Російська влада намагається налагодити логістичний маршрут з анексованим Кримом «сухопутним коридором» – через українські регіони, окуповані російською армією під час повномасштабного вторгнення в Україну. Цей напрямок активізувався після вибуху на Керченському мосту 8 жовтня. Фури з Росії до Криму і назад ганяють щодня. Але товари та поштові пересилки від цього лише дорожчають, а водії вантажівок скаржаться на кілометрові черги біля пунктів пропуску.
Маршрут «сухопутного коридору», створеного Росією для забезпечення Криму всім необхідним, було створено після часткової окупації російськими військами Херсонської, Запорізької та Донецької областей під час повномасштабного вторгнення в Україну.
Доставку вантажів здійснюють фурами з Криму через Чонгар, Мелітополь і Маріуполь до російського Таганрога Ростовської області. Але ця логістика принесла чимало проблем і Росії, і кримчанам.
«Очікування понад шість-сім годин»
Колони вантажівок у напрямку «сухопутного коридору» регулярно формують у Керчі та селі Столбове Джанкойського району. Вони проходять огляд на Чонгарі й далі прямують до Росії через пункт пропуску в Новооазовське Донецької області, роз'яснює російська влада Криму.
Але в умовах відсутності повноцінного руху Керченським мостом цей маршрут переповнений і не здатний оперативно доставляти вантажі.
«У нас черги на Чонгарі. Там почали підсипати додаткову смугу для стоянки вантажних машин. Черга велика. Ми готуємо пропозицію, щоб у Ростові пломбували всі вантажі, і щоби на в'їзд до Криму вони проходили без огляду. Інакше це забирає колосальний час», – заявив глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) на засіданні російського уряду Криму 31 жовтня.
Подвійні перевірки фур кримські чиновники пояснюють тим, що ті після першого огляду російськими службами їдуть майже 400 кілометрів без нагляду, тому їх перевіряють ще раз «з метою безпеки».
Відстань – 70 кілометрів плюс виходить. Водіям зайва витрата пальногоСергій Аксьонов
Сергій Аксьонов рекомендував водіям фур їхати до Росії через пропускний пункт в Армянську. Там, за його словами, немає черги, але доведеться зробити коло майже сотню кілометрів.
«Відстань – 70 кілометрів плюс виходить. Водіям зайва витрата пального. Проте це може бути краще, ніж очікування більше шести-семи годин (на пункті пропуску – КР) на сьогодні», – сказав Сергій Аксьонов.
Спецкор російської «Комсомольськой правды» Дмитро Стешин, який стверджує, що особисто проїхав «сухопутним коридором», пише про погану якість трас, відсутність мобільного зв'язку і дорожньої інфраструктури.
«Водії відмовляються їхати»
Загалом «сухопутним коридором» щодня проїжджають близько двох тисяч великовантажів, стверджує керівник російського «Центру підтримки перевізників і пасажирів Криму» Владислав Антонов.
«Черги на переправу сходять нанівець, водії активно обирають альтернативний маршрут. Для нас це ніби свято, коли до Криму і назад щодня приїжджають 1500-2000 машин», – заявив він кримським ЗМІ.
Перевірити цю інформацію в умовах окупації та воєнних дій неможливо. Підтверджень цих тверджень із інших джерел немає.
Оптимізм Владислава Антонова поділяють у Криму не всі. Через проблемну логістику через «сухопутний коридор» доставка вантажів значно подорожчала, що позначається на ціні товарів у магазинах.
Більшість водіїв відмовляються їхати або просять компенсаціюОльга Доброріз
«Вартість машини за маршрутом Краснодар-Сімферополь раніше обходилася в межах 50-70 тисяч рублів за безготівковим розрахунком. Зараз вартість такої ж машини з товаром коштує 150-200 тисяч рублів і за готівку. За таку саму суму машина проходить маршрутом через Маріуполь. Більшість водіїв відмовляються їхати або просять компенсацію, тому проблематично знайти машину, яка б привезла товар у магазини Криму. В такій ситуації збільшуються витрати компанії, і надалі збільшується собівартість привезеного товару», – зазначила голова комітету з питань економічної політики, промисловості та розвитку підприємництва російського парламенту Криму Оксана Доброріз.
Кримчани повідомляють на сторінці Сергія Аксьонова в соцмережі «Вконтакте», що на російських пунктах пропуску «скрізь побори», а через проблемну логістику значно подорожчала доставка з Росії.
Російська влада на ці заяви публічно не відреагувала.
Жителька Сімферополя Світлана Потапова на сторінці Сергія Аксьонова поцікавилася, «чому посилки «Пошти Росії» лежать на сортуванні в Сімферополі й не їдуть далі». Представник поштового оператора пояснив, що це пов'язано з логістикою і пообіцяв, що «посилки, що затрималися, скоро приїдуть у місце призначення».
«Логістика російського імперіалізму»
Ситуація після вибуху на Керченському мосту демонструє, що російська влада не може налагодити логістику в Криму навіть за допомогою двох складових: поромів і «сухопутного коридору», якого прагнули багато років, зазначають експерти, опитані Крим.Реалії.
Чи багато охочих гнати фури через зону бойових дій? Не дуже навіть за великі грошіПавло Лакійчук
«Чи багато охочих гнати фури через зону бойових дій? Не дуже навіть за великі гроші. На поромну переправу «Порт-Кавказ» – «Порт-Крим» надії мало – її пропускна спроможність і до банкрутства «Керченської поромної переправи» була невелика, а після багаторічного простою – мізерна. А попереду – зимові шторми у Керченській протоці... Цугцванг! Одна знайома нещодавно навела яскравий приклад – посилка з Москви до Сімферополя, яка ще влітку доставлялася буквально протягом доби, тепер у дорозі більше тижня», – зазначив Крим.Реалії керівник проектів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Усі проблеми «сухопутного коридору» пов'язані з тим, що Росія «думає не економікою, а війною», вважає експерт «Асоціації реінтеграції Криму», колишній представник президента України в АРК Борис Бабін.
Оскільки агресор думає не економікою, а війною, «раптом виявилося», що на новоокупованих територіях вантажівкам «важкуватоБорис Бабін
«Загалом уся логістика російського імперіалізму ґрунтується на залізничному сполученні, оскільки саме на рейках вони вибудовують власні військові перевезення. Оскільки ворог марив саме про залізницю, то після вибухів на Керченському мосту він почав вимушено і терміново відновлювати протиправний автомобільний коридор Таганрог-Маріуполь-Мелітополь-Джанкой. Але оскільки агресор думає не економікою, а війною, «раптом виявилося», що на новоокупованих територіях вантажівкам «важкувато». Там на багатьох ділянках немає дорожнього полотна, відсутній мобільний зв'язок, важко знайти паливо, ніхто не контролює безпеку руху, траси усіяні «блок-постами», на яких процвітає безлад, а в темний час доби ще й «діє» злочинна «комендантська година», – зазначив він Крим.Реалії.
Борис Бабін звертає увагу на те, що незважаючи на заяви Кремля про фейкову «анексію» окупованих регіонів України (її не визнає влада України та міжнародне співтовариство – КР) для вантажівок на маршруті «сухопутного коридору» діє митний контроль під Таганрогом і в Криму.
За ці перевезення, за словами експерта, «точиться жвава боротьба між кадировцями, донецькими терористами, мелітопольськими колаборантами, бандою Аксьонова та іншими охочими».
Перевірити цю інформацію в умовах воєнних дій в Україні неможливо.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
