Доступність посилання

ТОП новини

«Бахчисарай ‒ символ нашої нації». Інтерв'ю з Ельмірою Аблялімовою


Бахчисарай називають серцем кримських татар. Колишній директор музею-заповідника «Ханський палац» Ельміра Аблялімова називає його «чарівним старцем», який розповідає дивовижні історії. Після анексії Криму місто зіткнулося з проблемою: російська влада знищує головну культурну та історичну цінність кримських татар ‒ Ханський палац.

Яким є Бахчисарай? Чи є шанс повернути історичну цінність Ханського палацу? Як відроджували кримськотатарські народні ремесла в цьому місті? Про це говорили в ефірі Радіо Крим.Реалії з Ельмірою Аблялімовою.

‒ Яким бачать Бахчисарай місцеві жителі? За що люблять це місто?

Для мене Бахчисарай ‒ це чарівний старець. Якщо він довіриться і розповість усі свої таємниці, то відкриються неймовірні історії
Ельміра Аблялімова

‒ Дуже часто багато хто, приїжджаючи до Бахчисарая, говорив: «Боже, яке провінційне місто! Що ви тут любите?». Але коли ми починали їм розповідати про те, яким ми бачимо Бахчисарай, люди починали розуміти. Для мене Бахчисарай ‒ це чарівний старець. Якщо він довіриться і розповість усі свої таємниці, то відкриються неймовірні історії про Бахчисарай. Ця внутрішня аура міста відкривається не всім. Але якщо її одного разу відчуєш, жодне інше місто не замінить вам Бахчисарай.

‒ У вас були улюблені місця в Бахчисараї?

‒ Ханський палац, звісно. Там у гаремному дворику росте райська яблуня. Навесні вона цвітом цвіте незвичайним. Ви знаєте, це просто казка. Ще мені дуже подобався момент, коли запускалися фонтани. На площі в Ханському палаці ‒ дуже сильне місце. Там постійна тиша. Вона допомагає міркувати, пізнавати себе. І в момент, коли запускаються фонтани... Це дзюрчання води ‒ наче знову туди повертається життя. Там чудово.

Прогулянка Ханським палацом. Вихідний день у Криму (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:39 0:00
Завантажити на комп'ютер

​‒ Польська активістка Уршула Дорошевська в певний період допомагала становленню громадянського суспільства в Криму, зокрема й кримськотатарських активістів, діячів мистецтва. Ви знали її?​

У Бахчисараї були відкриті майстерні для відновлення кримськотатарського традиційного мистецтва. Після 2014 року майстерні закрили
Ельміра Аблялімова

‒ Так, я особисто знайома з нею. До того ж, вона дуже активний громадський діяч, зараз вже політик, посол Польщі в Литві, вона була великим другом кримських татар. Ми реалізовували велику кількість проектів у Бахчисарайському районі та Криму в цілому. Завдяки її підтримці вдалося реалізувати першу ініціативу в Криму: створити в старій частині міста центр ремесел. Була викуплена будівля, ми відкрили там класи для шиття золотом. На моїй пам'яті ‒ це були перші класи для відновлення цього кримськотатарського традиційного мистецтва. До того ж, наш учитель Айдер ага Усманов, із діда-прадіда філігранник, його дочка Ельміра заснували там школу кримськотатарської філіграні. Зараз їх роботи дуже популярні. На жаль, після 2014 року ці майстерні були закриті.

‒ У майстернях працювали й керамісти? Зараз користуються популярністю роботи відомого кримськотатарського майстра, кераміста Рустема Скибіна...

Завдяки тому, що Скибін став розвивати свій напрямок і навчати людей, у нього дуже багато учнів
Ельміра Аблялімова

‒ Так, Рустем Скибін вже має своє ім'я, його вироби можна відрізнити одразу. Завдяки тому, що він став розвивати свій напрямок і навчати людей, у нього дуже багато учнів, які продовжують цю роботу в Криму. Мені ще дуже подобаються роботи Ельдара Гусейнова. Вони теж виконані в традиційній техніці, й дуже цікаві.

