Доступність посилання

ТОП новини

«У Блінкена непросте завдання: підштовхнути Київ до реформ і не зробити пас у бік Росії» – громадські активісти


Ентоні Блінкен
Ентоні Блінкен

У другій половині дня 6 травня у державного секретаря США Ентоні Блінкена запланована зустріч з представниками українського громадянського суспільства.

Для американських високопосадовців, які відвідують Україну, відверта розмова з громадськими активістами вже давно стала традицією. Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), отримала запрошення на зустріч із Блінкеном. Це вже її не перше спілкування з американськими високопосадовцями. Вона була присутня і на зустрічі з попередником Блінкена Майком Помпео.

За її словами, такі зустрічі для американської сторони важливі, бо, по-перше є інформативними, перш за все з точки зору збору об’єктивної інформації про стан справ в Україні. По-друге, високопосадовцям важливо почути, який порядок денний зараз найбільше хвилює українців.

Трегуб каже: ця зустріч буде непростою для усіх її учасників. Адже наразі як перед громадянським суспільством, так і перед американською адміністрацією стоїть непроста дилема. З одного боку, треба показати підтримку США Україні у досить складний час, коли Росія демонструє рух військ, а відтак і свою військову загрозу. З іншого боку, переконана Трегуб, реформи в Україні, які є в тому числі умовою надання Києву безпекової допомоги Вашингтоном, м’яко кажучи, не відбуваються.

«Якщо громадянське суспільство скаже, що насправді реформи не відбуваються, тоді хіба США мають покинути Україну один на один з Росією? Тому все непросто, і ми будемо обговорювати з державним секретарем, як виробити спільну позицію по підтримці реформ, тобто боротися за зміни в країні, і в той же час усвідомлювати, що російська загроза нікуди не зникає», – пояснює вона.

Потрібна судова реформа

Михайло Жернаков, голова правління фундації DeJuRe, також запрошений на розмову. Жернаков і його організація вже не перший рік опікуються судовою реформою.

Він каже: показово, що на зустрічі буде лунати і ця тема. Раніше міжнародні партнери намагалися у перебіг цієї реформи не втручатися, адже ця сфера пов’язана з питанням суверенітету. Проте останнім часом вони все більше уваги приділяють саме змінам у системі українського судочинства.

«Раніше у розмовах мова йшла лише про Антикорупційний суд. І це був прецедент, коли його створення було записано в меморандум із МВФ. Тепер у новому меморандумі є реформа Вищої ради правосуддя, Окружного суду міста Києва. Весь цивілізований світ бачить, наскільки великою є проблема, і не загально, а з конкретними інституціями і судами», – пояснює він.

Жернаков додає: на зустрічі з Блінкеном він планує презентувати ті кроки, які влада має зробити в першу чергу. Це, зокрема, перезавантаження двох ключових органів суддівської влади – Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя. Адже, за його словами, за допомогою цих структур роками здійснювався і досі здійснюється тиск на суддів і неправомірний вплив на ухвалення рішень.

«Ми бачимо на сьогодні дуже мало прогресу, бачимо бажання влади домовитися, знайти компроміс. У той же час перезавантажити цей орган ефективно означає долучити до процесу незалежні міжнародні організації й експертів, як це було зроблено з Антикорупційним судом», – додає Жернаков.

Окрема увага буде приділена і боротьбі з корупцією й необхідності збереження вже здійснених реформ. Цей напрямок на зустрічі, поміж інших, буде представляти і Анастасія Козловцева, програмна директорка ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд».

Зберегти здійснені реформи

Вона каже: важливо наголосити на збереженні вже проведених реформ. «Зокрема, реформи публічних закупівель. Увесь світ визнав те, що Україні вдалося зробити на цьому напрямку. Але останнім часом з’являється багато ініціатив, мета яких – винести ті чи інші закупівлі з-під системи закупівель «Прозорро», – пояснює вона.

Андрій Боровик, виконавчий директор антикорупційної організації «Трансперенсі інтернешнл Україна», переконаний: наразі важливо зберегти незалежність і посилити інституційність антикорупційних органів. Адже кілька важливих антикорупційних органів – Агентство з повернення активів і Спеціалізована антикорупційна прокуратура – тривалий час не мають керівників. У підвішеному стані заливається і керівництво НАБУ.

«Для американської адміністрації не настільки важливе ім’я керівника, наскільки гарантії того, що цей керівник може залишатися незалежним, підзвітним і має ресурси. Їм головне, щоб були чіткі правила і сильна інституція», – додає він.

Ентоні Блінкен на зустрічі зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою (Брюссель, 13 квітня 2021 року)
Ентоні Блінкен на зустрічі зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою (Брюссель, 13 квітня 2021 року)

Серед інших нагальних викликів антикорупційної реформи, які будуть обговорюватися з Блінкеном, Боровик називає і обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Адже це дуже важлива посада саме для розслідування справ корупції на найвищому рівні.

Конкурс перебуває на завершальній стадії, скоро мають початися співбесіди. «Тобто десь до кінця червня точно ми матимемо лідера. Але зважаючи на те, що, наприклад, одним із кандидатів є керівник профільного комітету Верховної Ради Андрій Костін, а більшість членів комісії – представники Верховної Ради, є певні ризики. І якщо виграє той кандидат, якій насправді не демонструє підзвітність, відкритість, досвід і обізнаність, тут можуть бути суттєві питання. І це також важливо донести до української влади», – звертає увагу Боровик.

На переконання Козловцевої, важливо під час зустрічі з Блінкеном також наголосити на тому, що наразі громадянське суспільство, по суті, відрізане від процесу напрацювання і ухвалення владою рішень. «Нормальних процесів і консультацій, де вирішувалися б питання політичного рівня і бралася б до уваги думка громадськості, на жаль, немає. Робляться якійсь дії, але відсутня політична воля для їхньої фіналізації на найвищому рівні», – пояснює вона.

США налаштовані на співпрацю

Що стосується результативності візиту, Козловцева вважає: те, що Блінкен приїжджає в Україну в умовах пандемії, – важливий показник того, що США налаштовані на співпрацю.

Погоджується з цим і Боровик. «Я стримано сприймав повідомлення про те, що президент США поговорив із президентом України. Проте коли головний дипломат їде сюди, це означає, що буде дуже практична розмова. Пролунають конкретні меседжі щодо того, що очікується від української влади для того, щоб далі залишатися друзями», – каже він.

Жернаков, у свою чергу, переконаний: результат візиту і в підсумку підтримка України буде залежати від зусиль Києва у впровадженні реформ.

Трегуб додає: на тлі хаотичних рухів української влади у Блінкена непросте завдання – знайти точки впливу, щоб не нашкодити національним інтересам України і не зробити пас у бік Росії.

XS
SM
MD
LG