Доступність посилання

ТОП новини

Ахтем Чийгоз: «Стратегія звільнення Криму – в посиленні України»


Ахтем Чийгоз

Яка стратегія у Меджлісу кримськотатарського народу щодо деокупації Криму? Наскільки важливо представникам кримськотатарського народу бути почутими в ООН та на інших міжнародних майданчиках? Про це в студії Радіо Крим.Реалії говоримо з заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтемом Чийгозом.

‒ 25 вересень 2018 року на 39 сесії Ради з прав людини ООН виступав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Наскільки важливо бути присутнім на таких міжнародних майданчиках?

‒ Цей майданчик ми використовуємо для того, щоб інформувати з перших вуст про справжній стан справ, що зараз відбувається в Криму. Ми моніторимо, постійно та безперервно, маємо найсвіжішу інформацію з усіх проблем. А також ми не дозволяємо на цих майданчиках спекулювати представникам окупаційної влади та державі, яка нас захопила.

‒ Раніше про недопуск на цю сесію повідомив заступник російського міністра освіти Криму Айдер Аблятіпов. За його словами, йому не видали швейцарську візу. А на самій сесії Ради з прав людини ООН він планував розповідати про «сучасний стан освіти кримськотатарською, українською та російською мовами в Криму».

Ми опустилися на рівень радянського періоду в місцях депортації, коли рідна мова вивчалася факультативно або в деяких школах лише в початкових класах

‒ Коли йдеться про таких ось негідників, пристосуванців, які увійшли в окупаційну владу, розраховувати на будь-яку об'єктивність суджень не доводиться. При ньому настільки погіршилася ситуація у сфері освіти рідною мовою, не тільки кримськотатарською, а й українською. Ми опустилися на рівень радянського періоду в місцях депортації, коли рідна мова вивчалася факультативно або в деяких школах лише в початкових класах. Українських шкіл (в Криму ‒ КР) залишилися одиниці. Їх і було не так багато, на жаль. Мета їхня (російської влади півострова ‒ КР) зрозуміла ‒ нівелювати всі національні чинники. Сьогодні нас повертають у ті часи, коли ми свою мову зберігали на побутовому рівні.

‒ Чому російська влада в Криму діє саме так? Адже це ж не складно ‒ відкрити школи. Адже гроші є, на Керченський міст, наприклад.

‒ Якщо ви як держава вживаєте заходів для відродження та збереження мови, чиєїсь культури, то ви відразу обтяжуєтесь й іншими проблемами, політико-правовими. Вони спочатку б'ють по мові, по культурі для того, щоб пам'ять стерти. Щоб нівелювати не тільки таке поняття, як корінний народ, а державотворчий на цій території. Якщо окупація триватиме, то скоро ми зіткнемося з тим, що й історична спадщина буде знищена, навіть мотивації зберігати що-небудь скоро не залишиться. Якщо вислати кримських татар як у 1944 році вони не можуть, то можна зробити так, щоб вони самі залишали свою землю або взагалі забули, що вони ‒ народ.

Ахтем Чийгоз
Ахтем Чийгоз

‒ Проте одному росіянину, якого представляють як члена Міжнародної ради російських співвітчизників, Олександру Молохову вдалося виступити на сесії Ради з прав людини ООН. «Санкції щодо Криму незаконні, навіть з точки зору самих оонівських структур», ‒ сказав пан Молохов. Для чого Росії потрібні такі виступи?

‒ Крим став важким тягарем для Росії. І Росія дуже хоче, щоб були зняті міжнародні санкції.

‒ Російська федеральна цільова програма передбачала виділення на інфраструктурні проекти в Криму понад 700 мільярдів рублів. Як реалізація цієї програми позначиться на півострові?

‒ У Криму можна влити й мільярди, але ефективності немає від цих грошей. Крим не має материкового сполучення з Росією. До того ж, це вразлива зона, хто б не намагався туди увійти, буде під тягарем санкцій. Крим не став привабливим, і що б не говорили про туристичний бізнес, його немає. Неможливо вирішити також проблему з водою. Основне населення становлять не приїжджі, а кримчани, вони ще пам'ятають смачні, якісні та недорогі українські продукти. Кримчани пам'ятають також своє колишнє невдоволення, але тоді вони могли говорити про це, висловлювати свою думку, були більш-менш вільними.