Кераміст Рустем Скибін
Кераміст Рустем Скибін

‒ Ми анонсували нашу програму про Бахчисарай у соціальних мережах, і запропонували кримчанам ставити запитання щодо теми ефіру. Ось питання, що нам написали в Facebook: «Якщо в Ханському палаці й надалі буде відбуватися такий руйнівний «євроремонт» під виглядом реставрації, то наскільки потім, після повернення Криму, можливо відновити втрачене, зруйноване цим ремонтом? Чи про порятунок старовинних елементів вже не йтиметься?». Що ви думаєте про це?

Ми втратили частково автентичність, і повернути її в тому вигляді, в якому вона була, вже не вийде
Ельміра Аблялімова

‒ Це дуже хороше запитання. На нього потрібно відповідати чесно. Перший етап реставрації та все, що стосується великої Ханської мечеті: на жаль, ті процеси, що відбулися ‒ не мають зворотної дії. Ми втратили частково автентичність, і повернути її в тому вигляді, в якому вона була, вже не вийде. Дай Боже, щоб нам вдалося зберегти черепицю, яку потім ми змогли б покласти замість іспанської фабричної.

Ханський палац під час «реконструкції». Липень 2018 року
Ханський палац під час «реконструкції». Липень 2018 року

‒ Так звана реконструкція Ханського палацу схожа на цілеспрямовану роботу зі стирання кримськотатарської історії. Що ви думаєте про це?​

Усе, що сталося з ханським палацом – цілеспрямована політика знищення кримськотатарської складової в Криму
Ельміра Аблялімова

‒ Я абсолютно в цьому переконана. Не думаю, що все, що сталося з ханським палацом, це якась помилка або корупційна складова. Коли, зі свого боку, ми почали про це говорити, то піднялася інформаційна війна. Вони б могли повернути все назад: переглянути свої рішення й зробити по-іншому. Але цього не сталося. Я переконана, що тут цілеспрямована політика знищення кримськотатарської складової в Криму.

‒ Яка зараз ситуація з туристами в Бахчисараї?

‒ Мені складно сказати, тому що мало спілкуюся з людьми, які займаються цим питанням. З того, що мені відомо, хочу зазначити, що люди не дуже задоволені курортним сезоном. Людей начебто багато, але рівень їхнього достатку значно знизився. До того ж, ціни зараз високі, й не тільки на продукти, а й на житлово-комунальні послуги. Відповідно, це тягне все інше. Рівень вже не той, що був раніше.

‒ А який турист раніше приїжджав до Бахчисарая? Що його цікавило в першу чергу?

Ми чекали туриста, який шукає, думає, який хоче пізнавати та знаходити щось нове, радіти новим відкриттям
Ельміра Аблялімова

‒ Від самого початку, коли ми тільки думали про те, яким ми хочемо бачити Бахчисарай в перспективі, то це було місто, екологічно чисте та зручне для життя. Ми бачили його туристичною столицею Криму. Ми часто ставили собі питання: «Якого туриста чекаємо?». Ми розуміли, що дуже заможний турист поки в Бахчисарайський район не поїде. Але ми не хотіли туриста, який хоче просто полежати, а чекали туриста, який шукає, думає, який хоче пізнавати та знаходити щось нове, радіти новим відкриттям.

Вид на Бахчисарай
Вид на Бахчисарай

‒ Кримський історик Гульнара Бекірова якось сказала, що Бахчисарай є серцем кримських татар, і що зараз воно болить. Ви згодні з її думкою?

‒ Абсолютно згодна. Бахчисарай ‒ це не тільки адміністративний центр. Це символ для нас. Символ нашої державності, нашої сили, символ нашої нації. І серце Бахчисарая ‒ це, все ж, Ханський палац. Все, що там відбувається, ‒ страшно.

(Над текстовою версією матеріалу працював Артем Лаптієв)

  • 16x9 Image

    Олена Юрченко

    Кримська журналістка, радіоведуча. Жила і працювала в Керчі, залишила Крим після російської анексії півострова в 2014 році. Редактор Крим.Реалії з 2014 року. Ведуча авторської програми «Міські історії» на Радіо Крим.Реалії. Авторка серії публікацій про Крим і міжнародну реакцію на анексію півострова. Учасниця програми медіа-партнерства UMPP з радіокомпанією KSGF (Спрінгфілд, Міссурі, США). Викладачка кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка. Співавтор посібника з інформування та комунікації «Інформаційна азбука для неурядових організацій».

XS
SM
MD
LG