Доступність посилання

ТОП новини

«Експерти попереджали ще кілька років тому, що Азов є кризовим місцем» – адмірал Кабаненко


Ігор Кабаненко, адмірал, військовий експерт

Які Військово-морські сили повинна мати Україна на Азовському морі, щоб, попри агресивні дії Росії, почуватися більш-менш спокійно? В якому з українських портів варто розмістити «Айленди», котрі США передали Україні, а де доцільніше дислокувати українські бронекатери? На запитання Радіо Свобода відповідає експерт з оборони та безпеки, адмірал Ігор Кабаненко.

– У Командуванні Військово-морських сил заявили: база в одному з портів українського Приазов’я створюється «для захисту портів Азовського моря і забезпечення безпеки судноплавства, в тому числі для проведення протимінних заходів». Питання щодо нової військово-морської бази набуло актуальності лише зараз – після того, як повстала реальна загроза? Чи то є давніми планами, котрі за різних причин не були своєчасно реалізовані?

Про те, що Азов є кризовим місцем, свідчила низка індикаторів. У 2015-2017 роках на цьому наголошували як українські, так і західні експерти

– Актуальність створення військово-морської бази на Азовському морі не є сьогоднішнім трендом. Про те, що Азов є кризовим місцем, свідчила низка індикаторів. У 2015-2017 роках на цьому наголошували як українські, так і західні експерти. На жаль, багато часу було втрачено.

Є таке поняття: підтримання сприятливого оперативного режиму в літоральних водах. Це функціонал будь-якої морської держави, який забезпечуються виключно її силовими активами на морі. Якщо сприятливий оперативний режим – є безперешкодна діяльність держави на морі, насамперед, економічна. Якщо його немає, зростають загрози з моря, а з ними і перешкоди морській діяльності.

Зазначене питання загострилося після анексії Криму, до якого примикають величезні літоральні акваторії.

На мій погляд, політико-військова культура сучасної України сформована переважно як сухопутна, тобто на поглядах на море з берега, а це зовсім не однаково з тим, як бачиться з моря. Саме континентальна культура потребує глибоких змін. І не лише в бік визначення доцільної морської політики, але й прийняття обґрунтованої військово-морської стратегії України та імплементації обох.

Вкрай важливо, щоб нещодавно прийняті РНБО рішення ​щодо захисту національних інтересів України на морі були реалізовані якісно і якомога швидше.

– Щоб почуватися на Азові більш-менш впевнено, яким, з вашої точки зору, там має бути українське корабельно-катерне угруповання, з точки зору чисельності, типів кораблів?

В Азовському морі доцільно утримувати військово-морське угруповання загальною чисельністю до 18-20 катерів і суден різного призначення. Основу повинні складати «москітні сили»

– На мій погляд, в Азовському морі доцільно утримувати військово-морське угруповання загальною чисельністю до 18-20 катерів і суден різного призначення.

Основу повинні складати «москітні сили» – до 12 швидкохідних бойових катерів із завданням забезпечити сприятливий оперативний режим в літоральних водах України, насамперед, захист свободи мореплавства, відповідно до Конвенції ООН з морського права.

– Як у спокійний час вони мають використовуватись? Адже не повинні катери й допоміжні судна тільки стояти біля причалів і кілька разів на рік бути задіяними у маневрах.

Парадно-причальна концепція пагубна для військового флоту

– Ви абсолютно правильно визначили: бойові кораблі, катери та допоміжні судна не є такими, що створювалися для стоянки біля причалів. Парадно-причальна концепція пагубна для військового флоту. Така природа військово-морської служби: в морі – дома, на берегу – в гостях.

Де бойовий корабель – там держава. Цей принцип міжнародного морського права, закріплений терміном «імунітет військового корабля». Існуючий корабельний склад ВМС України, а це близько 50 різноманітних платформ, повинен патрулювати важливі райони виключної морської економічної зони України, виконувати інші систематичні і контрольні заходи в морі.

Є ціла наука щодо підтримання сприятливого оперативного режиму в морі. З берега морських загроз не відвести – панування на морі забезпечується лише в морі.

Принциповим в цьому контексті є циклічність використання кораблів, тобто дотримання збалансованого співвідношення часу, який корабель повинен витрачати на виконання поставлених завдань в морі, заходах бойової підготовки та в ремонті (планово-попереджувальному, навігаційному, доковому і середньому).

