Доступність посилання

ТОП новини

Чи стане Арктика новим полем протистояння США й Росії?


Будівля російської військової бази «Арктичний трилисник» на острові Земля Олександри в архіпелазі Земля Франца-Йосифа, 17 травня 2021 року

На традиційній щодворічній міністерській зустрічі Арктичної ради в Ісландії вперше особисто зустрічаються нинішні голови зовнішньополітичних відомств США й Росії – новий державний секретар США Ентоні Блінкен і вже 17 років як міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Напередодні зустрічі США виступили з застереженням від мілітаризації Арктики й зазіхань Росії на регіон. Москва ж заявляє, щоб ніхто й не думав ставити під сумнів права Росії, які вона заявляє на Крайній Півночі.

Чільні дипломати США й Росії мають провести двосторонню зустріч пізно ввечері 19 травня за київським часом після вступної робочої вечері в столиці Ісландії Рейк’явіці членів міністерської зустрічі Арктичної ради. В цій міждержавній організації, що об’єднує вісім країн, які мають суверенітет над територіями північніше від Північного полярного кола, нині завершує головування Ісландія.

І в час, коли відносини між США й Росією загрожують знову повернутися в глибини часів Холодної війни, Ентоні Блінкен і Сергій Лавров матимуть багато про що поговорити. Одна з таких тем – очікуваний саміт президентів двох країн.

Серед численних суперечностей між цими країнами – такі питання, як нарощування військової присутності Росії на території Україні і біля українських кордонів, російський газопровід «Північний потік-2» в обхід України, ставлення в Росії до опозиціонера Олексія Навального, звинувачення США проти Росії в веденні кібервійни і втручаннях у вибори в західних країнах – а також і змагання за вплив в арктичному регіоні.

«Ми мали б за краще мати більш стабільні й передбачувані відносини з Росією», – сказав Блінкен напередодні зустрічі.

«Та водночас, – сказав він 18 травня, – ми дуже чітко даємо знати, що якщо Росія обере нерозсудливі чи агресивні дії проти наших інтересів чи інтересів наших союзників або партнерів, ми дамо відповідь. І не з метою влаштувати конфлікт чи піти на ескалацію, а тому, що такі виклики не можуть залишатися безкарними».

США проти російської мілітаризації Арктики

Блінкен також попереджав, що Вашингтон занепокоєний нарощуванням військової присутності в Арктиці, яка має стратегічне значення.

«Нас непокоїть деяка посилена військова діяльність в Арктиці, яка посилює небезпеку інцидентів і помилок і підриває спільну мету мирного і сталого майбутнього для регіону», – сказав держсекретар журналістам у Рейк’явіці 18 травня.

«Ми маємо уникнути мілітаризації регіону», – наголосив він.

На модернізованому аеродромі на острові Земля Олександри тепер можуть прийняти не тільки транспортні літаки, а й стратегічні бомбардувальники, 17 травня 2021 року
На модернізованому аеродромі на острові Земля Олександри тепер можуть прийняти не тільки транспортні літаки, а й стратегічні бомбардувальники, 17 травня 2021 року

Про бажання США мати стабільні й передбачувані відносини з Росією ще попередніми днями говорив і речник Державного департаменту США Нед Прайс.

І Лавров, для якого Блінкен буде вже сьомим держсекретарем, із яким він матиме справи як голова російського МЗС, заявив у відповідь на той коментар, що для Росії важливі не слова Вашингтону, а його справи.

«Якщо це стабільні й передбачувані санкції, то це, напевне, не те, що потрібне нам. І ми будемо ставитися до закликів США нормалізувати відносини не за словами, яких уже надто багато, а за конкретними справами», – заявив він 17 травня.

Блінкен говорив про те, що його зустріч із Лавровим має стати важливою можливістю з’ясувати, чи зможуть Москва й Вашингтон знайти спільні позиції і дійти до співпраці в таких питаннях, як кліматичні зміни, Близький Схід, Іран чи Північна Корея.

Але ще одним складним питанням у їхніх відносинах є сама Арктика, якій і присвячена нинішня зустріч Арктичної ради. Ця організація, яка об’єднує Данію, Ісландію, Канаду, Норвегію, Росію, США, Фінляндію і Швецію, має на меті займатися питаннями арктичного регіону. Нині завершується дворічне головування в ній Ісландії, і з цієї нагоди й збирається нинішня зустріч на рівні голів зовнішньополітичних відомств чи інших міністрів цих країн, яка відбувається раз на два роки.

