Доступність посилання

ТОП новини

Приховані свідки та розмови про іслам: що лягло в основу нових «терористичних» вироків кримчанам?


Політв'язні Рустем Сейтмеметов, Сейтумер Сейтумеров, Осман Сейтумеров (архівне фото)

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону 29 жовтня ухвалив вирок чотирьом кримським татарам – фігурантам бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Раніше правозахисний центр «Меморіал» визнав їх політв'язнями, однак російська влада з такою оцінкою не погоджується й наполягає на законності переслідування.

Сейтумера Сейтумерова засудили до 17 років колонії суворого режиму, Османа Сейтумерова – до 14 років, Амета Сулейманова – до 12 років та Рустема Сейтмеметова – до 13 років. Суд визнав їх винними за звинуваченням у «спробі насильницького захоплення влади» та «в участі в терористичній організації». Того ж дня під судом у Сімферополі російські силовики затримали понад 30 кримськотатарських активістів, які прийшли підтримати співвітчизників.

Представництво президента України в Криму та українське Міністерство закордонних справ засудили ухвалений 29 жовтня вирок як порушення норм міжнародного права й вимагали звільнення засуджених кримських татар.

Про цей вирок йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримський адвокат Едем Семедляєв розповів Крим.Реалії, що лягло в основу звинувачення у цій справі.

На доданих до справи аудіозаписах немає нічого, окрім розмов про іслам чи політичні події у Криму та світі
Едем Семедляєв

– Основні докази слідству надали два приховані свідки, чиї анкетні відомості були засекречені з незрозумілих причин. Слідчі не надали нічого, що дозволило б говорити про загрозу життю та здоров'ю цих свідків. Окрім того, звинувачення спиралося на експертизи, непрямими доказами послужила й література «Хізб ут-Тахрір», яку, як ми вважаємо, підкинули хлопцям. На доданих до справи аудіозаписах немає нічого, окрім розмов про іслам чи політичні події у Криму та світі. Нічого пов'язаного з тероризмом немає, не знайдено зброї, вибухівки, немає планів захоплення будівель та споруд, влади у Російській Федерації. Тим не менш, це був очікуваний вирок і вже не перший щодо кримських татар, де дають такі терміни.

Едем Семедляєв
Едем Семедляєв

За оцінкою Едема Семедляєва, перспективи оскарження вироку в російських судах практично немає, але захисник має намір пройти всі інстанції, щоб згодом звернутися до міжнародних судів.

Журналіст агентства QIRIM.News Сейтумер Сейтумеров – тезка одного із засуджених – пояснює, як він став одним із фігурантів бахчисарайської справи Хізб ут-Тахрір і був оголошений російськими силовиками в розшук.

Мене приєднали до цієї справи за те, що я не замовк
Сейтумер Сейтумеров

– Я опинився в них у розробці з травня 2017 року, ще коли був у Криму та відвідував мечеть. Я ходив туди з п'ятого класу, бігав на перервах робити намази. Загалом силовики проводили приховані аудіозаписи в цій мечеті, на них є і мій голос. Часто я після намазу щось розповідав людям: наприклад, що таке душа, що відбуватиметься у Судний день із погляду ісламу. Ось ці дві мої промови записали силовики й на цій підставі приховані свідки та так звані експерти зробили висновок, що я терорист. Я залишив Крим наприкінці грудня 2017 року – як же так сталося, що мене безперешкодно випустили з півострова? До того ж перед цим приписали адміністративне правопорушення, викликали на допити. Стало зрозуміло, що невдовзі заведуть «кримінал», тому я і виїхав.

Сейтумер Сейтумеров, журналіст
Сейтумер Сейтумеров, журналіст

Сейтумер Сейтумеров стверджує, що російські силовики відкрито погрожували йому переслідуванням, якщо він не припинить своєї діяльності громадянського журналіста.

Приховані свідки можуть наговорити абсолютно на будь-яку людину, а штатні експерти з ФСБ здатні безневинну розмову про релігію інтерпретувати в потрібну для звинувачення сторону
Сейтумер Сейтумеров

– Оскільки я продовжив працювати журналістом на материковій частині України, в редакції телеканалу ATR, то вже за два з половиною роки моєї відсутності в Криму, у березні 2020 року в моєму будинку відбувся обшук, і з'явилося «терористичне» звинувачення. Тобто мене приєднали до цієї справи за те, що я не замовк. Приховані свідки можуть наговорити абсолютно на будь-яку людину, а штатні експерти з ФСБ здатні безневинну розмову про релігію інтерпретувати в потрібну для звинувачення сторону.

Тим часом, кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва зазначає, що станом на вечір 29 жовтня всіх затриманих біля будівлі суду напередодні відпускають із відділів поліції.

Лутфіє Зудієва
Лутфіє Зудієва

– На 11 осіб склали адміністративні протоколи – нібито вони проводили публічний захід із порушенням встановленого порядку. Причому серед затриманих був і неповнолітній, який просто підійшов до когось привітатись, але його теж запхали до в автобуса разом із рештою. Тобто, поліція кваліфікувала збори як мітинг, і це неправильна правова кваліфікація. Люди прийшли як слухачі на відкрите судове засідання, але поліція перестала пропускати їх до будівлі. У відповідь на це присутні вишикувалися в живий ланцюг і почали протестувати проти такого ставлення до слухачів у принципі. Думаю, що влада має вимогу до силовиків, щоб вони не допускали таких масових зборів під судами з демонстрацією громадянської позиції.

Директор центральноазіатської програми російського правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов переконаний, що затримання присутніх також має політичне підґрунтя, як і переслідування в усіх «справах Хізб ут-Тахрір» у Криму.

Будь-які колективні дії зустрічають протидію з боку державних структур під різними надуманими приводами
Віталій Пономарьов

– На жаль, ми постійно зіштовхуємося із ситуаціями, коли будь-які колективні дії зустрічають протидію з боку державних структур під різними надуманими приводами. Це стосується і мітингів, й одиночних пікетів, і зборів під судами. Звісно, це неприйнятно з погляду стандартів демократичного суспільства. Щодо самих засуджених, ці люди не пов'язані з якимись насильницькими діями, при цьому є певна зацікавленість у їхньому переслідуванні з боку держави та порушення їхніх фундаментальних прав. На рівні російських структур оскаржити такі вироки ефективно неможливо, допоки не будуть внесені зміни до законодавства. Наразі провина підсудних у таких справах фактично зумовлена рішенням Верховного суду від 2003 року про заборону «Хізб ут-Тахрір».

Віталій Пономарьов нарікає на те, що це рішення в російському юридичному полі оскаржити фактично неможливо, при цьому воно лягає в основу безлічі рішень судів і в Криму, і в усій Росії.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG