Президент США Джозеф Байден, після кількагодинних переговорів у Вашингтоні із президентом Франції Емманюелем Макроном, заявив, що готовий говорити з Путіним про завершення війни, повідомляє «Голос Америки». За яких умов?
Президент Джо Байден 1 грудня згадав про можливість переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним про припинення війни проти України, зауваживши, що наразі він ще не бачив жодної готовності з боку Путіна зупинити вторгнення, яке почалося наприкінці лютого.
«Я готовий поговорити з Путіним, але лише після консультацій із союзниками по НАТО», – сказав президент США на пресконференції у Білому домі після кількох годин переговорів із президентом Франції Емманюелем Макроном.
«Я не маю конкретних планів найближчим часом спілкуватися з паном Путіним. Я не маю наміру робити це самостійно», – уточнив Джо Байден.
Як завершити війну?
«Є один спосіб покласти край цій війні: це звільнення України. Те, що він (Путін – ред.)робить – огидно. Якщо він шукає спосіб покласти край війні, він цього не зробив», – сказав американський президент.
Також Байден ще раз наголосив, що США не схиляють Україну до компромісів (щодо суверенітету і територіальної цілісності – ред.) у переговорах із Росією. А поки що я вважаю абсолютно важливим те, про що сказав Емманюель (президент Франції Макрон– ред.): ми маємо підтримати український народ», – наголосив Байден.
«Немислимо, щоб Путін переміг Україну», – додав президент США. Він також наголосив, що США «ніколи не проситимуть Україну піти на компроміс» для припинення війни без згоди уряду країни.
США та Франція разом проти амбіцій Путіна
Президент Франції Емманюель Макрон висловив упевненість у тому, що США продовжать надавати Україні додаткову військову та гуманітарну допомогу. «Йдеться про наші цінності, – сказав Макрон. – Дуже важливо, щоб США підтримували Україну».
Макрон, виступаючи у Вашингтоні, сказав: «Оскільки війна повернулася на європейську землю через російську агресію проти України, а також у світлі численних криз, з якими стикаються наші країни та суспільства, ми знову маємо стати братами зі зброї». Французький лідер додав, що Вашингтон і Париж «поділяють віру у свободу та демократичні цінності».
Перед початком переговорів Байден вітав Макрона словами: «Франція та Сполучені Штати протистоять амбіціям Володимира Путіна».
«Союз між нашими двома країнами, як і раніше, важливий для нашого захисту, – сказав Байден. – США не могли б бажати кращого партнера за Францію». Він назвав Францію «нашим найстарішим союзником та незмінним партнером у справі свободи».
Розбіжності
Окрім спільного бачення необхідності підтримувати Україну у відсічі російської агресії, президент Франції Макрон висловив у розмові з Байденом глибоку стурбованість щодо закону «Про зниження інфляції» (IRA), схваленого Конгресом з ініціативи чинної адміністрації.
Закон надає мільярди доларів на підтримку американської індустрії екологічно чистої енергетики. Крім того, у Конгресі раніше було ухвалено закон, що підтримує виробників напівпровідників у США.
Макрон, звертаючись до Конгресу США, заявив, що цей захід є «надагресивним» стосовно європейських компаній. «Наслідки IRA полягають у тому, що ви, можливо, вирішите свою проблему, але погіршите мою проблему», – сказав Макрон, зазначивши, що Франція виробляє «точно такі ж продукти, як і ви», і що «Франція хоче так само нових робочих місць у промисловості».
У відповідь, президент США Байден заявив, що закон «ніколи не призначався для обмеження» інтересів європейських торгових партнерів. Він визнав, що деякі аспекти законодавства, за його словами, можуть вимагати коригування, і висловив упевненість, що американці та європейці зможуть залагодити розбіжності, щоб економіки США та Європи могли успішно розвиватися.
Урочистості, салют і ресторан
Перший за весь час президентства Байдена державний візит президента Франції до США, як пише «Голос Америки», відбувся урочисто.
Коли президент та перша леді США вітали Емманюеля Макрона і його дружину Бріджіт, військовий оркестр виконував національні гімни двох країн. На честь візиту президента Франції пролунав салют із 21-ої гармати.
Увечері, після завершення усіх переговорів і заяв для преси, Байдени відвезли Макронів на вечерю до ресторану з виглядом на річку Потомак.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
