Доступність посилання

ТОП новини

«Лідер білоруського протесту зараз – кожен білорус» – Марія Колесникова, лідерка білоруських протестів


Марія Колесникова перед допитом у Слідчому комітеті Білорусі, Мінськ, 27 серпня 2020 року

Марію Колесникову, членкиню президії Координаційної ради опозиції Білорусі та голову штабу кандидатки на посаду президента Білорусі Світлани Тихановської, викликали на 27 серпня на допит у Слідчому комітеті країни. Кримінальна справа була порушена у зв’язку зі створенням Координаційної ради, яка, за твердженням влади країни, закликала до захоплення влади.

Колесникова – наразі єдина лідерка протестів і членкиня команди Тихановської, яка не залишила Білорусь і перебуває на волі. Політик продовжує брати участь у протестах, координувати роботу ради й спілкуватися з журналістами, пояснюючи, що насправді відбувається в Білорусі.

Голосові Америки вдалося поспілкуватися з Колесниковою напередодні допиту, коли кілька її соратників у Координаційній раді вже були заарештовані, – про вимоги білорусів, загрози з боку Росії і про слабкого диктатора Лукашенка.

– Як ви розцінюєте дії влади стосовно членів президії Координаційної ради – всі ці арешти і виклики на допити?

– Ці затримання ми розцінюємо як тиск на членів Координаційної ради. Її створили, бо був великий запит від суспільства й людей. Вони чекали від лідерів, що ми об’єднаємося і будемо транслювати бажання й вимоги білоруського народу.

І це чудово, що люди, незважаючи на погрози кримінальними переслідуваннями і порушеннями справи, подають 400 нових заявок на вступ до Ради. Тобто, незважаючи на всі залякування влади, вже ніхто нічого не боїться. Люди просто не сприймають ці маніпуляції і демонстрацію сили серйозно. Для них зараз власна доля і бажання побудувати громадянське суспільство сильніша, ніж усі спроби залякати.

– Довгий час дії опозиції і протестувальників не перетиналися. Наскільки я розумію, це певною мірою була і є ваша тактика проти влади. Проте нещодавно риторика лідерів опозиції почала трохи змінюватися. Чи побачимо ми більш активну координувальну дію від вас?

– Ми себе не вважаємо опозицією, ми – представники більшості білоруського народу, яка чітко дала зрозуміти 9 серпня, кого бачить своїм президентом на найближчі п’ять років.

Під час акції протесту в Мінську, 23 серпня 2020 року
Під час акції протесту в Мінську, 23 серпня 2020 року

Ви кажете: «лідери революції». Ми не вважаємо, що те, що відбувається, – це революція, це радше еволюція. Ніхто не збирається захоплювати будівлі парламенту. Той протест, який ми бачимо, абсолютно інший. Це радше еволюція свідомості і почуття власної гідності, ніж класичне розуміння революції.

Тому наша місія і цінність – висловлювати думку більшості, висувати вимоги нашому поки ще чинному президентові й урядові, а з іншого боку підтримувати тих людей, які зараз узяли на себе відповідальність за те, що зараз тут відбувається. Тобто лідер білоруського протесту зараз – кожен білорус.

– Якщо говорити про вашу тактику, якщо мирного протесту буде недостатньо, ви її зміните? Як ви збираєтеся змусити Лукашенка сісти за стіл перемов?

– У нас є абсолютно конкретні три перші вимоги. Перша – зупинити насильство і провести розслідування фактів убивств і тортур людей. За це несе відповідальність не лише Лукашенко, але і низка високопосадовців, які давали накази. Ми зараз звертаємося і до Генпрокуратури, і до Слідчого комітету, щоб це було розслідувано. Бо людей саме цей факт обурив, і вони не збираються з цим миритися.

Друга – це звільнення політичних в’язнів і людей, яких затримали під час протестів.

І третя – це призначення нових і чесних виборів. І це, звичайно, політичне рішення. Поки ми бачимо, що влада і Лукашенко до цього не готові. І ми будемо будь-яким шляхом тиснути і наголошувати на тому, щоб нас почули і бажання білоруського народу про чесні вибори було реалізоване.

– І ви спираєтеся лише на людей на вулицях?

