Російська влада звинувачує понад 80 кримських мусульман в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», яку в цій країні внесли до списку об'єднань, названих «терористичними». Міжнародний правозахисний центр «Меморіал», а також українська влада вважають фігурантів цих справ політичними в'язнями, проте влада Росії з цією оцінкою не згодна. Останні масштабні обшуки в межах «справ Хізб ут-Тахрір» відбулися в Криму 17 лютого 2021 року. Тоді російські силовики затримали сімох кримських мусульман.
Що відбувається з правами людини на півострові? За що затримують кримчан? І яку допомогу надають дітям фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір»? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії під час марафону в День спротиву окупації Криму і Севастополя ведучий Тарас Ібрагімов говорив із кримською адвокаткою Лілею Гемеджи; дружиною засудженого фігуранта другої бахчисарайського «справи Хізб ут-Тахрір» Сейрана Салієва, координаторкою проєкту «Кримське дитинство» Муміне Салієвою та аналітиком громадської організації «КримSOS» Євгеном Ярошенком.
Під час наймасовіших обшуків у будинках кримських татар після анексії півострова Росією, що відбулися 27 березня 2019 року в межах справи «другої сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір», російський глава Криму Сергій Аксенов у спеціальній заяві на своїй сторінці у Facebook так висловився про дії співробітників ФСБ Росії:
«Уряд республіки повністю підтримує вжиті заходи. Дякую правоохоронцям за професійну, системну роботу. Всі слідчі дії проводяться в межах закону, в межах раніше порушених кримінальних справ. Будь-які розмови про нібито репресії, розгорнуті на півострові, ‒ брехня і демагогія, спроба надати справі політичного забарвлення. Злочинність та екстремізм не мають національності й релігійної приналежності. Всі учасники заборонених організацій, які працюють в інтересах іноземних держав, відповідатимуть згідно із законами Російської Федерації незалежно від національності».
Зі свого боку кримська адвокатка Ліля Гемеджи називає «справи Хізб ут-Тахрір» знаковими для півострова й звертає увагу на незаконність переслідування їх фігурантів.
У зв'язку з релігійним переслідуванням у Криму зародився мирний спротив ‒ це «Кримська солідарність»Ліля Гемеджи
‒ По-перше, у зв'язку з релігійним переслідуванням у Криму зародився мирний спротив ‒ це «Кримська солідарність». Це об'єднання розрослося до неймовірних масштабів. До цього «справи Хізб ут-Тахрір» були досить «токсичними», за них не тільки не хотіли братися адвокати, про них взагалі не хотіли говорити. Зараз же є широкий громадський резонанс, і люди розуміють, що справи, які йдуть під міткою «Хізб ут-Тахрір», жодним чином не пов'язані з тероризмом і не зачіпають права інших людей. Навпаки, ті, кого переслідують за участь у «Хізб ут-Тахрір», переслідуються саме за релігійною ознакою. Необхідно змінювати чинне російське законодавство й визнавати людей, які перебувають у колоніях та слідчих ізоляторах, незаконно переслідуваними. Якби був хоча б один вирок, який свідчив би про насильницькі дії, було б ще зрозуміло, чому держава займається переслідуванням (членів організації «Хізб ут-Тахрір» ‒ КР). Але таких вироків немає, тому це абсолютно незаконне переслідування.
За словами Лілі Гемеджи, останнім часом почастішали випадки, коли російські силовики під час обшуків у будинках кримських мусульман підкидали літературу, пов'язану з «Хізб ут-Тахрір».
Неможливо засуджувати людей тільки за те, що вони читають книгиЛіля Гемеджи
‒ Її підкидають в такі місця, де вона апріорі бути не може. У літературі «Хізб ут-Тахрір» містяться канонічні тексти, ніколи мусульманин ‒ прихильник він «Хізб ут-Тахрір» чи ні ‒ не складатиме книги з канонічними текстами в якісь відхожі або нечисті місця, як, наприклад, у ванну кімнату або під килимок. Під час останніх обшуків, що відбулися 17 лютого, зафіксували взагалі факт грубого підкидання: якщо раніше (російські силовики ‒ КР) розходилися кімнатами й намагалися зробити це непомітно, то цього разу увірвався співробітник і в першу-ліпшу шафу в коридорі підкинув літературу на очах у жильців, а потім почалися слідчі дії. Але тут питання навіть не в цьому. Неможливо засуджувати людей тільки за те, що вони читають книги. Тобто тут має бути реакція, але точно не кримінальне переслідування. Це мало бути обговорення цих ідей, приведення контраргументів, але вивчення книг не може бути кримінально переслідуваним.
Окрім того, Ліля Гемеджи вказує на неналежні умови утримання фігурантів кримських «справ Хізб ут-Тахрір» у російських колоніях та ізоляторах.
