Доступність посилання

ТОП новини

Низькі очікування: про що сперечатимуться Байден і Путін на саміті у Женеві?


Прапори США, Росії та Швейцарії розвіваються в аеропорту Женеви напередодні зустрічі 16 червня президента США Джо Байдена та його російського колеги Володимира Путіна в цьому швейцарському місті

Очікування серйозного прориву на саміті президента США Джо Байдена та його російського колеги Володимира Путіна досить низькі, тоді коли зв'язки між Вашингтоном і Москвою найбільш напружені за останні роки. Проте обидва лідери кажуть, що сподіваються, що зустріч у Женеві, їхня перша, відколи Байден став президентом, може призвести до стабільних і передбачуваних відносин. Проте дві країни і досі не ладнають щодо низки питань: від України до Сирії та ув’язнення російського опозиціонера Олексія Навального. Хоча серед розбіжностей є декілька питань, в яких вони можуть досягти помірного прогресу.

Україна

Сполучені Штати є наймогутнішим союзником України з моменту окупації українського Криму Росією у 2014 році – кроку, який привів зв’язки Москви із Заходом до найнижчого рівня з часів Холодної війни. Нарощування російських сил у Криму та біля кордонів України на початку цього року занепокоїло Вашингтон, який прагне, щоб Росія повернула Крим та щоб Київ відновив контроль над східними територіями, які нині контрольовані російськими гібридними силами.

14 червня лідери НАТО ще раз підтвердили рішення 2008 року про те, що Україна зможе приєднатися до цього військово-політичного союзу. А Байден заявив, що Київ спочатку має викорінити корупцію та досягти інших критеріїв.

Путін чітко дав зрозуміти, що Україна – це «червона лінія» й що Вашингтон не має втручатися. Раніше він обурювався ідеєю членства України в НАТО, називає Крим «російським» і заявляв, що Київ має домовлятися із «сепаратистами» на сході України, якщо він хоче повернути території в будь-якій формі.

«Без ілюзій»: чого чекають від зустрічі Байдена з Путіним (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:01 0:00

Кібератаки та віруси

США занепокоєні атаками на американську інфраструктуру комп’ютерними вірусами, через які вимагають викупу злочинці котрі, як повідомляється, пов’язані з Росією.

ФБР так і не оприлюднило докази, що свідчать про участь російського уряду в атаках на американську компанію транспортування палива Colonial Pipeline та найбільший у світі бразильський м’ясокомбінат JBS S.A. А Путін каже, що ідея покласти відповідальність за це на Росію є абсурдною.

Але Байден має намір підняти це питання й заявив, що хоче, аби російська влада почала боротися з такими кіберзлочинцями. Путін заявив, що Москва буде готова передати підозрюваних, якщо такі угоди будуть взаємними.

Байден також може висловити невдоволення російським кібер-втручанням у політику США. Москва це заперечує й до того ж наполягає на пакті про кібер-невтручання.

Права людини, Навальний

Байден заявив, що його адміністрація надаватиме пріоритет просуванню прав людини й демократії в цілому світі, і буде попереджувати інші країни про порушення. Вашингтон критикує Москву за ув’язнення та можливе отруєння Навального, та закликає його звільнити.

Кремль, який заперечує отруєння, заявляв, що російська політика є внутрішньою справою, і Вашингтон не має втручатися. Російська влада заявляє, що не буде слухати повчання країни, яка, як він вважає, сама має багато проблем із правами людини.

Ядерна зброя

Дві найбільші у світі ядерні держави також прагнуть контролю над озброєннями, щоби забезпечити стабільні відносини між їхніми військами. У лютому дві країни на п’ять років продовжили договір СНО-III (про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь), відомий англійською як New START, який обмежує кількість стратегічних ядерних боєголовок, ракет і бомбардувальників, яку може розгорнути кожна країна.

Москва зацікавлена в подовженні та розширенні договору, щоби включити нові системи озброєння. Після розпаду у 2019 році Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, Росія також хоче укласти угоду про те, щоби жодна зі сторін не розміщувала певні наземні ракети в Європі.

Посли, консульські служби

Статус закордонних представництв – це одна зі сфер, у яких обидві сторони бачать можливість прогресу. Росія відкликала свого посла у Вашингтоні Анатолія Антонова після того, як Байден заявив, що вважає Путіна «вбивцею», тоді як Джон Салліван, посол США в Москві, повернувся до Вашингтону для консультацій у квітні. Домовленість про повернення обох дипломатів до своїх постів стане сигналом, що було досягнуто певного прогресу.

Також може бути досягнута угода про візи та персонал посольств. У відповідь на санкції США, Росія встановила обмеження на кількість персоналу в посольстві США, що змусило Вашингтон скоротити консульські служби. Росія також вийшла з угоди, яка послабила обмеження для дипломатів, які подорожують до країн одне одного.

В’язні

Росія утримує колишнього морського піхотинця США Пола Вілана за звинуваченнями у шпигунстві, а також Тревора Ріда, ще одного колишнього морського піхотинця, за нібито напад на поліцейського. Обидва заперечують протиправні дії. Їхні сім’ї наполягали на звільненні чоловіків напередодні саміту.

На запитання NBC, чи він розглядає можливість обміну ув’язнених, Путін відповів: «Так, так звичайно». Російський адвокат Вілана раніше припускав, що Росія буде зацікавлена обміняти його на продавця зброї Віктора Бута, а також Костянтина Ярошенка, пілота засудженого за змову з метою контрабанди кокаїну в США.

XS
SM
MD
LG