Уже є таке поняття, як юридичний дефолт. Зараз вочевидь відбувається економічний дефолт. Плюс – політична криза. Тобто зачеплено всі сфери, але не всі це вже усвідомили

– Не зовсім – на людей, які будь-яким шляхом можуть висловлювати свій протест, у тому числі і надсиланням нескінченних заяв щодо порушення кримінальної справи за фактами насильства і вбивств. Це і підтримка громадянського населення і тих людей, які зазнають репресій і санкцій. Акти ненасильного протесту полягають не лише в перебуванні людей на вулицях, але і, в тому числі, у боротьбі з системою.

Що ми зараз бачимо в Білорусі? Вже є таке поняття, як юридичний дефолт. Зараз вочевидь відбувається економічний дефолт, бо обвалюється білоруський рубль. Плюс – політична криза. Тобто зачеплено всі сфери, але не всі це вже усвідомили.

– Як надовго вистачить сил на цей ненасильницький спротив?

– Ви знаєте, білоруси дуже змінилися. Вони вперше відчули себе нацією і єдиним народом. Вірус свободи вже оселився, його ніяк не можна відібрати.

Білоруси вперше відчули себе вільним людьми. Це те відчуття, коли ми всі разом збираємося, і нас там 200–300 тисяч. І всі щасливі. Кожен після себе прибирає сміття, жодного розбитого вікна… Це просто свідчить про те, на якій стадії свого розвитку ми перебуваємо як суспільство.

Цю жагу свободи не задушити і не зупинити. Але ми також всі розуміємо, що це – марафон.

– Із самого початку в риториці протестувальників не було ані націоналістичної складової, ані мовної, ані євроінтеграційної.

– Це і не з’явиться, тому що ми сьогодні бачимо унікальну ситуацію: вперше за 26 років або навіть за століття білоруси усвідомили свої сили, взяли на себе відповідальність за долю свого народу. І в наших головах це не залежить від Росії, Європейського союзу або інших країн. У тому числі і тому, що ми вважаємо, що у нас вистачить власних сил і бажання змін. І на це неможливо вплинути.

– Якою буде зовнішня політика нової демократичної Білорусі, в тому числі і в контексті відносин із Росією?

Росія – це наш дуже важливий економічний і політичний партнер. Ми всі це чудово усвідомлюємо

– Наша офіційна й абсолютно свідома позиція полягає в тому, що Білорусь перебуває в оточенні різних сусідів. Один з них – Росія. Це наш дуже важливий економічний і політичний партнер. Ми всі це чудово усвідомлюємо.

І ми якраз, на відміну від чинного президента, плануємо встановлювати прагматичні і дружні відносини. Тому що за 26 років у чинного президента з Росією не вийшло ці відносини налагодити.

Для нас дуже важливо, щоб відносини були партнерськими з Росією, ЄС і Україною. Ми розуміємо, що Росія – один з наших найбільш важливих партнерів. І тут нічого обговорювати.

– Не можу вам не поставити питання, яке важливе для України. Чи визнаєте ви Крим українською територією? І як ви називаєте те, що зараз відбувається на сході України?

– Як член Координаційної ради я не маю повноважень, щоб ці питання обговорювати. Ви знаєте офіційну позицію Білорусі, яка полягає в тому, що де-факто це російська територія, де-юре – українська.

– Як ви розцінюєте загрозу з боку Росії ввести війська, адже Путін підтримує Лукашенка, і білоруський президент вже заявив про обіцянки Москви допомогти? Ви цей сценарій розглядаєте?

Лукашенко – слабкий диктатор. Він ніколи не був настільки слабким, як зараз

– Ми бачимо зі свого боку тільки маніпуляцію і брехню. Лукашенкові дуже вигідно змусити білорусів думати, що з боку Росії або з боку Заходу можлива якась загроза. Ми бачимо, що це взагалі не відповідає дійсності. Треба усвідомити одну річ: усі чудово розуміють, що більшість білорусів не голосувала за Лукашенка, що він – слабкий диктатор. Він ніколи не був настільки слабким, як зараз. Тому, з точки зору прагматизму, очевидно, що нікому не спаде на думку воювати з народом і підтримувати слабкого диктатора.

XS
SM
MD
LG