344 515 українців і 232 340 кримських татар. Тобто кількість українців скоротилася з майже 24 до 15 відсотків.

Кримський історик і політолог Андрій Іванець в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначає, що дані всеросійського перепису можуть піддаватися сумніву і наводить тому приклад.

‒ Не можна повністю довіряти результатам перепису, і це ми бачили після перепису 2014 року, вийшло, що кількість українців у Криму за час перебування в Україні, зменшилася на 40%. Звичайно, в момент захоплення Криму та напередодні була розгорнута антиукраїнська програма, що вплинула на частину населення. Так частина людей вважала за краще приховувати свою ідентичність, щоб не мати проблем на тимчасово окупованій території. Цікавий момент: перепис був проведений у жовтні 2014 року, але за пів року в своїй кремлівській промові Путін сказав, що в Криму живе 350 тисяч українців. Тобто глава російської держави без будь-якого перепису визначив, що саме така кількість українців у Криму, а потім ці відомості раптом підтверджує перепис. Тому є підстави думати, що маніпуляції з цифрами були.

Можливість називати дві національності також розмиває поняття національної ідентичності й залишає поле для маніпуляцій.

Голова Кримськотатарського ресурсного центру член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв в ефірі Радіо Крим.Реалії нагадав, що у 2014 році Меджліс кримськотатарського народу закликав співвітчизників не брати участь у переписі.

‒ Тоді окупанти переписали інформацію з українських джерел ‒ відомості МВС, міграційної служби.

Перепис, звичайно, важливий, але є певне занепокоєння, щодо його проведення в Криму. По-перше, це можливість різних маніпуляцій, інтерпретацій. Демографи кажуть про те, що населення обирає свою національну приналежність залежно від країни, в якій вони перебувають, у цьому переписі можна буде очікувати такого явища, й кількість українців, кримських татар буде занижена.

Наше завдання ‒ інформувати міжнародну спільноту, вплинути на перепис ми не можемо, але закликаємо співвітчизників не брати участь, тоді відомості будуть не повними й неправильними.