Президент України Володимир Зеленський стверджує, що біля кордонів України є майже сто тисяч російських військових, а західні країни передали Києву інформацію про активні пересування російських військ у прикордонному районі.
Наскільки високою є ймовірність активізації військових дій з боку Росії? Яке місце може посісти анексований Крим в умовах ескалації воєнного конфлікту? Як реагують НАТО та країни Заходу на воєнні загрози з боку Росії? Чи свідчать їхні заяви про наміри підтримати Україну у військовому, а не лише дипломатичному напрямку?
Ці теми у студії Радіо Крим.Реалії обговорили ведуча Олена Бадюк та її співрозмовники: український політолог, голова громадської ліги «Україна – НАТО» Сергій Джердж, керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павло Лакійчук та литовський політолог, ексголова закордонних справ парламенту Литви Альвідас Медалінскас.
Президент України Володимир Зеленський заявляє про нарощування російського угруповання військ біля кордонів України та стверджує, що українська армія готова дати відсіч цьому контингенту.
Наша армія готова дати відсіч будь-кому, будь-коли і будь-деВолодимир Зеленський
«Наші західні партнери надали дані про активне переміщення російських військ уздовж українського кордону та збільшення їх концентрації. На восьмому році війни така поведінка нашого сусіда нас не дивує та не лякає. Обстріли, вибухи, мобілізація та переміщення російських військ відбуваються на фронті восьмий рік поспіль. Психологічний тиск з боку Росії на нас давно не діє. Наші спецслужби та розвідка володіють повною інформацією. Наша армія готова дати відсіч будь-кому, будь-коли і будь-де», – сказав він 11 листопада.
1 листопада американське видання Politico оприлюднило нові супутникові фотографії, які, за даними медіа, підтверджують повідомлення, що Росія знову накопичує війська та військову техніку на кордоні з Україною.
2 листопада у Кремлі розкритикували ці повідомлення. Спікер президента Росії Дмитро Пєсков назвав цю інформацію «неякісним вкидом», на яке «не варто витрачати час».
Але спецслужби західних країн також мають дані про «високу ймовірність» того, що Росія спробує дестабілізувати ситуацію в Україні найближчої зими, зокрема військовим способом.
Про це пише британське видання Financial Times, яке цитує заступника Міністра оборони України Ганну Маляр. За її словами, Захід попередив Київ, що Москва може готувати збройну ескалацію конфлікту, який триває на сході України з 2014 року.
За словами Маляр, західні спецслужби у своїх прогнозах спираються не лише на дані про зосередження понад 90 тисяч російських військових по периметру кордону з Україною, а й інші відомості, очевидно, секретного характеру. При цьому Financial Times вказує на те, що повної ясності про наміри Росії немає, і інтерпретація зібраних розвідкою даних «вимагає подальшого обговорення».
Нинішню ситуацію в статті названо більш небезпечною, ніж весняне загострення біля кордонів з Україною, коли Росія під приводом навчань також зібрала там велике військове угруповання.
Російська влада, включаючи президента Володимира Путіна, заперечує агресивні наміри і звинувачує Захід в ескалації напруженості, вказуючи на проведення масштабних навчань країн НАТО в Чорному морі.
Путін також звинуватив в ескалації Україну через те, що вона використала ударний безпілотник проти бойовиків на Донбасі.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 15 листопада зустрівся у Брюсселі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом. Сторони обговорили ситуацію з безпекою та протидію гібридним загрозам з боку Росії.
За словами Кулеби, російські військові маневри, енергетична криза в Європі та міграційна криза на кордоні Білорусі з Польщею та Литвою мають розглядатися в єдиному комплексі як елементи гібридної війни Росії проти Європи та євроатлантичної спільноти.
Єнс Столтенберґ заявив, що Росія має значні військові сили біля кордонів з Україною, і закликав «не спекулювати щодо можливості масштабного вторгнення».
Український політолог, голова громадської ліги «Україна – НАТО» Сергій Джердж вважає, що для країни, в якій понад сім років триває війна, «не має бути нічого нового» в тому, що зараз відбувається біля її кордонів.
Якщо станеться військове загострення в Чорному морі, там зможуть перебувати кораблі країн-членів НАТО без тимчасових обмеженьСергій Джердж
Він зазначив, що у разі агресивних дій Росії може змінитися ситуація в Чорноморському регіоні.
– Ми й зараз бачимо посилення присутності Великої Британії, США та інших країн у Чорному морі, щоб забезпечити свободу судноплавства та допомогти Україні зберегти свою територіальну цілісність. Нині вони там можуть перебувати 21 день. Якщо станеться військове загострення в Чорному морі, там зможуть перебувати кораблі країн-членів НАТО без тимчасових обмежень – стільки, скільки потрібно для врегулювання конфлікту.
Говорячи про російську військову загрозу з Криму, політолог зазначив, що дії російської влади там відстежуються західними експертами та військовими організаціями за допомогою супутників і безпілотників, тому «їхні провокаційні дії будуть належним чином оцінені».
Однією з військових цілей Путіна є відволікання уваги від дій Росії в Криму, на нашому південному фланзіПавло Лакійчук
Керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павло Лакійчук розцінює нарощування військового угруповання Росії біля кордонів з Україною як спробу відвернути світову спільноту від ситуації в Криму.
– Однією з військових цілей Путіна є відволікання уваги від дій Росії в Криму, на нашому південному фланзі, та розтягування наших сил оборони вздовж усього кордону (з Росією та Білоруссю – КР). Чим більше її розтягнути, тим менше ми матимемо сил і можливостей стримати противника. Наскільки я розумію, Генштаб України знає про цю ситуацію і вживає заходів для відбиття можливого нападу.
Раніше Єнс Столтенберґ заявляв, що НАТО відреагувало на агресивні дії Росії наймасштабнішим посиленням колективної оборони з часів холодної війни. Члени Альянсу посилили свою присутність у Східній частині Альянсу, зокрема у Чорному та Балтійському морях.
Новий міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що країна «вийде на свої кордони в Криму і на Донбасі» та ініціював прискорення будівництва в Бердянську нової бази українських Військово-морських сил на Азовському морі. Павло Лакійчук називає це частиною створення «сучасної бази морської маневреної оборони, що дозволить українським силам діяти рішуче та адекватно загрозам в Азовському морі, яке сьогодні анексоване Росією».
Держсекретар США Ентоні Блінкен попередив Москву, що повторення 2014 року, коли Росія анексувала Крим, стане великою помилкою. Він обговорив військову загрозу Росії проти України з міністрами закордонних справ Польщі та Франції.
13 листопада Володимир Путін назвав навчання США та їхніх союзників щодо НАТО в Чорному морі «серйозним викликом» для Росії.
Литовський політолог, ексголова Комітету закордонних справ парламенту Литви Альвідас Медалінскас зазначає, що «неможливо сказати, чи мала Росія (реальні – КР) наміри напасти на Україну, чи передумала, отримавши дуже жорсткі сигнали Заходу».
Політолог каже, що після агресивних дій Росії проти України йому «стало легше аргументувати» західним партнерам, що «Україна тримає кордон, але настане час, коли буде випробувана міцність країн Євросоюзу та НАТО».
(Текст підготувала Олександра Шевченко)
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