Арктичні претензії Росії

І напередодні цієї зустрічі Лавров знову заявив про претензії Росії щодо прагнень мати більше залучення НАТО в регіоні і натомість відкинув занепокоєння з приводу російської мілітаризації Арктики.

Коментуючи те, що на Заході занепокоєні розгортанням військової діяльності Росії в Арктиці, він наголосив: «Адже всім чудово було давно відомо, що це наша територія, наша земля».

Установки російських протикорабельних ракет «Бастіон» на базі на острові Земля Олександри, 17 травня 2021 року
Установки російських протикорабельних ракет «Бастіон» на базі на острові Земля Олександри, 17 травня 2021 року

А от прагнення члена НАТО Норвегії залучити Північноатлантичний союз до діяльності в Арктиці Лавров назвав «дещо іншою ситуацією», яка, за його словами, «викликає питання» Москви. Він додав, що має намір порушити це питання на зустрічі Арктичної ради.

Щоправда, Норвегія виявилася не самотня в своєму бажанні. 19 травня, перед початком зустрічі, до неї приєдналася Данія. Її міністр закордонних справ Єппе Куфуд заявив в інтерв’ю німецькому щоденникові Neue Osnabrücker Zeitung, яке було оприлюднене цього дня, що Данію теж непокоїть нарощування військової присутності Росії в Арктиці. За такої ситуації, заявив він, розширення присутності НАТО в регіоні варто тільки вітати.

Блінкен іще минулого місяця попереджав, що Росія хоче розповсюдити свій контроль на нові простори в Арктиці, розбудовуючи там свою військову інфраструктуру й проводячи військові навчання, розширюючи видобування копалин, а також користуючись із кліматичних змін.

Криголам прокладає шлях для вантажного судна біля острова Земля Олександри, 17 травня 2021 року
Криголам прокладає шлях для вантажного судна біля острова Земля Олександри, 17 травня 2021 року

Адже через потепління дедалі більше відкривається від криги Північний морський шлях уздовж північного узбережжя Росії, який дає змогу скоротити морський шлях між азійськими й європейськими портами аж на 15 днів порівняно з маршрутом через Суецький канал. У серпні 2017 року вперше судно змогло пройти цим шляхом без допомоги криголамів.

НАТО не залишає Арктику напризволяще

Блінкен 17 травня привітав плани Данії, теж члена НАТО, посилити свою військову присутність у Гренландії й у Північній Атлантиці, зокрема на Фарерських островах.

10 травня на північ Норвегії, в порт Тромсе зайшов американський атомний підводний човен New Mexico – власне, цей захід і став причиною заяв із Москви.

У лютому Вашингтон уже направляв свої стратегічні бомбардувальники на навчання в Норвегії, щоб зміцнити там свою військову присутність.

І 17 травня начальник штабу військово-повітряних сил і сил протиповітряної оборони Північного флоту Росії генерал-майор Ігор Чуркін заявив, що модернізований аеродром російської військової бази на Землі Франца-Йосифа тепер здатний приймати літаки всіх типів, аж до стратегічних бомбардувальників Ту-95МС.

Біля цього архіпелагу Росія провела в березні великі військові навчання, які похвалив президент Росії Володимир Путін. А колишній начальник головного штабу ВМФ Росії адмірал у відставці Віктор Кравченко назвав ці навчання «сигналом нашим друзям за океаном – американцям».

Міжнародне право? Не для Росії

Блінкен називає таку діяльність Росії в Арктиці «незаконними морськими претензіями». Він наголосив 18 травня, що вимоги Росії до іноземних суден, які хочуть пройти Північним морським шляхом, отримувати на це російські дозволи й брати на борт російських лоцманів, і її погрози застосувати силу до тих, хто не підкориться цим вимогам, «несумісні з міжнародним правом».

Російські військові в холі бази «Арктичний трилисник» на острові Земля Олександри, 17 травня 2021 року
Російські військові в холі бази «Арктичний трилисник» на острові Земля Олександри, 17 травня 2021 року

За його словами, схема регулювання судноплавства, яку запровадила в регіоні Росія, не поважає передбачених міжнародним правом прав і свобод судноплавства в територіальному морі і виключній економічній зоні.

США, звернув увагу Блінкен, закликають Росію подати ці свої правила на розгляд Міжнародної морської організації – але вона цього так і не зробила.

На такому тлі й відбудеться нинішня міністерська зустріч Арктичної ради й двостороння зустріч Блінкена й Лаврова. На наступні два роки головування в Арктичній раді за ротацією переходить до Росії.

XS
SM
MD
LG