При цьому бойова підготовка і відновлення технічної готовності не повинні бути самоціллю –це лише засоби забезпечення бойової служби в морі. Безумовно, важливі засоби, що потребують відповідного фінансування.

На жаль, зазначене співвідношення у нас має перекоси в бік стоянкових днів на базі...

Взагалі треба уважно подивитися на склад існуючого корабельного угруповання – є кораблі та судна, які 365 діб на рік проводять біля причалу, через застарілість не мають перспектив щодо відновлення технічної готовності і просто «з’їдають» бюджетні ресурси. Який сенс цього? Просто тримати вимпел і … чого чекати?

– Де, на вашу думку, варто дислокувати патрульні катери класу «Айленд», які минулого тижня Україні передали Сполучені Штати Америки. В Одесі? Чи на новій базі на Азові? А може в Очакові, де має бути збудований Морський операційний центр?

Як США передавали Україні два патрульні катери класу «Айленд» – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:27 0:00
Завантажити на комп'ютер

«Айленди» доцільно використовувати в Чорному морі. Кораблів такого класу повинно бути значно більше, ніж дві одиниці

– На мій погляд, «Айленди» доцільно використовувати в Чорному морі. І, звичайно, у складі ВМС України кораблів такого класу повинно бути значно більше (із різноманітним озброєнням на борту), ніж дві одиниці.

Ці кораблі створювалися для виконання патрульних функцій у межах виключної морської економічної зони. Такі завдання є на обох морях України, але зараз найбільш актуальні в Чорному морі, де морський транспортний коридор в Одесько-Миколаївський портовий хаб зменшено в рази після перетворення Росією окупованих газових платформ у військові об’єкти зі створенням поряд з ними так званої «зони заборони доступу».

Цей коридор представляє вузьку смугу між 12-мильною зоною платформи «Таврида» і острова Зміїний. Започаткування патрулювання цієї зони українськими кораблями є вкрай важливим для відвернення загрози можливих ембаргових дій на кшталт тих, які мали місце на Азові.

МБАКи більше підходять для Азовського моря та Очаківського вузла «річка-море»

Водночас МБАКи (малі броньовані артилерійські катери, котрих на сьогодні Україна має шість – ред.), враховуючи їхні тактико-технічні характеристики, більше підходять для Азовського моря та Очаківського вузла «річка-море». Вкрай актуальним залишається питання побудови в Україні та закупівлі за кордоном швидкохідних військово-морських платформ з сучасним морським озброєнням на борту.

– Про майбутній Морський операційний центр в Очакові (як і про нову Азовську військово-морську базу) інформації поки що небагато. Поясніть, у чому полягає призначення цього центру?

Морський операційний центр (МОК) необхідний для управління усіма силовими активами держави на обох морях, тобто як зі складу ВМС, так і морських частин Державної прикордонної служби та відповідних активів Державної служби з надзвичайних ситуацій.

На морі усе відбувається швидкоплинно, саме тому МОК повинен стати головною структурою, яка відповідатиме за морські операцій усіх рівнів. Це принципова річ. І чим швидше цей центр набуде операційних спроможностей, тим буде краще.

Про створення на Азові нової української військово-морської бази заявив президент Петро Порошенко. Відповідні заходи з посилення позицій на Азовському морі, крім ВМС ЗСУ, проводять також підрозділи Міністерства внутрішніх справ. Так, підпорядкована МВС Державна прикордонна служба «удосконалює пункти базування в Маріуполі, Бердянську, Генічеську» і очікує на новий прикордонний катер. Про це Радіо Свобода повідомив начальник нещодавно створеного регіонального управління морської охорони ДПСУ контр-адмірал Олег Костур.

  • 16x9 Image

    Ірина Назарчук

    З 2017 року пишу та знімаю для Української редакції Радіо Свобода. З матеріалом «Попри стереотипи: жінки на військовому флоті» стала переможницею конкурсу ООН для журналістів «Публікації для змін. Україна на шляху сталого розвитку». Закінчила Одеський національний університет. Працювала на радіостанціях, телеканалах, в інформаційних агентствах Одеси. Пройшла кілька навчальних курсів «Інтерньюз-Україна».

XS
SM
MD
LG