Російська влада розмістила в анексованому Севастополі п'ятнадцять відсотків запланованих до встановлення бетонних укриттів для містян. Але севастопольці скаржаться, що одні укриття облюбували бомжі та бездомні собаки, а в інших не вистачає місця під час повітряної тривоги. Також російські чиновники заборонили місцевому підприємцю встановити для громадян укриття, виготовлене ним власним коштом. Чому росіяни цим займаються лише на третьому році війни, скільки коштують такі конструкції, розбиралися Крим.Реалії.
19 серпня в російському уряді Севастополя повідомили, що в місті вже встановили 91 укриття: 51 на зупинках, 25 на пляжах та 15 у парках і скверах. На початку місяця російський глава міста Михайло Развожаєв написав у своєму телеграм-каналі, що загалом у Севастополі буде встановлено майже 600 укриттів. Вони розташовуватимуться на офіційних пляжах, у парках, скверах, а також на зупинках громадського транспорту, поряд з якими немає капітальних будівель для укриття при сигналі «Балістика!» За його словами, щотижня планують встановлювати в місті не менше 30 укриттів, призначення яких – захист від снарядних уламків.
22 липня в.о. заступника російського глави Севастополя Павло Ієно заявив, що «загалом за зупинковими павільйонами визначено 299 місць, цього тижня вже розпочинаємо встановлення перших з них».
«Доки грім не вдарить – мужик не перехреститься»
Російські чиновники стали перейматися питаннями безпеки громадян на відкритих місцях лише через два з половиною роки після початку повномасштабної війни Росії проти України. І в точній відповідності до російського прислів'я, яке говорить, що доки грім не вдарить – мужик не перехреститься.
Тригером для чиновницької активності стали події 23 червня на пляжі Учкуївка, коли при відбитті української атаки російської ППО уламки впали на пляж, були поранені та загинули люди.
Так само діяли представники російської влади і з бомбосховищами: їхнім станом перейнялися лише після того, як при відбитті українських атак почало страждати майно громадян і з'явилися перші поранені.
Причому, обладнавши кілька показних укриттів, оснащення та упорядкування інших підвалів і укриттів російська влада делегувала місцевим жителям. Пояснивши, що в бюджеті на укриття грошей немає, а севастопольці, мовляв, самі зацікавлені у своїй безпеці.
Обладнавши кілька показних укриттів, оснащення та упорядкування інших підвалів і укриттів російська влада делегувала місцевим жителям
Цікаво, що у тому ж російському бюджеті гроші на ведення війни проти України є, але це питання чиновники старанно замовчують.
До речі, питання встановлення бетонних укриттів типу «бліндаж» у парках та на зупинках громадського транспорту севастопольці порушували давно, посилаючись на досвід Бєлгородської області, що межує з Україною, де в столиці регіону такі конструкції були встановлені вже багато місяців тому – в січні поточного року. Але, як згадувалося, «доки грім не вдарить...»
«Через пень-колоду»
Першого серпня два бетонні укриття встановили на пляжі Учкуївка, повідомив Михайло Развожаєв. Також було розміщено укриття у деяких міських парках. За словами російського глави міста, у виготовленні укриттів необхідно дотриматися якогось технологічного процесу, тому швидше їх зробити не вийде.
А 3 серпня бетонний короб «бліндажу» встановили на площі Нахімова, неподалік Графської пристані. Конструкція виконана зі збірного залізобетонного каркасу та додатково армована двома сітками. Втім, вже наступного дня виник скандал: як виявилося, укриття встановлено на головній площі міста самовільно та незаконно.
Як написала «Севастопольская газета», «бетонне укриття виявилося ініціативою місцевого підприємця, а не результатом обіцянок міського уряду». З'ясувалося, що приватний підприємець Іван Чорнобай – фахівець із виробництва залізобетонних виробів – вирішив не залишатися байдужим та допомогти місту.