Кримчани ще пам'ятають смачні, якісні та недорогі українські продукти

‒ Членів Меджлісу внесли до «списку кримоненависників», який складає підконтрольна Росії Громадська палата Криму. Про це розповів її голова Григорій Іоффе, колишній депутат Верховної Ради АР Крим. Він сказав, що складається «кримське досьє» на діячів, які, за його словами, заслуговують громадського презирства. До списку потрапили Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров, Ільмі Умеров, Ахтем Чийгоз та Ленур Іслямов.

‒ Такі списки вже з'являлися в різних відомствах Росії, а Іоффе саме зараз вибухнув істерикою, тому що розуміє, що населення треба «годувати» уявленнями про ворога, причому цей ворог має бути впізнаваним. Америка, Європа ‒ ці вороги вже приїлись населенню, і воно більше претензій висуває то Аксенову (глава російського уряду Криму ‒ КР), то Константинову (спікер кримського парламенту ‒ КР), то тому ж Іоффе. Тепер він хоче сказати: «Ось бачите, ми ж говорили, що нормальному життю Меджліс заважає». Однак Меджліс ‒ це орган національного самоврядування, який люди вибирали. І зараз, незважаючи на заборони та репресії, ця система функціонує, змінивши форму: вона не стала настільки публічною, без мітингів і зібрань. Однак зберігся головний принцип, вироблений за десятиліття нашим народом, ‒ взаємодія з людьми, структура, від самого малого села до міста, й авторитет серед людей. Це ніякими репресіями знищити неможливо.

‒ Ще цитата з Іоффе. «Меджліс ‒ це нелегалізоване громадське формування, яке в Росії заборонене, а в Україні не має ніякого статусу. Тому, коли Київ вимагає скасувати в Росії заборону на Меджліс, виникає питання, чому вони самі їх не легалізували», ‒ цікавиться Іоффе.

‒ Я пам'ятаю, коли ще сидів у в'язниці, Верховна Рада визначила статус Меджлісу. Що стосується прав нашого народу як корінного та претензій на автономне утворення, запропоновані зміни до Конституції (України ‒ КР) вже виходять на фінішну пряму. Саме питання знаходиться в тій стадії, коли наше суспільство ‒ і в Україні, і в Криму ‒ розуміє, що настав час вирішення. Питання, пов'язані з НАТО, з європейською інтеграцією, отримали конституційну більшість при сильній волі президента та при активній підтримці всього народу. Я переконаний, що так само буде проголосоване й наше питання.

‒ Яка стратегія в Меджлісу щодо повернення Криму?

Просто говорити про невизнання анексії Криму сьогодні вже недостатньо

‒ Національна автономія ‒ це інструмент. А стратегія ‒ посилення України, на міжнародному рівні й тут. Ми над цим дуже сильно працюємо. Без посилення України всі наші дії не будуть достатньо ефективними. Зараз ми готуємо створення міжнародного майданчика для вирішення питання з деокупації Криму, тому що просто говорити про невизнання анексії Криму сьогодні вже недостатньо. Це має бути формат для визначення угод, які підпишуть провідні країни. Думаємо, що ініціатором такого майданчика має виступити наш президент. Але за столом переговорів ‒ як суб'єкт ‒ маємо сидіти ми, кримські татари.

‒ Чи має бути місце для Росії за цим столом?

‒ Коли я порушував це питання в Держдепі та в Європі, мені говорили: Росія ж не погодиться обговорювати Крим. Я сказав, що ми маємо самі зібратися й вирішити, як хочемо деокупувати Крим. У нас є своє уявлення: по-перше, необхідно збільшення санкцій; по-друге, і це найважливіше ‒ убезпечення проживання наших громадян у Криму. А це можливе шляхом входження до Криму різних міжнародних інститутів. Тоді місцеве населення матиме право голосу й буде відкрито висловлювати ті симпатії, про які ми й так усі знаємо: люди засуджують окупацію. Потрібно обговорення за круглим столом, коли лідери провідних країн вироблять спільну програму. І ось тоді Росії потрібно її надати. І наполягати. І після кожної відмови збільшувати санкції. Я переконаний, що ми прийдемо до такого моменту, коли можливе буде й нафтове ембарго. Сама ізоляція приводить, як ви говорили, до зростання протестів у самій Росії. Це не Навальний, не Явлінський, а молоде покоління, яке вже не хоче жити в такій країні. Тому потрібно показати цьому поколінню, що звір не всесильний.

XS
SM
MD
LG