Нам зробили зауваження, що ми розмовляли з нашими підзахисними кримськотатарською мовою і що наступного разу нам треба розмовляти російськоюЛіля Гемеджи
‒ Етап до Ростова-на-Дону є окремою темою для наших політв'язнів, коли їх силою вивозять з території Криму, поміщають у нелюдські умови. Буквально вчора ми з колегами відвідали декілька політв'язнів, яких тримають у слідчому ізоляторі №3 міста Новочеркаська (місто в Ростовській області Росії ‒ КР). Зокрема, ми відвідали Сервера Мустафаєва, екскоординатора «Кримської солідарності», Рустема Емірусеїнова, Арсена Абхаїрова ‒ це фігуранти красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», хворого літнього фігуранта «білогірської групи» Енвера Омерова. Ми дізналися про ті жахливі умови, в яких утримуються там наші хлопці. Окрім того, треба сказати про ті порушення, які були зафіксовані. По-перше, не можна говорити про те, що ми спілкувалися з нашими підзахисними конфіденційно. Прикриваючись карантином, нам надали спілкування в кімнатах для побачень. Це спілкування через скло, через телефон. Ми сиділи в такій близькості один від одного, що не могли передавати конфіденційну інформацію. Поряд з нами були присутні інші адвокати та слідчі, абсолютно в інших справах. Вони чули все. Більше того, нам зробили зауваження, що ми розмовляли з нашими підзахисними кримськотатарською мовою і що наступного разу нам треба розмовляти російською. Також мене дуже вразили умови утримання Рустема Емірусеїнова. Він перебуває в жахливих умовах. Навіть унітаз, розташований у камері, розбитий, тобто користуватися ним неможливо. Відповідно, всі ці запахи розлітаються камерою.
У грудні 2020 року координаторка проєкту «Кримське дитинство», дружина засудженого фігуранта другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Муміне Салієва повідомляла, що без батьків залишилися 177 дітей заарештованих кримськотатарських активістів і громадянських журналістів. Салієва розповіла Крим.Реалії, як створювався проєкт «Кримське дитинство» та яку допомогу на півострові надають дітям затриманих кримчан.
Діти важко переносять наслідки побаченої картини, коли їхній тато ‒ найкращий, найулюбленіший ‒ лежить на підлозі в наручникахМуміне Салієва
‒ Виникнення цієї ідеї було прямо пов'язане з арештом мого чоловіка, це був жовтень 2017 року. Коли за моїм чоловіком зачинилися двері, перші, на кого я звернула увагу, були мої четверо дітей. Я чітко знала, що жінки в особі дружин, мам, самі політв'язні ‒ це вже дорослі, сформовані люди. Більше того, це таке сильне покоління, яке неодмінно подолає всі труднощі. А ось діти більш ущемлені і важко переносять наслідки побаченої картини, коли їхній тато ‒ найкращий, найулюбленіший ‒ лежить на підлозі в наручниках. У цей же час люди, які, на думку дітей, мають заарештовувати злочинців і боротися зі злом, забирають їхніх батьків. Це важко вмістити в маленьке дитяче мислення. Від самого початку ми щомісяця збирали дітей на заходи. Це були й кафе, і ферми, і різні центри. На ці систематичні зустрічі приїжджали педагоги, вихователі, психологи. Взагалі, ця тема дуже болить мені. Я спостерігала, як хлопчаки, які грають у «Лего», імітують побудову слідчих ізоляторів і тюрем, намагаються врятувати своїх батьків. У своїх іграх вони зображують, як співробітники ФСБ вдираються до будинку. Поступово при роботі з педагогами та психологами нам вдається витягнути дітей з такого складного стану, дати їм можливість, незважаючи на стрес, рости повноцінними, щоб у майбутньому це було гідне покоління кримськотатарської спільноти.
Без батьківської опіки: сотня кримських дітей із сімей ув'язнених
Ще однією проблемою у сфері порушення прав людини на анексованому півострові, порядіз переслідуванням кримчан у межах «справ Хізб ут-Тахрір», є насильницькі зникнення, говорить аналітик громадської організації «КримSOS» Євген Ярошенко.
За сім років окупації Криму жертвами насильницьких зникнень стали 44 людини, 15 з них ‒ це ті, чиє місце перебування та доля досі невідоміЄвген Ярошенко
‒ Загалом, за підрахунками нашої організації, за сім років окупації Криму жертвами насильницьких зникнень стали 44 людини, 15 з них ‒ це ті, чиє місце перебування та доля досі невідомі. Хоч насильницькі зникнення прямо не зазначені в Європейській конвенції із захисту прав людини, однак це є комплексним порушенням прав людини. Це порушення права на життя, порушення права не зазнавати тортур, порушення права на свободу та особисту недоторканність тощо. Щодо деяких випадків вже готуються індивідуальні скарги проти Росії в ЄСПЛ. Ще одним механізмом може бути робоча група ООН з насильницьких або недобровільних зникнень. Зокрема, розглядається справа Ервіна Ібрагімова (член виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар, був викрадений у травні 2016 року ‒ КР). Ця робоча група є інструментом м'якого тиску на Росію і виступає каналом спілкування між родичами зниклих та урядом.
«Покарання – питання часу»: київська акція проти насильницьких зникнень у Криму (фотогалерея)
Станом на кінець 2020 року в місцях позбавлення волі на території Криму та сусідньої Росії перебували 109 громадян України, повідомили в Кримській правозахисній групі. За перші два місяці 2021-го ця цифра збільшилася до 114 осіб. Переважна більшість кримчан з цього списку є фігурантами «справ Хізб ут-Тахрір».
(Текст підготувала Дарина Назарок)
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.