Підприємець готовий був протягом місяця виготовити, зібрати, змонтувати, пофарбувати та встановити 300 укриттів
Ще у червні Чорнобай проконсультувався з колегами з Бєлгородської області, попросив поділитися кресленнями укриттів, повідомляв телеканал НТС.
За словами Івана Чорнобая, пише газета, він має всі можливості поставити виробництво таких укриттів на потік, про що він на початку липня відправляв комерційні пропозиції до російського уряду Севастополя. Підприємець готовий був протягом місяця виготовити, зібрати, змонтувати, пофарбувати та встановити 300 укриттів. Але відповіді від міської влади на пропозицію він так і не отримав. Тому прикрасив свій виріб цитатою Володимира Путіна «Ми готові прийняти будь-який виклик часу та перемогти» і привіз на площу Нахімова.
Російські чиновники ентузіазму підприємця не оцінили і до вечора 5 серпня укриття відвезли у невідомому напрямку, а на його місце встановили інші, вже без цитат. До речі, такі ж укриття, не відрізниш.
Втім, і зі встановленими укриттями виник казус. Під час оголошення тривоги в ніч із 18 на 19 серпня у двох встановлених на площі Нахімова укриттях змогли розміститися далеко не всі, хто в цей час був поблизу. Фотографію людей, що стоять біля укриттів, опублікував паблік «Северная сторона Севастополя» в соцмережі «Вконтакте». «Розрахунок кількості людей, які перебувають одномоментно, є важливими цифрами громадської безпеки», – пише у коментарі до посту Віталій Симоненко.
Справді, зовсім незрозуміло, виходячи з яких міркувань на центральній площі міста, де можуть одночасно перебувати сотні людей, поставили лише два укриття місткістю до 30 осіб кожне.
Вранці 19 серпня російський голова Севастополя Розвожаєв розпорядився встановити на площі ще вісім укриттів.
Інша проблема – це як самі громадяни ставляться до укриттів. У місцевих пабліках пишуть, що одні встановлені укриття вночі використовують як туалети, інші – як нічліжку бомжів.
У зв'язку з цим Развожаєв запропонував розглянути можливість встановлення на укриттях легких металевих дверей із розмикачами замків. Двері автоматично відчинятимуться за сигналом тривоги. Поки що ніде такі двері не встановили.
У соцмережах і телеграм-каналах публікують фотографії з уже встановленими укриттями. Простежується така закономірність: на зупинках громадського транспорту укриття вже встановили пункти дислокації російських військових частин. Так, наприклад, «бліндаж» розміщено на зупинці «Військова частина» на шосе Генерала Моргунова.
Поруч на хуторі Лукомський розташоване військове містечко військової частини радіоелектронної розвідки – 3-го морського радіозагону спеціального призначення Чорноморського флоту РФ. Цей об'єкт може бути в будь-який момент атакований, тому перебувати поруч із ним смертельно небезпечно.
А ось скільки коштує таке «задоволення для безпеки», відомостей поки що немає. Інформація у російській системі державних закупівель відсутня, розпоряджень російського глави Севастополя та постанов російського уряду міста з цього приводу у відкритому доступі немає.
«Це типові бліндажі, ми маємо досвід їх виготовлення. Знаємо, як їх робити, де їх замовляти. Для цього потрібна суттєва сума, що сьогодні з депутатами обговорювали джерела фінансування», – казав Михайло Развожаєв наприкінці червня.
У регіонах сусідньої Росії вартість таких бліндажів варіюється від 240 тисяч рублів до 280 тисяч рублів за одиницю. При оптових поставках ціна буде нижчою і, можливо, може становити близько 200 тисяч рублів за один бліндаж.
З місцевих виробників бліндажі виробляє севастопольський «Завод ЗБВ №1», який зараз переніс виробництво до Бахчисарая. Вартість цього виробу на сайті підприємства не вказана. У рекламному повідомленні йдеться, що «споруда залізобетонна модульна захисна, постачається в повній заводській готовності».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
